Пилипенко О. М., Пшеничнюк І. В.

Науковий керівник: асист.  Тиквій Н. В.

Вінницький торгово-економічний інститут КНЕТУ

Місце економічного аналізу у підвищенні ефективності діяльності підприємства

Кожне підприємство являє собою складну систему взаємопов’язаних підрозділів та ланок, які виконують різні функції у процесі виготовлення продукції, надання послуг та виконання робіт. Будь-яка підприємницька діяльність потребує постійного контролю за своїм розвитком, аналізу процесів під дію яких потрапляє підприємство в сучасних умовах господарювання. Економічний бік діяльності підприємства відображає система показників, які дають економічну оцінку процесам та результатам цієї діяльності. Господарська діяльність підприємств, як і інші явища суспільного життя, потребує систематичного вивчення, узагальнення, систематизації та аналізу  для успішного й ефективного управління нею. Проблемою є відсутність кваліфікованих економістів на підприємствах, які б могли ефективно здійснювати аналіз основних показників діяльності суб’єктів господарювання. Сучасний стан аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень не відповідає загальній парадигмі ринкового менеджменту, орієнтованого на використання економічних важелів мотивації та гармонізації особистих і суспільних інтересів.

Ряд зарубіжних та вітчизняних вчених досліджували проблеми економічного аналізу та намагались вказувати шляхи їх вирішення. Такі науковці та економісти як Є. В. Мних, В. М. Іваненко, В.О. Мец, А.Ф. Павленко, В. Ш. Захаренко, І.І.Цигилик приділяли значну увагу теоретичному підходу до вирішення проблем, з якими може зітнутися підприємство в той час як розроблятиме методологію економічного аналізу.

Метою даної статті є обґрунтування практичної корисності аналітичних досліджень, визначення ролі економічного аналізу в сучасних умовах господарювання.

Економічний аналіз необхідний на всіх етапах підприємницької діяльності: від задумів і формування підприємства до реалізації кожного етапу його функціонування, дотримуючись принципів етапності самого аналізу.

Аналіз виробничо-господарської діяльності охоплює такі питання:

·        виконання плану за узагальненими показниками (обсяг вироб­ництва і реалізації продукції, собівартість, прибуток, рентабельність);

·        використання ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових);

·        організаційно-технічний рівень виробництва й використання ви­робничих фондів і виробничих потужностей;

·        ефективне використання оборотних коштів тощо.

     Використовуються різні методи економічного аналізу: монографічний - для детального вивчення і опису досвіду роботи кращих колективів; експериментальний - при впровадженні нової техніки, технології, організації праці, виробництва і управління; розрахунково-конструктивний - пов'язаний з прийняттям перспективних рішень; статистико-економічний - використовується при вивченні масових еко­номічних показників; абстрактно-логічний - при вивченні економічних проблем розвитку підприємницької діяльності [1].

     У процесі аналізу використовуються абсолютні і відносні величини, здійснюється порівняння економічних параметрів об'єкта, що вивчається, і групування статистичних даних, деталізація і композиція, досліджуються динамічні ряди, застосо­вується елімінування і метод ланцюгових підстановок, метод ек­спертних оцінок, графічних побудов, економіко-математичні методи [2].

     В аналітичній роботі повинні ширше застосовуватися спе­ціальні методи і прийоми організаційного діагнозу, аналізу ін­формаційних потоків, вивчення конкретних виробничих і психологічних ситуацій, кореляція якісних ознак та ін.

      У зарубіжній практиці в аналітичній роботі широко вико­ристовується метод виявлення сильних і слабких сторін (SWOT), запропонований американським професором Майклом Портером [3].

Незаперечним є той факт, що в умовах становлення ринкової економіки обсяг аналітичного пошуку не тільки не скорочується, а навпаки, зростають масштаби, підвищується якість і оперативність аналітичних досліджень з причин високої мобільності, невизначеності, меркантильності зміни економічних явищ і процесів. Проте, як позують дослідження, якість аналітичних робіт у практиці економічної діяльності господарюючих суб’єктів залишається дуже низькою. Найбільш повно у практиці використовується лише оцінкова функція аналізу, менше діагностична та пошукова. Значною залишається частка ретроспективного налізу. 

