Экономические науки/ 4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

Полякова Н. І.

Керівник: Карлін О. Л.

Донецький національний університет економіки и торгівлі

імені М. Туган-Барановського

Місце управління капітальними інвестиціями в системі управління підприємством

Економічну сутність поняття “інвестиції” в своїх наукових працях досліджувало багато зарубіжних науковців, економістів, фінансистів: Дж. М. Кейнс, Е. Дж. Долан, К. Р. Макконел, С. Л. Брю, Ж. Перар, У. Гете, Ю. Блех та інші. У сучасній вітчизняній літературі, що присвячена фінансовим аспектам функціонування економіки, своє визначення цього поняття приводять вчені: І. О. Бланк, В.М. Гриньова, В. О. Коюда, Т. І. Лепейко, Л. С. Ситник, В.С. Пономаренко, О. М. Ястремська та інші. Різниця в трактуванні сутності інвестицій визначається як цілями і завданнями дослідження окремих авторів, так і багатоаспектністю істотних ознак цієї економічної категорії.

В.М. Гриньова, В. О. Коюда та Т. І. Лепейко пропонують, на наш погляд, найбільш узагальнююче та комплексне поняття “інвестиції” – це кошти, майнові та інтелектуальні цінності держави, юридичних та фізичних осіб, що спрямовані на створення нових підприємств, розширення, реконструкцію й технічне переоснащення діючих, придбання нерухомості, акцій, облігацій та інших цінних паперів і активів з метою отримання прибутку та (або) іншого позитивного ефекту [2, с.162-163].

Інвестиції – це ширше поняття, ніж капітальні вкладення. І. О. Бланк за об’єктами вкладення виділяє фінансові (портфельні) та реальні інвестиції [1, с. 443-446]. На нашу думку, наведена класифікація інвестицій є найбільш придатною для використання при досліджені капітальних інвестицій. Саме реальні інвестиції – це вкладення у створення нових, реконструкцію та технічне переобладнання діючих підприємств, інноваційні проекти та приріст матеріально-виробничих запасів. У сучасних умовах на більшості підприємств реальне інвестування – це єдиний напрямок їх інвестиційної діяльності, що зумовлено не тільки нерозвиненістю фондового ринку України, а й низкою переваг, які забезпечують реальне інвестування. Насамперед це вкладення в реальні об’єкти: у формі будівництва та запровадження в дію нових основних фондів; купівля нерухомості; придбання об’єктів приватизації й інші об’єкти реального інвестування. Реальне інвестування забезпечує інфляційний захист інвестицій, тому що теми зростання цін на ці об’єкти не тільки не відповідають, але в багатьох випадках навіть перевищують темпи зростання інфляції. Крім того, як свідчить практика, при вкладанні коштів в об’єкти реального інвестування досягається значно вища віддача капіталу, ніж за вкладаннями в акції, облігації, валюту та інші фінансові інструменти. І найважливіше – реальні інвестиції є найефективнішим інструментом забезпечення високих темпів розвитку та диверсифікації діяльності зростаючих підприємств і фірм відповідно до обраної ними загальної економічної стратегії. Відмітимо, що в рамках проведення даного дослідження вся увага буде сконцентрована саме на капітальних інвестиціях як основної частини реального інвестування: вкладення коштів на придбання, створення або капітальний ремонт, модернізацію необоротних активів підприємства.

Метою написання даної статті є дослідження місця системи управління капітальними інвестиціями в цілісній системі управління підприємством.

Об’єктом роботи є капітальні інвестиції вітчизняних підприємств. Предметом виступає система управління капітальними інвестиціям на підприємстві.

Охарактеризуємо систему управління капітальними інвестиціями як сукупність об’єктів, суб’єктів та процесів управління за інвестиційною діяльністю підприємства.

Зазначимо, що об’єкт управління – це елемент, заради якого і створюється система управління. Звідси, об’єктом системи управління капітальними інвестиціями є інвестиційні ресурси, сформовані з різних джерел походження; інвестиційний процес в цілому та результат інвестування.

В цілому суб’єктом системи управління капітальними інвестиціями на підприємстві виступає власник підприємства та посадові особи, що спрямовують управлінські дії на інвестиційну діяльність підприємства.

На наш погляд, сукупність суб’єктів системи управління капітальними інвестиціями доцільно розподілити за окремими рівнями з точки зору значущості в загальному процесі інвестиційного контролю:

Перший рівень – власники підприємства.

Можуть брати окремі інвестиційні проекти під власний неопосередкований контроль, а управління іншими інвестиційними проектами доручати Спостережній раді, Раді директорів, засновників підприємства.

Другий рівень – структурні підрозділи, що мають відношення до інвестиційної діяльності підприємства, на чолі з керівником або генеральним директором .

Цей рівень може бути представлений:

1. Фінансовою службою підприємства, де виділяють загальний центр управління інвестиційною діяльністю. В цьому центрі управлінські функції виконує інвестиційний менеджер загального профілю по відношенню до дій інвестиційних менеджерів з різних видів інвестування, в тому числі й з капітального інвестування.

2. Планово-економічним відділом, де також виділяється центр з планування та економічного обґрунтування інвестиційних проектів. Перші два відділи працюють в тісному взаємозв’язку щодо конкретних інвестиційних проектів.

3. Облікова служба (централізована бухгалтерія підприємства). На чолі із головним бухгалтером, якому надходить інформація щодо поточного стану капітального інвестування на підприємстві у вигляді регістрів синтетичного та аналітичного обліку необоротних активів, у тому числі і капітальних інвестицій, та який на підставі цієї інформації готує та передає фінансову звітність.

4. Також до цього рівня можна відносити й інші структурні підрозділи підприємства, що так чи інакше мають відношення до управління інвестиційною діяльністю, наприклад, юридичний відділ, в складі якого управлінські дії щодо законності здійснення інвестиційної діяльності виконує юрист-консультант.

Третій рівень – окремі служби або сектори, що спеціалізуються на здійсненні внутрішнього контролю та аналізу. Представлений персоналом служби внутрішнього аудиту.

Управління необхідно розглядати як процес, що постійно діє на підприємстві. Звідси, процес управління капітальними інвестиціями – це дії посадових осіб, що мають відношення до прийняття управлінських рішень щодо капітального інвестування на підприємстві.

Таким чином, в ходи проведення дослідження системи управління капітальними інвестиціями були чітко визначені всі елементи цієї системи: об’єкти, суб’єкти та процес управління капітальним інвестуванням на підприємстві; та її місце у цілісній системі управління підприємством.

Література:

1. Бланк І. О. Фінансовий менеджмент[Текст].Навч.посіб.-К.:Ельга,2008.-724 с.

2. Бланк І. О. Інвестиційний менеджмент[Текст] Навчальний курс. – К.:Ельга-Н, Ника-Центр, 2001.-448 с.

3. Гриньова В.М., Коюда В.О., Лепейко Т.І., Коюда О.П.. Інвестування[Текст]: Підручник. – К.: Знання, 2008.-452 с