Кочеткова К. Ю. , Андрієнко Л. К.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

«Українське студентство: соціальний портрет»

Наше студентство — це майбутнє країни, і щоб належним чином забезпечити це майбутнє, держава повинна виробити реалістичну, збалансовану, виважену політику стосовно молодого покоління. Тому потрібно детальніше вивчати студентство, приділяти більше уваги його цілям і його потребам. В наш час однією з головних цілей студентства є вища освіта [2].

Велике значення має для студентства вища освіта, вона здійснює величезний вплив на світогляд студента та становлення власної думки . За період навчання у вузі, при наявності сприятливих умов у студентів відбувається розвиток всіх рівнів психіки. Для успішного навчання у вищому навчальному закладі необхідний досить високий рівень загального інтелектуального розвитку, а саме сприйняття, уявлення, ерудованості, широке коло пізнавальних інтересів. При деякому зниженні цього рівня можлива компенсація за рахунок підвищеної мотивації або працездатності, охайності, старанності в навчальній діяльності. Але є межа цього зниження, при якому компенсаційні механізми не допомагають. В різних закладах ці рівні дещо розрізняються.[2]

Дослідження показали, що для студентів різних спеціальностей властиві різні риси характеру. Наприклад, для студентів які обрали гуманітарну спеціальність повинні мати яскраво виражений вербальний тип інтелекту, гуманітарії повинні характеризуватися широтою пізнавальних інтересів, ерудованістю, мати багатий мовний запас, вміти правильно його використовувати, мати в цілому високо розвинуте, абстрактне мислення[1].

Якщо роздивлятись студентів, які навчаються на природничих факультетах, для них є характерним володіння, в першу чергу високо розвинутим логічним і абстрактним мисленням, швидке і активне зосередження на даному об’єкті, повністю обмежуючись від усього іншого. Останнє можливо лише при наявності високого ступеня концентрації уваги. Також студенти природничих спеціальностей відрізняються підвищеною серйозністю та незалежністю суджень[1].

Також можна стверджувати, що для студентів які в майбутньому прагнуть стати інженерами, характерний високий рівень розвитку просторових уявлень, швидкість і кмітливості[1].

Що стосується студентів економічних спеціальностей, то вони стають на перехресті двох існуючих типів вищих навчальних закладів, а саме гуманітарних та технічних. Тобто, для студентів економічних вузів характерні риси як вербального типу інтелекту, так і невербального або дійово-практичного[1].

Необхідною умовою навчання студента будь-якого закладу є засвоєння для нього особливостей навчання, які ліквідують відчуття внутрішнього дискомфорту. Протягом початкових курсів створюється студентський колектив, формуються навички та вміння раціональної організації розумової діяльності, усвідомлюється нахили до вибраної професії, випрацьовується оптимальний режим праці, відпочинку та побуту, встановлюється система праці по самовдосконаленню та самовихованню професійно значних якостей особистості [2].

Виходячи із всього вище наведеного маємо такий характерний портрет студентства: зрілість в розумовому і моральному відношенні; впевненість, стійкий світогляд; почуття нового; рішучість; здатність до захоплення; оптимізм; самостійність; прямолінійність; критичність і самокритичність; скептичне, критичне, іронічне відношення до викладачів і режиму учбового закладу; вершина інтелектуальних і пізнавальних можливостей; прийняття відповідальних рішень: вибір і оволодіння професією, вибір стилю і свого місця у житті; вибір супутника життя, створення своєї власної сім’ї.

В цілому розвиток особистості студента як майбутнього спеціаліста з вищою освітою відбувається в ряді напрямків:

§ закріплюється ідейна переконаність, професійна спрямованість, розвиваються необхідні здібності;

§ удосконалюються психічні процеси, стани, досвід;

§ підвищується почуття обов’язку, відповідальність за успіх в професійній діяльності, більш чітко виступає індивідуальність студента;

§ зростають критерій особистості в галузі своєї майбутньої професії;

§ зростає питома вага самовиховання студента в формуванні якостей, досвіду, необхідних йому як майбутньому спеціалісту [3].

Можна сказати, що соціальний портрет студентів значною мірою доповнює їхнє ставлення і до релігії, і до військової служби. При проведенні опитування студентів за 2008 рік, невіруючими себе вважають 37,4 % опитаних, віруючими, які не належать до будь-якої конфесії, - 57,7 %. Належать до конфесій - 8,8 %. Отримані дані свідчать про безумовне позитивне ставлення до релігії значної частини студентської молоді. Це ставлення повинне бути осмисленим і знайти своє відображення в роботі із студентами [3].

Отже, можна зробити висновок, нашому студентству властиві як негативні, так і позитивні риси. До позитивних можна віднести : зрілість, впевненість, стійкий світогляд, самостійність, прямолінійність. До негативних : скептичне, критичне, іронічне відношення до викладачів і режиму учбового закладу і т.п. Але які б риси не мало наше студентство, воно завжди потребує допомоги старшого покоління. Тому одним із завдань педагогів, при викладанні дисциплін студентам э формування правильного світогляду в них, і вільного мислення.

Література

1. Бебик В.М., Головатий М.Ф., Ребкало В.А. «Соціальний портрет сучасного студенства». — К.: «Освіта» 2006

2. Касьянов Г. В. «Соціологія молоді» - Д.:»Ранок» 2008

3. Демченко И.Л., газета «Українська ассоціація студентства » [Электронный ресурс] / - Электрон. текстовые данные (256 байт). – Режим доступа: «http://www.ukrajinska-asociaciya-student.ua»