Бєлкін І.В., Воробйова В.О.

Вінницький торговельно – економічний інститут Київського національного торговельно – економічного університету, Україна

Ділові ігри економічної спрямованості: сьогодення та перспективи

Людський капітал є невід’ємною запорукою успіху. Його формування залежить від особистості, зовнішніх факторів (таких як розвиток економіки, стабільність, державна політика тощо) та від форми набуття власне цього капіталу. Володіючи ним, людина може вже вважати себе успішною. А вміло використовуючи - такою і бути. Саме тут виникає необхідність визначення методів правильного набуття та застосування знань, які б формували досвідчених, розумних та успішних людей.

Використання усталених прийомів здобуття знань перейшли в ранг класичних. А за умов стрімкого розвитку економіки країн світу, НТП, бажань та установлення нових перспектив, терміново необхідно приходити до нової методики навчання, яка б відповідала вимогам сучасного світу і формувалась на рівних засадах з нею. Тут мова йде про застосування ділових ігор, як інструменту виходу на новий вищий освітній рівень знань.

В контексті проблем в галузі освіти, правильне використання педагогічного підходу повинне сприяти формуванню майбутнього спеціаліста. На такі завдання необхідно також ставити пріоритети з боку державної політики. Практика доводить, що вкладення в освіту виправдовують себе.

Але на шляху нововведень освітній процес стикається з багатьма проблемами, виникнення яких зумовлює збої загальної результативності, що не дає в повному обсязі досягти своєї мети. Звісно, нове не завжди береться до увага на стільки, щоб одразу діяти, потрібен певний час на зрозуміння необхідності його використання, нове завжди лякає, що відображається на невпевненості та кількості охочих і т.д.

Проблематичним є застосування методу ділових ігор у зв’язку з тим, що немає широкого вибору варіантів цих ігор, викладачі ще не підготовлені в повному обсязі до здійснення такої роботи, спираючись на брак годин та можливості проведення, студенти не зовсім звикли до проведення навчальних занять по-новому, до того ж зацікавити сучасну людину дуже важко, особливо якщо йде мова про не зовсім визначеного стосовно своїх бажань та поведінки студента. Змінювати стереотипи важко, на це потрібно багато часу.

Суть проведення ділової гри заключається в тому, що кожен її учасник виконує певну роботу, пов’язану з його майбутньою професією, відповідальність за результати виконання якої, буде виключно за ним. Це дає змогу знаходити рішення в нестандартних умовах – умовах невідомості. Але попередньо студент повинен проаналізувати ситуацію, переглянути певну кількість шляхів вирішення, а вже потім прийняти на його розсуд найбільш правильний. А це і є першочерговим завданням проведення ділової гри.

Але не дивлячись на те, що студенти є активними учасниками, все одно основну відповідальність за кінцевий результат ділової гри несе викладач. Адже він повинен так згрупувати колектив, щоб гра не набула статусу «Хто кого?», а просто мала навчальний характер.

За результатами гри викладач може зробити висновки, які набувають практичного характеру. Він зі студентами повинен проаналізувати виконану гру, поведінку кожного учасника та рішення, прийняті ними, поділитися враженнями та вияснити, що буде цікавим для студентів наступного разу тощо. Тобто викладачу стає зрозумілим методика проведення наступних ділових ігор.

Для спеціалістів економічної спрямованості ділова гра повинна набути статусу постійної. Вони можуть бути ініціаторами нових ігор, тобто надавати ідеї стосовно їхніх прагнень. Це означає, що студенти будуть зацікавлені в проведенні занять, будуть активними, дієвими, згуртованими та дисциплінованими.

Цікавим може бути така ділова гра як «Зареєструй свій успіх». Метою гри є проходження різних організацій учасниками, які повинні оплатити рахунки, здати звітність та виконати ряд інших операцій. Викладач, як засновник підприємства, сам обирає директора і його помічника, при цьому ці студенти повинні добре орієнтуватися в питаннях даної теми, надавати консультації, керувати проведення гри в рамках свого підприємства тощо. Директор формує групи та кожній групі надає завдання: відділ кадрів (6 чоловік); банк (2 чоловіка); Пенсійний фонд (2 чоловіка); податкова (3 чоловіка). Відділ кадрів повинен займатися формуванням звітності, підрахунком чисельності працюючих, розрахунком заробітної плати тощо. В свою чергу, банк повинен перевіряти платоспроможність підприємства, стан заборгованості; Пенсійний фонд займається перевіркою виплат на різні види соціального страхування (в грі кількість видів обмежена). Тобто кожна установа виконує свої обов’язки, які є аналогічними до тих, що можуть очікувати студентів в майбутньому, але обсяги обрахунків та складність дещо менші від реальних. Викладач повинен забезпечити кожну службу та установу набором документів, аналітичною інформацією, показниками стану роботи підприємства, тобто тими джерелами, на основі яких може проводитися гра. Звісно, що попередньо викладач обговорює та пояснює яким чином, які обов’язки та як саме потрібно виконувати. Це дає змогу, по-перше, зацікавити студентів, по-друге, ввести в курс подій, по-третє, попередньо побачити реакцію на заплановане завдання з метою внесення змін щодо певних аспектів, що дасть змогу продуктивно та з користю провести навчальне заняття.

У результаті позитивних відгуків студентів проведення аналогічних ігор може стати традиційним. А це і є бажаним результатом нововведень в сфері освіти. Адже наша країна потребує спеціалістів і наше майбутнє в руках молоді.

Література:

1. Вербицький А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход: Методическое пособие.- М.: Высшая школа, 1991.- 207с.

2. Навчальний процес у вищій педагогічній школі: Навчальний посібник/ За заг. Ред.. О.Г. Мороза. - К.: НПУ ім.. М.П. Драгоманова, 2001.- 337 с.