Міронова Н.М.

Керівник Гордієнко Є.С.

Донецкий национальный университет экономики и торговли имени М.И.Туган-Барановского

ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА В УМОВАХ ЄКОНОМІЧНОЇ ТА ФІНАНСОВОІ КРИЗИ: ОСНОВНІ ЗАСАДИ НА 2010 РІК

У вересні 2008 року Україна зазнала впливу світової фінансової кризи, яка загострила внутрішні негаразди, що накопичувалися у вітчизняній економіці останніми десятиріччями. Точкою відліку фази кризи, що спричинила глобальне економічне «охолодження» вважають 15 вересня 2008 р. – день банкрутства одного з найбільших інвестиційних банків США – «Lehman Brothers» [1]. Нині проблема кризової ситуації дуже актуальна. Вона широко обговорюється на сторінках видань і в засобах масової інформації. У своїх публікаціях численні українські вчені, експерти, фінансисти-практики, такі як Сомик А.В, Любський М.С., Міщенко С.В., Полозенко Д.В. та інші, дають оцінку поточній ситуації, аналізують її причини й наслідки, обґрунтовують окремі антикризові заходи.

Мета статті: проаналізувати сучасне середовище монетарної політики НБУ, чинники, що його формують, визначити особливості їх впливу на ефективність грошово-кредитної політики, розглянути антикризові заходи НБУ та запропонувати основні засади монетарної політики на 2010 р.

Світова криза виявилася насамперед у погіршенні глобальної ліквідності, яка зумовила обмеження доступу до ринків капіталу для суб'єктів фінансового та нефінансового секторів вітчизняної економіки, зниження інтересу інвесторів до України та відплив іноземного капіталу. Іншим проявом цієї кризи було зниження попиту й цін на експортну продукцію українських виробників через рецесію у країнах-споживачах, що призвело до втрати ринків збуту, зменшення обсягів експортної виручки та падіння промислового виробництва більше як на третину. Внаслідок дії цих чинників з вересня 2008 р. зведений платіжний баланс України став від'ємним, а його фінансування відбулося за рахунок резервних активів НБУ.

Вперше з 1999 р. Україна мала від'ємне сальдо платіжного балансу, яке за підсумками 2008 р. становило 9464 млн. дол. США і було профінансовано на 4864 млн. дол. за рахунок резервних активів і на 4600 млн. дол. — за рахунок використання кредиту Міжнародного валютного фонду, одержаного в листопаді 2008-го. За січень — березень 2009 р. від'ємне сальдо платіжного балансу в загальному обсязі 5227 млн. дол. було покрито також за рахунок міжнародних резервів НБУ [2]. Зменшення надходжень експортної виручки та від'ємне сальдо фінансового рахунку платіжного балансу України спричинили зниження пропозиції іноземної валюти на внутрішньому ринку. Ці чинники разом із зростанням недовіри до банківської системи і значними девальваційними очікуваннями, що підбурювалися в засобах масової інформації, зумовили девальваційний тиск на гривню й необхідність вжиття центральним банком заходів щодо курсової стабілізації, у тому числі проведенням інтервенцій із продажу іноземної валюти з міжнародних резервів.

Основні засади грошово-кредитної політики ґрунтуються на основних критеріях та макроекономічних показниках загальнодержавної програми економічного розвитку та основних параметрах економічного та соціального розвитку України на відповідний період, що включають прогнозні показники обсягу валового внутрішнього продукту, рівня інфляції, розміру дефіциту державного бюджету та джерел його покриття, платіжного та торгового балансів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Щорічно Національний банк інформує Верховну Раду України про напрями грошово-кредитної і валютної політики, розробленої Національним банком на наступний рік і на більш тривалий період [3]. Головною метою грошово-кредитної політики у 2010 р. та надалі відповідно до Конституції України залишатиметься забезпечення стабільності грошової одиниці, що є основою для забезпечення збалансованого економічного розвитку, підвищення рівня зайнятості та реальних доходів населення.

