Фастовець О.О., Горошко А.М., Бойко О.О.

Дніпропетровська державна медична академія,кафедра ортопедичної стоматології,КЗ МКСП № 4 м. Дніпропетровська

Застосування ретенційного покриття для покращення фіксації відновлюючих конструкцій при патологічному стиранні зубів

Ортопедичне лікування патологічного стирання зубів спрямоване не тільки на відновлення коронок окремих зубів та зубних рядів в цілому, але є заходом третинної профілактики, тому що дозволяє попередити симптоматику, пов’язану зі зниженням висоти прикусу, патологією скронево-нижньощелепних суглобів, дисфункцією жувальних м’язів. З цих позицій надзвичайно важливим є тривале збереження результатів лікування, а саме надійна фіксація відновлюючих конструкцій, що досить проблематично з огляду на низькі клінічні коронки опорних зубів при даному захворюванні. Виходячи з вищенаведеного, покращення фіксації незнімних протезів при патологічному стиранні зубів залишається актуальною задачею ортопедичної стоматології.

В свою чергу, відомо, що стійкість незнімних протезів в порожнині рота визначають фактори, які умовно можна розділити на три групи: зуб, коронка, цемент [1]. На наш погляд, застосування ретенційного покриття для кожної з означених груп певною мірою сприяє вирішенню означеної проблеми.

Щодо першого напрямку, покращити ретенційні властивості стертих коронок зубів можливо шляхом використання суцільнолитих куксових вкладок, як штифтових (внутрішньокореневих), так і внутрішньокоронкових [2-3]. Оригінальність методик полягає у гальванічному нанесенні на поверхню литва ретенційного прошарку з кристалів корундового (окисли алюмінію) або алмазного абразивів, розміри яких складають 150-200 мкм на коронковій частині та 50-70 мкм – на кореневій. Після цементування ретенційних вкладок відновлюється міжальвеолярна висота та виготовляються суцільнолиті або комбіновані незнімні конструкції.

Одночасно розробка кореневих каналів під вкладку представляє значні труднощі, викликані їх звапненням і деформацією при патологічному стиранні зубів. Тому для уникнення таких серйозних ускладнень, як перфорація кореневих каналів, зміщення їх вісі, поломка інструменту, розвиток запальних явищ тощо, перевагу потрібно надавати внутрішньокоронковим вкладкам. Дана методика найбільш прийнятна для премолярів і молярів, що обумовлено більшими розмірами цих зубів порівняно з передніми та можливістю уникнення складної технології розбірної вкладки. Але остаточний вибір конструкції ретенційної вкладки визначається ступенем збереження коронкової частини зуба: при руйнуванні зуба більше, ніж на 2/3 висоти показана штифтова ретенційна вкладка. За умови збільшеного жувального тиску така конструкція завдяки великої площі прилягання до внутрішньої поверхні кореневого каналу дозволяє передавати тиск не тільки на штифт, але й на стінки кореня. При плануванні внутрішньокореневих вкладок слід виходити з того, що ступінь збільшення ретенції залежить від площі поверхні штифта і якості прилягання його до тканин зуба, а площа поверхні – від довжини і діаметра штифта. Чим менша висота клінічної коронки зуба, тим на більшу глибину потрібно занурювати штифт, і тим меншу конусність повинна мати ця внутрішня порожнина. Отже, при патологічному стиранні зубів внутрішньокореневі штифтові вкладки мають бути максимальної довжини з малою конусністю.

Друга група факторів, що визначають стійкість протеза, визначається конструктивними особливостями самої відновлюючої коронки. З метою покращення адгезії цементу до металу ми вважаємо за доцільне використання методики гальваностегії для створення ретенційного прошарку на внутрішній поверхні коронок в якості альтернативи піскоструминній обробці та травленню. Поруч з тим, зазначимо, що виходячи зі складних умов протезування хворих на патологічне стирання зубів для покращення фіксації незнімних конструкцій не треба нехтувати щільністю прилягання коронки до кукси зуба, яка забезпечується якісним одонтопрепаруванням, отриманням виразних відбитків, а також точністю литва.

Нарешті, третя група чинників, пов’язана з цементом для фіксації: товщина цементної плівки, тип цементу і його адгезивні властивості. Зменшення висоти кукси зуба при патологічному стиранні зубів призводить до деякого зниження товщини цементу, що покращує фіксацію протеза. Але при висоті коронки 5 мм та нижче, спостерігається зворотній ефект. Використання ретенційного прошарку як на опорній куксовій вкладці, так і на внутрішній поверхні зовнішньої коронки дозволяє зменшити товщину цементної плівки та збільшити контактну поверхню зчеплення.

Як висновок, використання ретенційного покриття покращує фіксацію відновлюючих конструкцій при патологічному стиранні зубів за рахунок оптимального сполучення макро- та мікромеханічного способів утримання незнімних протезів. Розроблені модифіковані конструкції суцільнолитих вкладок, зафіксовані на низьких клінічних коронках, забезпечують стійкість протезів на зрушення (резистентність) та збільшують корисну площу поверхні, тим самим підвищуючи опір (ретенцію) протеза. Окрім покращення ретенційних властивостей опорних зубів з низькими клінічними коронками застосування в якості ретенційного елементу куксових вкладок сприяє рівномірному розподілу жувального тиску.

Література

1. Фастовець О.О. Покращення ретенції незнімних протезів при низьких клінічних коронках внаслідок патологічного стирання зубів // Современная стоматология. – 2007. - № 4. – С.132-135.

2. Пат. 24571 Україна, МПК (2007.01) А 61 С 13/23. Спосіб лікування патологічного стирання зубів / Помойницький В.Г., Фастовець О.О. (Україна). - № 200700294; Заявл. 12.01.2007; Опубл. 10.07.2007, Бюл. № 10. – 6 с.

3. Пат. 7555 Україна, МПК⁷ А 61 С 13/23. Лита штифтова вкладка / Помойницький В.Г., Горошко А.М. (Україна). - № 200501837; Заявл. 28.02.2005; Опубл. 15.06.2005, Бюл. № 6. – 6 с.