Войтюшенко Наталля Миколаївна, Долганова Юлія Сергіївна

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені М. Тугана-Барановського

Проблеми автоматизації обліку торговельної націнки в торговельних підприємствах

У роздрібі та оптові (на підприємствах, які знаходяться з роздрібними підприємствами на одному балансі), в закладах ресторанного господарства товари можуть обліковуватись по продажним цінам, до складу яких включається ПДВ торгівлі, торгова націнка, первісна вартість товару. Автоматизація обліку торговальної націнки дуже відрізнається від автоматизації обліку інших об’єктів.

Проблеми обліку торгової націнки, що виникають на практиці, розглянуто О. Шатуном в роботі „Як начислити торгову націнку”, а також І. Павлюком у статті «Проблеми бухгалтерського обліку торгової націнки и шляхи їх вирішення», де ретельно викладені недоліки нормативної бази обліку торгових націнок.

Але досі, вчені та нацковці мало уваги приділяли питанням, відображення в обліку торговельних націнок на підприємствах, із торговою діяльністю, аналізу показників націнки в разі автоматизації обліку.

Метою статті є розгляд наявних проблем обліку, нарахування і відображення торговельних націнок в разі автоматизації обліку і надання пропозицій по їх вирішенню.

Відповідно до чинного плану рахунків торгова націнка відображається на субрахунку 285 „Торгова націнка” та складається з таких елементов:

- торговельної націнки на первісну вартість товару;

- суми ПДВ у продажній вартості товару, яку можна розкласти на дві частини: ПДВ на купівельну вартість і ПДВ на торгову націнку [3].

За думкою І. Павлюка об’єднання на 28 рахунку „Товари” активних та пасивних (контрактивних) субрахунків є не раціональним. Він підкреслює, що одночасне існування пасивного 285 субрахунку та активних 281, 282, 283, 284, 286 рахунків суперечить методології обліку. Це може бути пов’язано з тим, що сальдо кінцеве 28 рахунку не відображає суму торгової націнки і продажної вартості товару, а лише їх купівельну вартість.

У багатьох бухгалтерських программах, таких як, „Акцент”, „Парус”, „1С: Бухгалтерія 7.7” не зовсім продуманий порядок внесення данних про торговельну націнку, порядок отримання звітів про динаміку змін вищеназванного показника.

Особливістю усіх вищеперерахованих програм є, те що данні про торговельну націнку при надходженні та реалізації включаються до складу вартості товарів, що не суперечить правилам. Таким чином, розмір торговельної націнки визначається різницєю між покупною вартістю, та ціною реалізації (оптовою, де не враховується торговельна націнка, або роздбіною).

Кожна з компютерних програм самостійно розраховує таку різницю и відносить її на рахунок 285 „Торговельна націнка”. Звісно ж, при проведенні документу усі программи надають можливість всносити відповідні корективи до показників торговельних націнок та підібрати необхідні рахунки згідно з методологією, якщо программа не в змозі це зробити самостійно.

В кінці місяця сума торговельної націнки розподіляється між усіма товарами за методом середнього відсотку, при якому середній відсоток торгової націнки (відношення суми ТН на початок і суми ТН на товари, що надішли на вартість товарів на початок місяця і на товари, що надійшли) помножується на вартість запасів, що вибули. В умовах автоматизації списувати ТН за данною формулою достатньо складно.

Існує вірогідність того, що через коливання попиту може виникнути необхідність змінювати роздрібну ціну товару. У роздрібному магазині з кількістно-сумовім обліком для цього використовується документ „Переоцінка ТМЦ”, який змінює торговельну націнку.

І. Павлюк запропонував ввести синтетичний рахунок 29 «Торгова націнка», на якому буде обліковуватись торговельна націнка роздрібних, оптових, підприємств та підприємств рестораного господарства. Це сприятеме наглядному відображенню торгових націнок та надбавок в обліку [1, с. 15].

І. Павлюк вважає доцільним відкрити до 29 рахунку такі субрахунки:

- 291 „Товарні надбавки на товари в оптових складах”;

- 292 „Товарні надбавки на товари в роздрібной торгівлі”;

- 293 ”Товарні надбавки підприємств ресторанного господарства”.

На практиці на підприємствах оптової торгівлі надбавки і націнки не відображаються взагалі. ТМЦ, при надходженні на оптові підприємства оприбутковуються на рахунку 281 „Товари на складі”. Продажна вартість формується без відображення націнки на рахунках, прибуток, в свою чергу, визначається, як різниця між доходами і собівартістю вибувших товарів.

Таким чином, для обліку торговельних націнок можна виділити два субрахунки:

- 291 „Торгові націнки роздрібу”;

- 292 „Торгові націнки громадського харчування”.

Так, нарахування торгової націнки буде мати такий вигляд: Дт 282, Кт 291. Списання реалізованих товарів також буде супроводжуватись використанням 29 рахунку, наприклад, таким чином: Дт 291, Кт 902, або Дт 902 Кт 291 червоним сторно.

Ведення обліку ТН на окремому рахунку сприятиме тому , что можно буде отримувати більшу кількість звітів. Що в свою чергу повинно позитивно відобразитись на процессах планивання, аналізу розвитку та функціонування підприємства.

Таким чином, облік торгової націнки на окремому синтетичному рахунку 29 „Торгова націнка” дозволить значно спростити бухгалтерські записи в синтетичному і аналітичному обліку, уникнути плутанини при документуванні.

Аналіз різних бухгалтерських программ показав, що запропоновані зміни досить просто впровадити до практики. Цьому сприятеме те, що до словників програми „Акцент 6.0”, а також „1С: Бухгалтерія 7.7, 8.0” можна легко додати рахунок 29 „Торговельна націнка”. І таким чином, обліковувати суми націнок на окремому рахунку.

Перелік літератури:

1. Павлюк І. Проблеми бухгалтерського обліку торгової націнки і шляхи їх вирішення [Текст]/І. Павлюк//Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. – № 2. – С. 15-25.

2. Шатун О. Як начислити торгову націнку [Текст]/ О. Шатун// Все про бухгалтерський облік. – 2003. – № 83. – С. 20-22.

3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій [Текст]: наказ Міністерства фінансів України від 30 ноября 1999. р. №291, зі змінами і доповненнями.

4. Постанова КМУ „Об установленні пововажень органів виконавчої влади і виконавчих органів міських рад відносно регулювання цін (тарифов)” від 25.12.96 р., зі змінами та доповненнями.