Вагомим внутрішнім чинником, що формує умови реалізації грошово-кредитної політики, є урядова політика. Тривалий час уряд проводив соціально орієнтовану бюджетну політику, спрямовану на нарощення доходів населення темпами, що не відповідають темпам росту економіки і продуктивності праці. Така політика була чинником зростання інфляційних процесів, спричинених стимулюванням попиту населення в умовах відсутності належної вітчизняної товарної пропозиції. Популістська політика уряду була також поштовхом для зростання кредитної експансії банків, для яких населення стало більш кредитоспроможним суб'єктом ринку. Окреме місце в явищі кредитної експансії банків слід відвести відсутності у країні культури формування капіталу населенням. У засобах масової інформації модель "життя в кредит" подавалася як позитивна, що разом із низькою фінансовою освіченістю населення призвело до зростання його кредитної заборгованості в очікуванні подальшої тенденції росту доходів і незмінності в курсовій стабільності.

Державна політика стимулювання попиту населення, у тому числі банківським кредитуванням, в умовах відсутності конкурентоспроможної вітчизняної товарної пропозиції зумовила зростання споживчого імпорту та залучення іноземного капіталу на його кредитування. Це негативно позначилося на розвитку вітчизняних товаровиробників через зміцнення на ринку позицій іноземних виробників і платіжному балансі країни — через від'ємне сальдо торговельного балансу й накопичення зовнішнього боргу.

Утримання стабільності національної валюти, у тому числі її курсової та інфляційної складових, лише інструментами й методами грошово-кредитної політики НБУ є непосильним завданням: національна валюта не може бути сильною, а фінансова стабільність тривалою у країні з майже непрацюючим внутрішнім виробництвом, розбалансованим платіжним балансом і неефективними механізмами державного регулювання. Крім цього, ефективність грошово-кредитної політики не може бути високою у країні, де тривалий час проводилася експансивна бюджетна політика всупереч необхідності попередження зростаючих інфляційних процесів.

У перспективі зовнішня стійкість грошової одиниці має базуватися на сталому підвищенні конкурентних переваг національного виробництва та ефективності кінцевого використання його продукції. Це передбачає активізацію структурної політики, основні елементи та спрямованість якої мають передбачати поступовий перехід до нових технологічних укладів із збільшенням частки доданої вартості в структурі вітчизняного виробництва.

У прийнятті монетарних рішень Національний банк насамперед спиратиметься на прогноз розвитку реального сектору економіки, платіжного балансу та фінансового ринку, який робитиметься на підставі ретельного аналізу широкого спектра макроекономічних, бюджетних та монетарних показників, їх взаємозв'язку і впливу на стабільність гривні з урахуванням можливих змін у тенденціях в майбутньому. На підставі розгляду прогнозних оцінок розвитку визначатиметься потреба у вжитті відповідних регулятивних заходів.

Для підвищення фінансової стійкості банків Національний банк України посилюватиме моніторинг здійснення банками додаткової капіталізації, стимулюватиме банки до поліпшення якості управління ризиками, удосконалення кредитних процедур, забезпечуватиме зважені підходи до питання про застосування до банків заходів впливу, приділятиме увагу контролю за недопущенням провокування кредитних та економічних циклів із надмірною кредитною експансією та подальшим різким знеціненням активів. Одночасно вживатимуться заходи щодо сприяння процесам консолідації в банківському секторі. Особлива увага приділятиметься моніторингу параметрів зовнішнього, у тому числі корпоративного, контролю щодо припливу і відпливу капіталу та недопущенню посилення ризиків короткострокового спекулятивного капіталу.

Підсумовуючи, зазначимо, що середовище реалізації сучасної грошово-кредитної політики НБУ формується чинниками, які в сукупності створюють вкрай складні умови і знижують ефективність грошово-кредитної політки в досягненні намічених цілей.

Література:

1. Уманців Ю.М. Глобально-фінансові виклики: світовий досвід та українські реалії // Фінанси України. – №1. – 2009. – С. 75

2. Аналітичний огляд. Оцінка стану платіжного балансу України. Березень 2009.-http://www/bank/gov/ua/Publication/Analytical/PB/State_2009_pr/pdf.

3. http://www.kutep.kiev.ua/laws/national-bank.htm

4. Вісник НБУ // Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік, жовтень 2009. – С.3

5. Актуальні проблеми економіки. // Грошово-кредитна політика в умовах світової кризи. – 2009 - №9(99)