Варварюк Я. О., наук. керівник Підгірна В. Н.

Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці

ВПЛИВ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ

Криза, від якої потерпають фінансові-економічні ринки світу, не оминула й Україну. Відображення проблем Сполучених Штатів Америки, Азії та Європи вже досить помітно й на українському ринку. Під впливом глобальної кризи економіка України переживає мало не найтяжче випробування за всю свою історію. Найуспішніші в останні роки сектори економіки — банки, гірничо-металургійна промисловість і нерухомість — опинилися на порозі обвалу.

Наймасштабна фінансова, промислова, соціально-економічна криза поставила перед владою, бізнесом і суспільством в цілому складні виклики та завдання, до яких країна виявилася неготовою як з точки зору дієздатності державного управління, так і на рівні конкурентоспроможності галузей економіки.

Причинами поглиблення серйозних ризиків нестабільності є системні вади державної економічної політики, нерозвиненість державних та ринкових інституцій, а також макроекономічні структурні диспропорції.

Дослідженню питань пов'язаних з посиленням глобальних кризових явищ та впливом світової кризи на економіку країн, присвячено праці вітчизняних учених та науковців із країн СНД, зокрема А.Анікіна, О.Василика, Л.Дробозіна, А.Єпіфанова, С.Мочерного, К.Павлюка, В.Попова, К.Рудого та багатьох інших учених-економістів і політиків.

В українській економіці світова фінансова криза має кілька проявів. По-перше, вона призвела до кризи ліквідності у банківському секторі. Останні кілька років банки активно розвивали кредитування населення (іпотечні, авто-, споживчі кредити) за рахунок залучених із-за кордону коштів. Головною проблемою стало те, що гроші надавалися споживачам на тривалий строк - 5-7 років для авто й 20-30 років для нерухомості, а закордонні кредити вітчизняні фінустанови залучали на незначний строк - 3-5 років. Проте в умовах, коли закордонні банки згорнули свої кредитні програми (а це була змушена зробити більшість банківських установ, яка постраждала від іпотечної кризи в США), українські банки опинилися перед загрозою кризи ліквідності. Для повернення закордонних кредитів банки змушені були перекредитовуватися за значно вищими ставками.

По-друге, криза в житловому будівництві, викликана значним скороченням іпотечного кредитування банками та побоюванням щодо повторення американської іпотечної кризи в Україні. Нові залучені з-за кордону кошти теж стали значно дорожчими. В результаті ставки на іпотечні кредити зросли на 5-7%. Крім того, були значно посилені вимоги до фінансового стану позичальників. Національний банк України для запобігання можливій фінансовій кризі в Україні значно посилив вимоги до резервування за кредитними операціями, що теж призвело до подорожчання кредитів.

По-третє, ріст цін на енергоносії надзвичайно серйозно впливає на всю економіку України, оскільки автоматично призводить до зростання цін на більшість товарів та послуг, вироблених в Україні. І по-четверте, через досить значний рівень інтегрованості економіки України в загальносвітову економіку, зростання рівня світової інфляції суттєво вплинули на ріст інфляції в Україні.

Враховуючи нинішню ситуацію в країні та втрачений час і можливості, а також допущені помилки, необхідно насамперед забезпечити зменшення негативного впливу світової фінансової кризи на економіку України, недопущення в Україні подальшого розгортання кризи та гальмування розвитку економіки, погіршення якості життя населення, а також подолання негативних наслідків кризи.

Виходячи з цього, головний план подолання Україною кризи має включати такі заходи, як: досягнення макроекономічної стабілізації, недопущення зниження рівня життя населення, сприяння розвитку підприємництва, стимулювання інвестиційної діяльності, підтримка реального сектору економіки, збереження робочих місць, підтримка сільського господарства, стимулювання споживчого ринку, зниження енергоємності підприємств і застосування енергозберігаючих технологій, підтримка банківського сектора, відновлення довіри до банків, націоналізація збанкрутілих банків, оптимізація й адаптація до сучасного стану економіки податкового законодавства.

Антикризові заходи в економіку мають бути цільовими та мати найбільшу ефективність для держави не лише з точки зору стимулювання попиту, а й с точки зору створення умов для довгострокового стійкого зростання економіки, розширення внутрішнього ринку та збільшення експортного потенціалу, а також підвищення рівня зайнятості населення. Держава має опікуватися галузями, вкладання коштів у розвиток яких має найбільший мультиплікативний ефект для розвитку суміжних галузей та виробництв, що, в свою чергу, сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності економіки України в цілому та надасть їй у подальшому конкурентні переваги як на внутрішньому, так й на зовнішніх ринку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Вовчак О. Причини та наслідки впливу світової фінансової кризи на розвиток банківської та реального секторів економіки України. // Вісник НБУ. — 2009. — № 7. — с. 22-25.

2. Савченко І. Т. Аспекти підвищення рівня конкурентоспроможності України за умов кризових явищ в економіці. // Зовнішня торгівля: право та економіка. — 2008. — № 6. — с. 89-92.

3. http://www.me.gov.ua