Гармонізація фінансової звітності українських підприємств  до міжнародних стандартів

Колокольцев О. В., Яноля Г.А.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла

Туган-барановського

Гармонізація фінансової звітності українських підприємств

до міжнародних стандартів

Перехід на Міжнародні стандарти фінансової звітності відкриває для підприємств України нові можливості для узгодженості та ефективного функціонування інформаційної системи і подальшої гармонізації вимог до звітності. Застосування єдиних стандартів фінансової звітності дозволяє міжнародним фінансовим ринкам оцінювати і порівнювати результати діяльності різних компаній, забезпечує відкритість, прозорість і зіставність фінансової звітності суб’єктів господарювання.

Метою статті є дослідження стану розвитку бухгалтерського обліку в Україні та основних напрямів адаптації фінансової звітності до вимог міжнародних стандартів.

Розвиток ринкових відносин та інтеграційні перетворення в Україні зумовили реформування системи бухгалтерського обліку. Першочерговим завданням для держави стали розробка та відповідне застосування такої методології бухгалтерського обліку і звітності, що відповідає міжнародним стандартам, які, у свою чергу, є найбільш уніфікованими вимогами до організації та ведення бухгалтерського обліку і орієнтовані на зближення національних систем обліку

Реформування бухгалтерського обліку в Україні до вимог міжнародних стандартів шляхом їх адаптації до економіко-правового середовища і ринкових відносин у нашій країні розпочалось із прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови від 28.10.1998 року № 1706 «Програма реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності». Згідно з програмою реформування бухгалтерського обліку головним завданням було приведення національної системи обліку і звітності у відповідність до реалій ринкової економіки та міжнародних стандартів фінансової звітності.

На виконання програми розроблено та ухвалено Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV, який набув чинності з 1 січня 2000 року. У розвиток цього Закону, для конкретизації механізму його виконання, Міністерством фінансів України затверджено План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкцію про його застосування (№ 291 від 30.11.99 р.). У 1999 році було також прийнято і затверджено 13 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Впродовж 2000 року було затверджено ще сім Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(с)БО). Станом на 1 січня 2008 року в Україні застосовуються 32 національних облікових стандартів, які регулюють організацію та методику обліку і формування фінансової звітності.

Таким чином, можна констатувати, що з 1 січня 2000 року розпочалася нова епоха в українському бухгалтерському обліку.

Значний вклад у розробку теоретичних засад реформування вітчизняного бухгалтерського обліку внесли С. Голов, В. Пархоменко, С. Зубілевич, В. Костюченко, Г. Янборко та інші.

Значний внесок у розроблення та вдосконалення національних облікових стандартів здійснено Федерацією професійних бухгалтерів і аудиторів України (ФПБАУ). На їх «рахунку» – переклад і видання українською мовою Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО), підготовка проектів П(с)БО, видання посібників із бухгалтерського обліку та фінансової звітності за національними та міжнародними стандартами. У цілях сприяння процесові складання фінансової звітності за вимогами МСБО членами ФПБАУ розроблено методику трансформації фінансової звітності українських підприємств у фінансову звітність за МСБО [3, с.17].

На сьогодні чинними є 30 міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та 7 міжнародних стандартів фінансової звітності. Перший МСФЗ затверджено 2003 року, а набув чинності з 2004-го.

Порівняльний аналіз нормативної бази бухгалтерського обліку і формування фінансової звітності за національними стандартами та МСБО дає підставу стверджувати, що між ними існує певна узгодженість, яка полягає в тому, що кремі стандарти мають однакову мету, призначення, спільні назви, а деякі – навіть відповідають за номерами.

Розвиток міжнародної торгівлі, глобалізація фінансових ринків зумовили необхідність розробки єдиних стандартів фінансової звітності.

Міжнародні стандарти фінансової звітності – це стандарти, тлумачення, прийняті Радою з МСБО. Вони включають:

– міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS);

– міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (IAS);

– тлумачення, розроблені Комітетом із тлумачень міжнародної фінансової звітності [1, с. 24].

Ефективне впровадження МСФЗ в Україні має супроводжуватися створенням методичних рекомендацій відносно застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, міжнародною співпрацею в рамках спеціалізованих професійних організацій.

Застосовувати основні принципи міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності треба всім підприємствам. Але необхідно встановити різні вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності для різних груп підприємств з урахуванням обсягів їх діяльності та операцій на ринках капіталів.

На Міжнародному конгресі національних регуляторних органів у сфері бухгалтерського обліку, організованому Правлінням Комітету з МСФЗ у вересні 2007 року в Лондоні, учасниками було підтримано і схвалено три підходи до шляхів переходу на МСФЗ, а саме:

1) – конвергенція національних стандартів до МСФЗ;

2) – розробка національних стандартів на основі МСФЗ;

3) – прийняття МСФЗ як національних стандартів[2, с. 22].

Відповідно до вищезазначеного в Україні має здійснюватись робота з перегляду та вдосконалення розроблених і запроваджених положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Актуальним питанням є створення дієвої системи підготовки і підвищення кваліфікації бухгалтерів для забезпечення оперативною, якісною, достовірною інформацією власників, інвесторів та інших користувачів фінансово-економічної інформації.

Адаптація звітності українських підприємств до МСФЗ дозволить уникнути необхідності у складанні податкової та спеціалізованої звітності (звітних даних), зменшити ризики для інвесторів та кредиторів, забезпечити прозорість і зрозумілість інформації, підвищити зростання довіри до показників фінансової звітності, поглибити міжнародну кооперацію в галузі бухгалтерського обліку, зменшити витрати на розроблення власних стандартів.

Література

1. Голов С. Міжнародні стандарти фінансової звітності: вдосконалення та застосування[Текст] // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. – № 11.

6. Пархоменко В. Принципи і підходи регулювання та регламентації бухгалтерського обліку[Текст] // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. – № 11.

3. Сопко В. Економіко-правові основи й напрями уніфікації і адаптації термінології бухгалтерського обліку та контролю для потреб міжнародної стандартизації[Текст] // Фінанси України. – 2006. – № 8.