В організаційній структурі управління переважної більшості бізнес-структур України не виділяється спеціальний підрозділ з економічного аналізу, а його функціональні блоки у різних підрозділах департаментів з менеджменту дуже обмежені у застосуванні сучасних методик факторного аналізу. Функціональні підсистеми аналізу при комп'ютерних технологіях обробки економічної інформації орієнтовані переважно на методики порівняльного аналізу [2].

Концептуальну основу сучасного економічного аналізу складає єдність методологічного й організаційного забезпечення прийняття і оцінки ефективності виконання управлінських рішень у часі та просторі зміни та розвитку економічних систем будь-якого рівня.

Перспективними напрямками розвитку фундаментальної методики економічного аналізу слід вважати:

1.     порівняльний аналіз стратегій економічного розвитку за довгостроковими і короткостроковими програмами на базі системного підходу в оцінках економіко-правового поля в усіх сегментах суспільного прогресу;

2.     трендовий аналіз динаміки еволюційних та структурних змін;

3.     факторний аналіз за важелями економічного управління в центрах відповідальності;

4.     ситуаційний аналіз з оцінками ризику прийняття управлінських рішень, в тому числі за векторами маржинального, SWOT, матричного та інших видів аналізу.

Економічний аналіз переважно спрямовується на інформаційне моделювання економічних ситуацій за вимогами багатокритеріальної оптимізації, багатоваріантного пошуку на альтернативній основі для забезпечення високої маневреності економічної системи у досягненні кінцевої мети її функціонування.

Виділяючи цільові спрямування сучасного економічного аналізу у прикладному аспекті пріоритетною слід визнати систему аналітичного забезпечення стратегічного та тактичного управління. Саме інтеграція досягнення тактичних цілей і реалізація стратегічної мети не лише змінює критерії оцінки, а і відносну цінність аналітичної діагностики та пошуку. Оцінка перспективних змін за стратегічними намірами може створити інформаційне поле вибору ефективних сценаріїв економічного поступу при зміні кон'юнктури зовнішнього середовища та мінімізувати ризик неуспіху інвестування, структурної перебудови, маркетингової позиції тощо. Оперативний моніторинг спрямовується не лише на оцінку відхилень у реалізації стратегічних завдань, а і на якісне маневрування ресурсами та капіталом для досягнення максимальної вигоди чи мінімізації втрат [1].

На підприємствах та інших організаціях і фірмах економічний аналіз повинен проводитись не менше одного разу на рік і в установленому вигляді, результати аналізу повинні доповнювати звіти підприємства (об'єкти аналізу), підготовлені для податкової інспекції та органів статистики. В цих компетентних інспекціях повинна звірятися достовірність і об'єктивність аналізу. Фірми, які не забезпечили об'єктивного вивчення своєї діяльності, повинні припиняти свою роботу [4].

      Підсумовуючи викладене, необхідно зауважити, що економічний аналіз як основний чинник підвищення ефективності діяльності підприємства має великий вплив на результативність підприємницької діяльності і сприяє досягненню її основної мети - одержанню прибутку. Таким чином, досягнення процесу управління підприємством дозволяє стверджувати, що аналіз є не тільки складовою інших функцій, але і самостійною функцією, від результатів здійснення якої залежить ефективність роботи підприємства і його підрозділів. Тому, економічному аналізу в системі підприємництва слід надавати важливого значення на всіх рівнях його формування і функціонування.

Список використаної літератури:

1. Мних Є. В. Сучасний економічний аналіз: питання методології та організації // Бухгалтерський облік та аудит. - 2006. - №1. - С. 55-61.

2. Мних Є. В. Бухгалтерський облік і аудит, №6, 2007, с.33-35

3. Цигилик І.І. Економічний аналіз - основний чинник підвищення ефективності підприємницької діяльності // Актуальні проблеми економіки. -  2003. - №7. - С. 90-96.

4. Захарченко В.І. Економічний аналіз процесів ринкової трансформації багатостадійних промислово-територіальних систем // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №6. - С. 3-11.