“Экономические науки” 7. Семчук І.В., аспірант

УДК 657.3 (075) Житомирський державний технологічний університет

СТАНДАРТИЗАЦІЯ КОНСОЛІДОВАНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

В умовах ринкових відносин господарювання зростає роль корпоративної звітності особливого виду – консолідованої фінансової звітності. Причини добре відомі: глобалізація бізнесу, укрупнення корпорацій внаслідок злиття і придбання, подолання державних кордонів і розвиток транснаціональних корпорацій. Методика консолідації досить складна, проте, одночасно вона повинна бути логічною та виправданою, оскільки випливає з економічної сутності бізнесу і ролі звітності як інформаційної бази для прийняття рішень. Це призводить до необхідності чіткого нормативного регулювання умов складання консолідованої звітності.

Теорія і практика складання консолідованої звітності в різних країнах суттєво відрізняються з наступних основних причин:

- неоднакова ступінь розповсюдження консолідованої фінансової звітності;

- різноманітні підходи щодо розуміння категорії “група компаній” з точки зору консолідації;

- неоднакові обсяги інформації, що публікуються компаніями;

- різні методи консолідації [1, c. 95].

Розглядаючи стандарти консолідованої фінансової звітності на національному та міжнародному рівні, потрібно відмітити значну невідповідність між П(С)БО 20 “Консолідована фінансова звітність” та МСФЗ 27 “Консолідовані та окремі фінансові звіти”. Причинами цього виступають внесені зміни до МСФЗ 27 та заміна самої назви стандарту.

П(С)БО 20 не повністю розкриває всі тонкощі процесу консолідації і не містить окремого визначення терміну “консолідована звітність”, це, в свою чергу, вимагає розгляду даного положення в одночасному зіставленні його з МСФЗ 27 та надання окремих пропозицій щодо його удосконалення.

Загальні теоретичні підходи щодо формування консолідованої фінансової звітності та її стандартизації, досліджували вітчизняні вчені: С.Ф. Голов, В.М. Костюченко, Г. Мельник, Г. Уманців, І. Чалий, М Зінківський, Л.В. Чижевська та ін.

Питання консолідації займають належне місце в системі Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) [2]. Відмітимо основні стандарти, які мають відношення до консолідації фінансової звітності (табл. 1.).

Таблиця 1. Міжнародні стандарти фінансової звітності по проблемам консолідованої звітності

Назва	Зміст
МСФЗ 27 “Консолідовані та окремі фінансові звіти” (замінив МСФЗ 27 “Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства”)	визначено поняття групи, контролю в середині групи, а також критерії, відповідно до яких компанії можуть вважатися материнськими і дочірніми. Описано основні принципи і порядок консолідації, розкриття інформації в консолідованої звітності і вимоги до окремої фінансової звітності материнської компанії
МСФЗ 3 “Об’єднання бізнесу” (замінив МСФЗ 22 “Об’єднання компаній”)	відображено вимоги до розкриття фінансової інформації про повну консолідацію, включаючи як загальні вимоги, так і специфічні вимоги для придбання та злиття
МСФЗ 28 “Облік інвестицій в асоційовані компанії”	розкрито спільну діяльність підприємства (коли дві і більше сторони здійснюють економічну діяльність, яка підлягає спільному контролю) і розглянуто інвестиції в асоційовані компанії (підприємства, які не являються ні дочірніми, ні спільними, але на діяльність яких інвестор здійснює суттєвий вплив). Відповідно дані об’єднання також складають консолідовану звітність
МСФЗ 31 “Частки у спільних підприємствах” (замінив МСФЗ 31 “Фінансова звітність про частки у спільних підприємствах”)
МСФЗ 12 “Податки на прибуток”	відображено механізм сплати податків материнською компанією та її дочірніми підприємствами

Крім того, питання консолідації в тій чи іншій мірі стосуються і багатьох інших стандартів: МСФЗ 1 “Перше застосування МСФЗ”, МСФЗ 14 “Звітність за сегментами”, МСФЗ 24 “Розкриття інформації щодо зв’язаних сторін”, МСФЗ 32 “Фінансові інструменти: подання”, МСФЗ 39 “Фінансові інструменти: визначення та оцінка”. Таким чином, 10 стандартів присвячено проблемі консолідованої звітності, що свідчить про зростаючу роль цього виду звітності.

Особливості складання консолідованої звітності в Україні регламентовано П(С)БО 20 “Консолідована фінансова звітність”, а МСФЗ 27 “Консолідовані та окремі фінансові звіти” має рекомендаційний характер.

Положення стандарт бухгалтерського обліку 20 “Консолідована фінансова звітність” визначає порядок складання і загальні вимоги до розкриття інформації щодо складання консолідованої фінансової звітності, застосування яких починається з 01.01.2000 р. для груп підприємств, організацій та інших юридичних осіб, які складаються з материнського (холдингового) підприємства та дочірніх підприємств. Структура П(С)БО 20 представлена на рис. 1.

Рис. 1. Структура П(C)БО 20 “Консолідована фінансова звітність”

Дане П(С)БО 20 складене на основі міжнародного стандарту фінансової звітності 27 (МСФЗ 27) “Консолідовані та окремі фінансові звіти”. На відміну від П(C)БО 20, параграфом 2 МСФЗ 27 передбачено, що відповідно до цього стандарту складається не лише звітність групи підприємств, але й окрема фінансова звітність материнської компанії. Проте не складається звітність асоційованих підприємств (для останніх передбачений стандарт МСФЗ 28). Основним недоліком П(С)БО 20 є те, що воно не містить визначення термінів, необхідних для поняття консолідованої звітності (контроль, група, дочірнє підприємство, материнська компанія, консолідовані фінансові звіти, частка меншості).

Проведений аналіз, свідчить про необхідність внесення змін та доповнень до П(С)БО 20 “Консолідована фінансова звітність”, а саме:

- перелік материнських компаній, що звільняються від вимоги складання і подання консолідованої фінансової звітності;

- перелік дочірніх підприємств, показники фінансових звітів, яких не включають до консолідованої фінансової звітності;

- можливі відхилення від облікової політики, застосовуваної під час складання консолідованої фінансової звітності;

- визначення і відображення в консолідованому балансі і звіті про фінансові результати частки меншості.

Отже, облікові стандарти відповідно до вимог часу, накопиченої інформації та з розвитком науки і практики необхідно переглядати, уточнювати та коригувати. Причому, перехід на міжнародні стандарти повинен здійснюватися з врахуванням критичного аналізу їх слабких сторін та особливостей діяльності в кожній країні.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Пучкова С.И. Бухгалтерская (финансовая) отчетность. Организации и консолидированные группы. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИД ФБК – ПРЕСС, 2004. – 344 с. – (Библиотека сборника “Новое в бухгалтерском учете и отчетности в Российской Федерации”. – Выпуск 1 (27).

2. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку: Монографія. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 522 с.

Авторська довідка

Прізвище Семчук

Ім’я Інна

По-батькові Василівна

Телефон 8(096) 939-95-40

Місце роботи Житомирський державний технологічний університет

Посада аспірант кафедри бухгалтерського обліку та контролю

e-mail: but@ztu.edu.ua