Магаляс А.І., Гаденко А.О.

Науковий керівник: Мостіпака О.В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

ПРОБЛЕМИ І СПЕЦІИФІКА ФІНАНСУВАННЯ КРАЇН-ЧЛЕНІВ

МВФ МЕХАНІЗМОМ “СТЕНД-БАЙ” НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН

Міжнародний валютний фонд належить до числа провідних установ у сучасній інституціональній системі міжнародних фінансово – кредитних відносин. Якщо рахувати кількість країн, які входять до складу МВФ, то можна із впевненістю сказати, що це глобальна міжнародна організація (до неї входять 186 країн світу, за статистичними даними станом на 30 квітня 2009 року). Міжнародний валютний фонд був створений в кінці Другої світової війни в рамках тих зусиль, які були направлені безпосередньо на створення більш сильної і стабільної міжнародної економічної системи, і на протязі всіх 65 років розвитку він продовжує розвиватися, змінюватися, удосконалюватися. Сьогодні МВФ зосереджений на реалізації трьох основних функцій. По-перше, МВФ продовжує вимагати від своїх членів необмеженого грошового обміну. По-друге, замість догляду за дотриманням зобов’язань країн-членів, МВФ нині відіграє провідну роль у справі нагляду за економічною політикою, що впливає на платіжний баланс у поточному стані гнучких курсів валют. Такий нагляд створює можливості для запобігання на ранньому етапі виникненню проблем платіжного балансу курсу валют. По-третє, МВФ продовжує надавати фінансові допомоги країнам-членам, які переживають тимчасові проблеми платіжного балансу [3, c. 61-64].

В сучасних умовах кризи роль МВФ ще більше посилюється, оскільки не всі країни здатні самостійно вийти із цього стану і потребують допомоги від інших країн або від міжнародних фінансово-кредитних установ. Такою установою і є МВФ. Серед механізмів фінансування, які надає МВФ своєю специфікою відрізняється загальний механізм фінансування “стенд-бай”. Тому нашим завданням є розгляд специфіки цього механізму фінансування на сучасному етапі і визначення проблем з якими стикається країни, користуючись кредитними механізмами “стенд-бай” [1, c. 643-650].

Особливість цього механізму полягає тому, що він забезпечує країні-члену гарантію того, що в межах визначеної суми і протягом терміну дії угоди вона може, при умові дотримання обумовлених в угоді умов, безперешкодно отримувати від МВФ іноземну валюту в обмін на національну. Така практика надання кредитів являє собою відкриття кредитної лінії. Якщо використання першої кредитної частки може бути здійснено у формі прямого придбання іноземної валюти після схвалення Фондом її запиту, то виділення коштів понад верхню кредитну частку відбувається шляхом домовленості з країнами-членами про резервні кредити. З 50-х і до середини 70-х рр. угоди про кредити стенд-бай укладалися строком до 1 року, з 1977 р. — до 18 місяців і навіть до 3 років в зв’язку з збільшенням дефіцитів платіжних балансів. Слід сказати і те, що цей вид кредитного механізму є найбільш використовуваним і попит на нього ніколи не спадає, оскільки в період економічної кризи країни з нестабільними економіками відчувають дефіцит платіжного балансу [5]. Якщо розглянути таблицю 1, то ми можемо побачити кількість країн і суми кредитів, що були надані за механізмом “стенд-бай”.

Табл.1

Динаміка розміщених в Загальному рахунку ресурсів механізмів

кредитування “стенд-бай” 2006-2008 фінансові роки, в тис. СДР [4]

Країна-член	Вид домовленості	Дата затвердження	Затверджена сума
Арменія	28-міс. “стенд-бай”	06.03.09	368.000
Білорусія	15-міс. “стенд-бай”	12.01.09	1618.100
Коста-Ріка	15-міс. “стенд-бай”	11.04.09	492.300
Сальвадор	15-міс. “стенд-бай”	16.04.09	213.900
Грузія	18-міс. “стенд-бай”	15.09.08	477.100
Гватемала	18-міс. “стенд-бай”	22.04.09	630.600
Венгрія	17-міс. “стенд-бай”	06.11.08	10537.500
Ісландія	24-міс. “стенд-бай”	19.11.08	1400.000
Латвія	27-міс. “стенд-бай”	23.12.08	1521.600
Монголія	18-міс. “стенд-бай”	1.04.09	153.300
Пакистан	23-міс. “стенд-бай”	24.11.08	5168.500
Сербія	15-міс. “стенд-бай”	16.01.09	350.800
Сейшельські острови	24-міс. “стенд-бай”	14.11.08	17.600
Україна	24-міс. “стенд-бай”	5.11.08	11000.000
Всього надано	-	-	34249.300

Слід сказати і те, що обсяги наданих кредитів такого механізму на пряму залежать від того, яку позицію займає країна в МВФ, а також від того наскільки швидко країна-позичальник зможе повернути кредит. Особливістю цього механізму є і те, що в разі, якщо країна не використала всієї суми кредиту або дефіцит платіжного балансу скоротився до прийнятного розміру, країна повертатиме кредит і відсоток на нього лише від тієї суми, яку вона використала, а не до загальної наданої суми. Як ми бачимо із таблиці кредити такого типу зазвичай використовують країни із низько розвиненою економікою, оскільки вони: по-перше, є короткостроковими, а по-друге, є механізмами екстреного фінансування. Як ми бачимо із таблиці Україна і Венгрія є найбільш масштабними позичальниками такого механізму [2, c. 248-250].

Звичайно, що ефективність залучених коштів ми зможемо оцінити лише з часом, оскільки платіжний баланс пов'язаний не лише з економікою конкретної країни, але і з країнами-партнерами.

Однак в останній час, країни все менше намагаються брати кредити МВФ, не лише конкретно за механізмом “стенд-бай”, але і за іншими кредитними механізмами. З чим це пов’язано? Досить тривала його діяльність призвела до таких результатів та тенденцій:

1. Економічна нестабільність у більш ніж 62 країнах, що отримували кредити МВФ, лише посилилась.

2. Залежність між країнами МВФ та приростом валових інвестицій є зворотно пропорційною.

3. Направлення коштів до країн, де розміщені кошти американських інвесторів.

4. Надання переваги країнам, що наслідують модель розвитку США.

Тому, на нашу думку, використовувати кредити МВФ, в тому числі кредити “стенд-бай”, потрібно лише після того, коли країна склала програму на які саме заходи буде використаний кредит і джерела покриття цього кредиту, враховуючи специфіку кожної країни.

Література:

1. Міжнародні організації: Навч.посіб. / За ред. О.С. Кучика. – 2-ге вид., перероб. і доповн. – К.: Знання, 2007. – 749 с.

2. Міжнародна економіка: Підр. /А.П. Румянцев, Г.Н. Климко, В.В. Рокоча та ін..; За ред. А.П. Румянцева. – 2-ге вид., випр., і доп. – К.: Знання, 2004. – 449 с. – (Вища освіта XXI століття)

3. Салтинський В.В. Особливості організації кредитування національних економік Міжнародним валютним фондом// Фінанси України. - №2.-2009.- с. 60-65

4. http://www.imf.org/external/pubs/ft/ar/2009/eng/index.htm - Appendix VI: Financial Statements for FY2009

5. http://www.imf.org/external/russian/pubs/ft/ar/2009/pdf/ar09_rus.pdf - Годовой отчет 2009 финансового года