Экономические
науки/ 2.Внешнеэкономическая деятельность
К.е.н. Шеремет Т.Г., Стефанова
К.В.
Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
Міжнародний
банк реконструкції та розвитку
Міжнародний банк реконструкції та розвитку — основна кредитна
установа Світового банку. МБРР — найбільший кредитор проектів розвитку в
країнах, що розвиваються із середнім рівнем доходів на душу населення. Країни,
що подають заявку на вступ у МБРР, повинні спочатку стати членами МВФ. Всі
позики банку надаються під гарантії урядів країн-членів. Позики виділяються під
процентну ставку, що змінюється кожні 6 місяців. Позики надаються, як правило,
на 15-20 років з відстрочкою платежів по основній сумі позики від трьох до
п'яти років.
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) —
спеціалізована установа ООН, міждержавний інвестиційний інститут, заснований
одночасно із МВФ відповідно до рішень Міждународної валютно-фінансової
конференції в Бреттон-Вудсі в 1944 р. Угода про МБРР, що є одночасно і його
уставом, офіційно набули чинності в 1945 р., але банк почав функціонувати з
1946 р. Місцезнаходження МБРР — Вашингтон.
Вищими органами МБРР є Рада керуючих і Директорат як
виконавчий орган. На чолі банку - президент, як правило, представник вищих
ділових кіл США. Сесії Ради, що складається з міністрів фінансів або керуючих
центральними банками, проводяться раз на рік паралельно із сесіями МВФ. Членами
банку можуть бути тільки члени МВФ, голоси також визначаються квотою країни в
капіталі МБРР (85,2 млрд дол.). Хоча членами МБРР є 185 країн, чільну позицію
посідають країни сімки: США, Японія, Великобританія, ФРН, Франція, Канада й
Італія.
Джерелами ресурсів банку крім акціонерного капіталу є
розміщення облігаційних позик, головним чином на американському ринку, і кошти,
отримані від продажу облігацій.
Основними цілями банку є:
- сприяння країнам-членам в розвитку економіки шляхом
надання їм довгострокових позик і кредитів;
- заохочення іноземного інвестування через надання
гарантій або участь в позиках та інших інвестиціях приватних кредиторів;
- стимулювання тривалого збалансованого зростання
міжнародної торгівлі, підтримка збалансованості платіжних балансів
країн-членів.
Джерелами формування ресурсів є уставний капітал, що
складається підпискою країн-членів; позикові кошти; платежі в рахунок погашення
боргу [1].
Підписка країн-членів на акції банку здійснюється у
відповідності з їх економічною потужністю. Кожна країна має свою квоту в
уставному капіталі. Квота України складає 0.8% капіталу банку, США – 17% ,
Японії – 6, 24% . Росії, Канади, Саудівської Аравії, Індії та Італії – по
2,99%.
Зовнішні джерела фінансування. МБРР є значним
позичальником на світовому фінансовому ринку. Він випускає облігації під 7%
щорічних, що дуже вигідно приватним інвесторам. Їх інтерес підігрівається ще й
тим, що банк дає гарантії під ці облігації. Крім того, приватні банки й інші
кредитні інститути вкладають також свої капітали в облігації МБРР. За рахунок
емісії облігацій МБРР формує 94% своїх ресурсів [2].
Основне призначення кредитів – стимулювання розвитку
приватного сектору в країнах-членах. До прийняття рішення про надання кредиту в
країну прямує місія МБРР, яка вивчає економічну ситуацію, оцінює доцільність
здійснення проектів, під які плануються кредити. Місія складає свій висновок і
рекомендації, які країна мусить прийняти, інакше може й не одержати кредиту.
Кредити надаються на строк 15-20 років. Ставка кредиту в
середньому перевищує на 0,5% ставку по позиковим коштам банку. Оскільки МБРР
залучає позики з розрахунку 7% щорічних, то кредитна ставка складає в
середньому 7,5% .
Для країн, що розвиваються, ставка дещо нижча.
Найбіднішим країнам МБРР може надати безвідсотковий кредит [3].
Однією з особливостей діяльності МБРР є відмова від
реструктуризації заборгованості клієнтів: випадків неповернення кредитів ще не
було. Хоч прибуток не є головною метою МБРР, він працює прибутково. Прибуток
використовується для поповнення ресурсів МБРР. Дивідендів своїм членам банк не
сплачує.
МБРР спочатку кредитував конкретні об'єкти, переважно
інфраструктури, ретельно їх відбираючи. Це обмежувало позичальникам можливість
маневру, що викликало їх невдоволення. Згодом кредити стали менше
прив'язуватись до конкретних об'єктів. Крім підприємств приватного сектора банк
став кредитувати й державні підприємства, але під гарантії уряду. Банк кредитує
й галузі, куди приватний капітал йде неохоче через їх високу капіталоємність
або низьку рентабельність (енергетика, транспорт, сільське господарство).
Надання кредитів Світовим банком має демонстраційний
ефект: його авторитет стимулює приватних інвесторів та інші банки спрямовувати
капітали в країни, що одержали кредити від МБРР [1].
Таким чином, Світовий банк спричиняє дуже сильний вплив
на весь валютно-кредитний ринок.
Література:
1. http://uk.wikipedia.org/wiki/МБРР
2. http://www.interfax.com.ua/ukr/