Сидорчук Оксана Юріївна

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

Науковий керівник: Николюк Віталій Петрович

Переосмислення ролі та властивостей сучасних грошей

Якщо розглянути економіку з погляду органістичного підходу, то гроші у цьому тілі будуть аналогом крові, оскільки відіграють роль посередника в обмінах як поживними, так і негативними елементами, проникають у всі частини організму, з єдиного центру надаються команди для зміни цілої системи у довгостроковій перспективі. Продовжуючи таке порівняння, можна прийти до висновку, що зараження та розлади цієї складової несуть небезпеку для цілого організму.

Актуальність даної теми полягає у суперечливому трактуванні грошей та їх функцій сучасними науковцями. Мета даної роботи визначити, яким чином гроші змогли зайняти теперішнє місце та проаналізувати характеристики властиві грошам. Цими питаннями займалися у своїх працях І. Фішер, С. Гезель, М. Фрідманґ, Ф. Хайек та інші.

С. Гезель, як і І. Фішер, пише, що у той самий момент, коли люди приходять до угоди, щодо грошей – неважливо яким чином досягається ця угода. Даний об`єкт наділяється рисами грошей, що підтверджені державними інститутами. Вибір тому невеликий: або державні гроші, або відсутність грошей. Якщо виробник відмовляється приймати ці гроші (вони не вписуються в його теорію цінності), він змушений буде згорнути виробництво, без надії хоч якось обміняти те, що в нього є і залишитись з нерозпроданими товарами. Він змушений буде припинити торгівлю, тому що здійснювати її, можливо тільки за допомогою державних грошей, які він відмовився визнавати за гроші. Але фізіологічні потреби змусять його користуватися паперовими грошима, як того вимагає в законах держава. С. Гезель вказує, що якби держава, продавала б, наприклад, поштові марки, квитки на поїзди, ліс із державних лісових господарств тільки за випущені нею гроші; якби імпортні мита, податки, плата навчання теж могли б оплачуватися ними, кожний вважав би такі засоби платежу коштовними і ніколи б не відмовився від них. Держава в такому випадку могла б гарантувати, що всі державні послуги здійснюються за державні гроші, а не за золото. Отже, грошам потрібна держава, без держави гроші неможливі. Науковець наголошує, що тільки з появою держави й виникають гроші. Оскільки поділ праці вигідний всім нам без винятку, гроші стають незамінними.

І. Фішер розглядає гроші як окремий вид товарів. Товар, це така річ, яка на момент здійснення обміну не потрібна вже своєму власникові, інакше він би її не обмінював, а споживав. Продукт забезпечений лише доти, доки хтось інший готовий його купити, інакше кажучи, доки існує попит на цей продукт. Але сам по собі цей продукт себе нічим і ніяк не забезпечує. Оскільки гроші виступають еквівалентом товарів під час торгівлі, їх ціна теж визначається їх попитом. Сучасні гроші, крім своєї функції як засобу платежу, більше не потрібні своєму власнику під час здійснення угоди [2, c.45].

Але одночасно слід і відокремлювати гроші та товари, бо товар на шляху від виробника до споживача стає все дорожчим, щоб оплатити послуги посередників, а вартість грошей на цьому шляху не змінюється, навіть якщо вони перейшли з рук у руки мільйон разів. Товари продаються для покупок інших товарів, а гроші оцінюються тільки товарами, корисністю товарів. Гроші виступають лише посередником у здійснені цих трансакцій як вимір потрібності даного товару індивіду.

Слід чітко визначити, що таке попит на гроші для подальшого розуміння перебігу подій на ринку. Торговець, що бере кредитку у банку, не робить ніякого обміну, він гарантує повернення кредиту; він позичає гроші, але не обмінює їх. За гроші він віддає гроші; тут відсутня торгівля; ціною виступає відсоток на використовуваний капітал. Держава теж не створює попиту на засіб обміну, якщо пропонує внески. Сума грошей зараз буде виміняна на іншу суму грошей потім. За С. Гезелем, попит на гроші – це попит саме на те, на що гроші будуть обмінюватися, тобто це зворотна сторона попиту на товари цілого ринку. Він буде враховуватись споживачами під час здійснення купівлі товарів [1, c.23]. Якщо ми врахуємо його й тут, ми його будемо враховувати двічі. Попит на гроші буде там, де є нестача у засобі обміну; там, де поділ праці викидає на ринок ті товари, де потрібен засіб обміну, тобто гроші. Попит на гроші не має нічого спільного з бажанням мати гроші, інша справа, коли йдеться про бажання мати речі, що можуть бути куплені за ці гроші.

Пропозиція грошей не завжди точно й не завжди вчасно відображає наявний запас всіх грошей взагалі, бо велика частина грошей використовується на сьогодні ще й як засіб збереження багатства. Ціна самих грошей взагалі не залежить від наявності або запасу грошей, бо визначається угодами на ринку, на основі чого С. Гезель стверджує, що теорія кількості взагалі не може бути застосована до грошей. Але якщо теорія кількості не може бути застосована до грошей, то не може бути також і ніякої теорії собівартості. Собівартість продукції може визначити свою “ціну” тільки через вплив, що вона робить на кількість зроблених товарів, тобто на наявний запас товарів грішми, що пропонуються або також становлять собою запас. Але наявність грошей і пропозиція грошей не збігаються [1, c.67].

Отже, гроші — одне з найдавніших явищ у житті суспільства. Вони відіграють важливу роль у його економічному і соціальному розвитку і сьогодні.
На основі матеріалу викладеного у роботі, можна зробити такі висновки:

1. Гроші не були придумані людством і не є продуктом творення держави, а з'явилися стихійно як результат еволюційного розвитку товарного виробництва й обміну.

2. Обмін за допомогою грошей має істотні переваги перед бартером (натуральним обміном): здешевлює, прискорює, краще гарантує здійснення обмінних операцій, розширює можливості вибору, знімає часові і територіальні обмеження, створює умови для суспільного контролю і впливу на процеси обміну; все це сприяє прискоренню суспільного відтворення.
3. Гроші за своєю сутністю є особливим товаром, що має властивості загального еквівалента - здатність обмінюватися на будь-який інший товар, загальну споживну вартість замість специфічної, властивої звичайним товарам, є безпосереднім носієм абстрактної цінності і суспільного багатства.
4. Вартість грошей як загального еквівалента формується безпосередньо в обігу внаслідок обміну певної маси реальних цінностей на певну масу грошей.

5. Гроші пройшли тривалий і складний шлях розвитку від звичайних товарів широкого вжитку до сучасних електронних грошей. Кожна зміна форми грошей зумовлювалася більш високим рівнем розвитку суспільних відносин та істотним ускладненням вимог ринку до грошового еквівалента.

6. Роль грошей є результатом їх функціонування і виявляється в стимулюючому чи гальмуючому впливі грошей на певні економічні процеси.
7. Високий рівень розвитку сучасної ринкової економіки, ускладнений активним регулятивним втручанням держави в усі її процеси, зумовив широку гаму складних вимог до грошей, яким не могли відповідати жодні форми повноцінних грошей.

Список використаних джерел:

1. Gesell S. The Natural Economic Order (translation by Philip Pye). London: Peter Owen Ltd., 1958, c.124.

2. Фишер И. Покупательная сила денег: её определение, её отношение к кредиту, проценту и кризисам.- М.:Фин. изд-во.- НКФ, 1925, c.126.