Економічні науки/6. Маркетинг та менеджмент

К.е.н. Бояринова К.О.; Бацалай Т. М.

Національний технічний університет України «КПІ», Україна

Методичні підходи до виміру інтелектуального

капіталу підприємства

Інтелектуальний капітал відіграє вагому роль в інноваційному розвиткові підприємства. Саме тому його оцінювання з метою виявлення можливостей використання та ефективного управління набуває особливого значення.

Найбільш оптимальними методиками виміру інтелектуального капіталу для застосування в інноваційній діяльності підприємства можна вважати: «Скандіа Навігатор» (Skandia Navigator), Збалансовану систему показників (Balanced Scorecard (BSC)), Метод оцінки вартості нематеріальних активів, розроблений Карлом Еріком Свейбі, Монітор нематеріальних активів Celemi (Celemi Monitor). Розглянемо їх детальніше.

Інтелектуальний капітал за допомогою «Skandia Navigator» оцінюють завдяки показникам п’яти сфер підприємства: фінанси, процеси, клієнти, людський капітал, оновлення та розвиток [1]. За допомогою цієї методики оцінюється вплив людського капіталу на бізнес-процеси, відносини з клієнтами, НДДКР та створення інноваційних продуктів і послуг, які в майбутньому підвищать ринкову вартість підприємства. Її перевагами вважають: можливість слідкувати за змінами показників, створення умов для навчання, розвитку та підвищення кваліфікації персоналу, набуття фінансових, технологічних, інформаційних, інноваційних та конкурентних переваг підприємством, недоліком – відсутність чітких зв’язків між п’ятьма вищезазначеними сферами підприємства [2].

Під час використання Збалансованої системи показників (Balanced Scorecard) активи підприємства оцінюються за допомогою таких складових: фінанси, клієнти, бізнес-процеси, навчання та розвиток [3]. Її перевагами є: легке сприйняття даної системи та швидке застосування на практиці; становлення причинно-наслідкових зв’язків між показниками різних сфер [4]; надання можливості ефективного використання стратегії розвитку інтелектуального капіталу підприємства; якісно впливати на запити та побажання клієнтів. Однак, показники, що формують дану систему не є сталими, тому запровадження Balanced Scorecard потребує постійного навчання персоналу щодо її використання та пристосування до змін зовнішнього середовища.

Монітор інтелектуального капіталу К. Е. Свейбі передбачає поділ інтелектуального капіталу на три компоненти: компетенція людей, зовнішня та внутрішня структури; ці нефінансові показники оцінюється з точки зору зростання, оновлення, ефективності інноваційної діяльності та її стабільності [2]. Головними перевагами монітору є: збір внутрішньої та зовнішньої інформації щодо змін основних показників інтелектуального капіталу; формування процесу передачі і перетворення знань в матеріальний носій, в інструмент створення цінностей [5]. Однак, головна роль приділяється компетенції співробітників, внутрішня та зовнішня структура опиняється на другому плані, а сфера фінансів взагалі не враховується [6]. Слід зазначити, що визначення рівня інвестування у розвиток креативності персоналу та НДДКР надає змогу визначити спроможність підприємства щодо пришвидшення інноваційного розвитку.

Монітор нематеріальних активів Celemi виділяє три напрями оцінювання інтелектуального капіталу: наші клієнти, наша компанія, наші люди [7]. Методика дає змогу отримати інформацію, не про минулі досягнення компанії, а про те, як компанія розвивається [7]. Її недоліком можна вважати відсутність універсальних параметрів оцінки інтелектуального капіталу, тому керівництву необхідно самостійно визначати набір показників, які найбільш вдало характеризують діяльність підприємства.

Порівнюючи розглянуті методичні підходи, можна виявити, що у Моніторі інтелектуального капіталу К. Е. Свейбі та моніторі нематеріальних активів Celemi увагу зосереджено на сферах нематеріальних активів, але при цьому не беруться до уваги фінансові аспекти під час виміру інтелектуального капіталу [2]. За допомогою Системи збалансованих показників та моделі Skandia Navigator на основі аналізу показників інтелектуального капіталу виявляють можливість їх підвищення, визначають орієнтир розроблення стратегії інноваційної та інтелектуальної політики компанії, однак у Balanced Scorecard існує «збалансований» зв’язок між усіма показниками, а моделлю Skandia Navigator це не передбачено [2]. Тому під час виміру інтелектуального капіталу є доцільним поєднання цих двох методик для досягнення оптимального результату. Таке поєднання сприятиме вирішенню завдань за напрямами: клієнти, фінанси, інновації та розвиток, бізнес-процеси та персонал. Для підвищення ефективності застосування поєднання методик кожній складовій потрібно визначити заходи реалізації поставлених цілей та показники їх виміру. Наприклад, для напряму персонал – запровадження системи безперервного навчання, що буде включати управління знаннями, талантами та часом співробітників; підвищення рівня задоволення персоналу. Для виміру завдань можна використати показники: витрати на розвиток в науковій та професійній сферах, час на навчання, індекс задоволення працівників.

Аналізування методичних підходів виміру інтелектуального капіталу та обрання оптимального підвищуватиме точність оцінювання інтелектуального капіталу для виявлення важливих напрямів інноваційного розвитку підприємства.

Література:

1. Понимание процесса создания ценности по 5 приоритетным областям. Обьяснения Skandia Navigator (Навигатор Skandia) Edvinsson [Электронный ресурс] // 12manage. Cайт. – Режим доступа: http://www.12manage.com/methods_skandianavigator_ru.html //

2. Спиридонова Е. А. Анализ современных моделей управления интеллектуальным капиталом и максимизация стоимости предприятия [Электронный ресурс] / Е. А. Спиридонова // Вестник Санкт-Петербургского университета. – 2008. – выпуск 3. сер. 5: Економіка – Режим доступа: http://www.econ.pu.ru/wps/wcm/resources/file/ebab6f44a211274/122-130_3_2008.pdf

3. Крикун Н. Методичний інструментарій оцінки інтелектуального капіталу підприємства [Електронний ресурс] / Н. Крикун, О. Веретенникова // Журнал «Схід». – 2009. – спецвипуск № 3(94) – Режим доступу: http://experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=44081

4. Лазебная Н.В. Преимущества и недостатки применения системы сбалансированных показателей в планировании деятельности предприятий [Электронный ресурс] / Н. В. Лазебная // Электронный журнал «Исследовано в России». – 2006. – 270, с. 2605-2607 – Режим доступа: http://zhurnal.ape.relarn.ru/articles/2006/269.pdf

5. Андрусенко Т. Стратегия управления знаниями предприятия [Электронный ресурс] / Т. Андрусенко // Корпоративные системы. – 2007. – №3 – Режим доступа: http://www.knowledgeboard.com/download/3767/KM_STRATEGY.RTF

6. Байбурина Э. Р. Методы анализа интеллектуального капитала для современного устойчивого развития компании [Электронный ресурс] / Э. Р. Байбурина // Корпоративные финансы. – 2007. – №3. – Режим доступа: http://www.ecsocman.edu.ru/images/pubs/2007/12/25/0000318885/Wurnal_3_vypusk_elqvina_pravka1.pdf

7. Андриссен Д. Невесомое богатство. Определите стоимость вашей компании в экономике нематериальных активов [Электронный ресурс] / Д. Андриссен, Р. Тиссен / Е. Пестерева (пер.). — М. : ЗАО «Олимп-Бизнес», 2004. – 304 с. — ISBN 5-901028-80-5. – Режим доступа: http://www.cfin.ru/finanalysis/value/study_yourcompany.shtml?printversion