Луполенко А. В.

Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці

НЕОБХІДНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОГО

ОБЛІКУ НА ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

За умов командно-адміністративної економіки управління базувалось не на реальних соціально-економічних показниках, а було пов’язано передусім з централізованим прийняттям рішень. В сучасних кризових умовах ефективний розвиток економіки потребує впровадження на підприємствах адекватного управління, яке б відповідало ринковим умовам.

Дана тема є актуальною практично для кожного підприємства, адже для ефективного управління і швидкого реагування на зміни зовнішнього середовища необхідно використовувати методи управлінського обліку і економічного аналізу.

Дослідженням проблем вдосконалення і практичного використання управлінського обліку займаються такі вчені як Бутинець Ф. Ф., Левицька С.О., Нападовська Л. В., Бєлоусова І. А., Вербовецька С. Г., Кононенко К. В. та інші.

Після прийняття Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», активізувалась робота з впровадження управлінського обліку у практичну діяльність суб’єктів господарювання і викладання цього курсу у вищих навчальних закладах [1, 35]. Закон передбачає самостійний вибір підприємствами системи і форм внутрішньогосподарського обліку, звітності та контролю господарських операцій, але суб’єкти господарювання на даному етапі не готові самостійно виконувати подібну методологічну роботу. Це пояснюється відсутністю кваліфікованих кадрів, несприйняттям «нових» методів управління та існуючими розбіжностями між самими вченими у визначенні поняття, предмету та форми управлінського обліку.

Практична сторона застосування управлінського обліку ставить перед керівництвом підприємства конкретні задачі організаційного характеру, пов'язані з необхідністю проектування організаційної структури відділу управлінського обліку, визначенням цілей і задач, виду і періодичності надання інформації центрів відповідальності, формуванням системи контролю за повнотою, вірогідністю та оперативністю надання звітності, необхідність застосування інформаційних технологій тощо, а управлінський облік служить засобом досягнення намічених підприємством цілей. Більш того, через різке загострення конкурентних відносин, як на світових, так і на вітчизняних ринках вирішальним фактором, який визначає можливість подальшого існування і розвитку підприємства, є саме ефективність системи управлінського обліку.

У країнах, де бухгалтерський облік прийнято розділяти на фінансовий і управлінський, прогностична функція характерна саме для управлінського обліку. Це стало реальним на основі бюджетування, прогнозування поведінки витрат і доходів, експертних оцінок, розробки альтернативних рішень. Тому в останні роки все більшого значення набувають стратегічні аспекти управлінського обліку для прийняття рішень за рахунок формування прогнозної інформації[3, 286]. Проте усвідомлення потреби та бажання запровадити управлінський облік ще є недостатніми для здійснення цього наміру. Вирішальне значення при цьому мають відігравати розміри підприємства, потреби щодо забезпечення інформацією всіх рівнів управління, а також співвідношення витрат і вигод від введення системи управлінського обліку.

На шляху впровадження управлінського обліку є певні перешкоди, які полягають у подоланні дискусійних проблем методології обліку та в необхідності організаційних заходів щодо його впровадження. Суттєвим гальмом поширення управлінського обліку в країні залишається відсутність чіткого визначення переліку складових цього обліку. Завдяки управлінському обліку бухгалтер за потребою, крім власне обліку та калькулювання собівартості продукції, займається нормативним плануванням, економічним аналізом та підготовкою управлінських рішень[5, 54].

Отже, при постановці управлінського обліку необхідно вирішити такі завдання:

1. Розробити фінансово-організаційну структуру підприємства, яка б дозволяла виділення центрів фінансової відповідальності;

2. В положенні про облікову політику підприємства ввести інформацію про вибрану форму ведення управлінського обліку;

3. Розробити склад, сутність і формати управлінської звітності.

4. Методи управлінського обліку витрат і калькуляції собівартості.

5. Управлінський план рахунків і моделі типових господарських операцій.

6. Здійснювати набір та належну підготовку фахівців з управлінського обліку.

Можна навести низку переваг використання управлінського обліку на підприємстві:

− кваліфікована підготовка оперативних даних для прийняття стратегічних рішень;

− формування, контроль і коректування системи бюджетного планування на підприємстві;

− аналіз і розрахунок альтернативних варіантів дій для прийняття вірного управлінського рішення;

− контроль за центрами фінансової відповідальності, що призведе до підвищення прибутковості та адекватного оцінювання діяльності підрозділів підприємства;

− збір, аналіз і надання інформації для оцінювання і контролю за діяльністю суб’єкта господарювання.

Виходячи з вище сказаного, можна зробити висновок, що управлінський облік є ефективним інструментом управління, тому що створює конкурентні переваги в ринковому середовищі, а саме, забезпечує підприємство ключовою інформацією. Система управлінського обліку служить інтересам ефективного управління, тому рішення про доцільність її ведення керівник організації ухвалює виходячи з того, як він оцінює витрати і вигоди від її функціонування.

Література

1. Проблеми вдосконалення управлінського обліку / Бєлоусова І. // Бухоблік і аудит. – 2007. − №4. – с. 35-41.

2. Роль управлінського обліку в підвищенні ефективності виробництва / Бєлоусова І. // Бухоблік і аудит. − 2009. −№4. − с. 44-48.

3. Удосконалення внутрішньогосподарського обліку і методів економічного аналізу на підприємстві / Кононенко В. // Держава та регіони. − 2007. −№3. −с. 35-41.

4. Управлінський та внутрішньогосподарський облік: завдання, мета, чинники ефективного впровадження / Левицька С. // Бухоблік і аудит. – 2009. − №2. – с. 27-35.

5. Управлінський облік і його роль у бюджетуванні підприємства / Вербовецька С. // Держава та регіони. − 2008. − №6. − с. 52-55.