ІНВЕСТИЦІЇ ТА ІНВЕСТИЦІЙНІ ДІЯЛЬНІСТЬ

Юрченко С.В.

аспірант

Дніпропетровський аграрний державний університет

Однією з найважливіших проблем стабілізації та розвитку економіки України є проблема забезпечення всіх сфер необхідними матеріальними й фінансовими ресурсами. Економічна ситуація, що склалася за роки незалежності в Україні, свідчить про обмеженість інвестиційних ресурсів, що, у свою чергу, стримує процес формування ринкової економіки. У вирішенні цієї проблеми важливу роль відіграє науково обґрунтоване проведення процесу інвестування. Незважаючи на численні роботи, дослідження та публікації стосовно розкриття сутності інвестицій та інвестиційної діяльності, фундаментальність цих понять потребує активного осмислення.

Інвестиції у макроекономіці є частиною сукупних витрат: витрати на нові засоби виробництва (виробничі чи фіксовані інвестиції), інвестиції у нове житло і приріст товарних запасів, іншими словами, інвестиції - це частина валового внутрішнього продукту, не спожита в поточному періоді, яка забезпечує приріст капіталу в економіку. У мікроекономіці інвестиції є процесом створення нового капіталу, включаючи як засоби виробництва, так і людський капітал. У фінансовій теорії під інвестиціями розуміють придбання реальних чи фінансових активів.

У вітчизняних вчених можна зустріти думку про тотожність таких понять, як "інвестиції" та "капітальні вкладення", що пояснюється тим, що в плановій економіці інвестиції розглядались як вкладення у відтворення основних фондів (споруд, обладнання, транспортних засобів), включаючи витрати на їх ремонт. Вважаємо, що капітальні вкладення реалізуються лише у відтворенні основних фондів і прирості матеріально-виробничих запасів.

В ознаках класифікації інвестицій існують численні розбіжності, що свідчить про необхідність критичного осмислення, систематизації та створення комплексної класифікації інвестицій. Основними класифікаційними ознаками, на наш погляд, є об'єкти вкладення, характер участі в інвестиційному процесі та термін інвестування. Інвестиції за об'єктами вкладення поділяються на фінансові, реальні та інтелектуальні. Фінансові інвестиції - вкладення капіталу в різні фінансові інструменти з метою одержання доходу.

З розвитком національної економіки інноваційно-інвестиційного типу, на наш погляд, окремий вид інвестицій становлять інтелектуальні інвестиції, до складу яких входять вкладення капіталу в спільні наукові розробки перспективних технологій, передача технологій, ліценцій, надання консультаційних послуг, підготовка фахівців, а також підтримка та розвиток наукового потенціалу.

Поняття "інвестиційна діяльність" та "інвестиційний процес" нерозривно пов'язане з поняттям "інвестиції", оскільки всі види цінностей набувають статусу інвестицій лише у процесі їх практичного здійснення. Інвестиційна діяльність та інвестиційний процес також неоднозначно трактується економістами. Інвестиційний процес є основою майбутнього розвитку економічної системи держави та її окремих регіонів і спрямований на забезпечення постійного зростання національного багатства, збільшення розмірів фізичного капіталу, сприяє підвищенню обсягів валового внутрішнього продукту. Здійснюючи інвестиційний процес у поточному періоді, всі економічні суб'єкти фактично формують виробничі, фінансові та соціальні можливості суспільства в майбутньому.

Інвестиційний процес за своєю внутрішньою природою пов'язаний із ризиком втрати первісного капіталу або його частини, а також усієї або певної частки інвестиційного прибутку. Вірогідність настання інвестиційного ризику значно вища, ніж підприємницького ризику в процесі операційної діяльності, що значно підвищує ціну інвестиційних ресурсів і потребує великих страхових витрат.

Таким чином, інвестиції є економічною категорією розширеного відтворення, яка є основним інструментом формування мікро- та макроекономічних пропорцій і визначає темпи економічного зростання.

На нашу думку, інвестиційна діяльність являє собою вид діяльності зі складною структурою (сукупністю послідовних та цілеспрямованих дій) та, згідно з теорією стратегічного управління, є процесом прийняття рішень про вкладення капіталу в об'єкт інвестування (країну, регіон, галузь, підприємство).

Сучасним станом інвестиційного ринку та його розвитку зумовлене управління інвестиційною діяльністю. На нашу думку, економічного зростання й інвестиційної активності можна досягти через створення діючого ринку капіталів та приватизацію частини ресурсів і капіталів. Активізація інвестиційної діяльності на всіх рівнях управління (країни, регіонів, галузей та підприємств) є необхідною умовою стабілізації й забезпечення подальшого сталого економічного зростання України. Слід наголосити, що активізація інвестиційних процесів набуває особливої значущості на макроекономічному рівні, на якому держава має регулювати створення в країні сприятливого інвестиційного клімату, формування і розвиток фондового ринку, сприяти спрямуванню інвестицій у пріоритетні галузі економіки країни.

Державна інвестиційна політика, інвестиційна політика регіонів та галузей мають прямий вплив на інвестиційну діяльність, оскільки заходи стимулюють інвесторів та створюють сприятливі умови для інвестування, інвестиційна активність залежить не тільки від інвестиційної політики на всіх рівнях управління, а й від економічних, політичних та соціальних факторів, які враховують інвестори на етапі вибору об'єкта інвестування та прийняття рішення про вкладення капіталу.

У результаті проведеного дослідження були виявлені неточності у визначенні сутності інвестицій, тому існує необхідність її уточнення, класифікації з урахуванням сучасних умов господарювання. Подані у цій статті пропозиції, на нашу думку, певною мірою вирішують ці проблеми.