Хімія та хімічні технології / 3. Лаки, фарби, емалі, пігменти, герметики

Діхтяренко М.Г., Білан О.А.

Черкаський державний технологічний університет

ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПІГМЕНТНОЇ ВИБИВНОЇ КОМПОЗИЦІЇ ІЗ КАТОЛІТОМ

Одним із ефективних способів інтенсифікації процесів кольорування текстильних матеріалів є використання активованих водних систем [1, 2].

Актуальність роботи визначається необхідністю усунення шкідливих їдких для людського організму інгредієнтів вибивної пігментної фарби, зокрема концентрованого розчину аміаку на рідкий продукт електроактивації води католіт з відповідним рН у складі пігментної вибивної фарби.

Робота виконувалася на базі Черкаського шовкового комбінату.

У роботі досліджувалася в'язкість вибивних композицій, виготовлених за базовою технологією фірми "Сіbа" (Швейцарія) [3] та новою, яка полягає у заміні 25% розчину аміаку та водопровідної води католітом та зменшенні загусника та зв'язуючого компоненту на 10% кожного.

Рідкий продукт електроактивації води католіт одержували шляхом електролізу води. Технологія одержання описана в роботі 4.

В’язкість досліджуваних систем визначалася за допомогою ротаційного віскозиметра "Реотест-2" в межах швидкостей зсуву 3-1312 1/с. Криві перебігу досліджуваних систем наведені на рис. 1.

Криві зсуву, наведені на рис. 1 свідчать, що при малих швидкостях зсуву напруга зсуву вибивної композиції при використанні католіту у 3 рази менше, ніж при використанні розчину аміаку. Із збільшенням швидкості зсуву в’язкість обох композицій падає і при γ=81 1/с стає однаковою. Динаміка зміни в’язкості системи 1, на відміну від системи 2, із збільшенням швидкості зсуву є досить істотною і різко падає в 4 рази, в порівнянні із системою 2. Це свідчить про кращу загущуючу дію католіту та про більшу стабільність загустки в католіті у складі вибивної пігментної композиції.

γ, 1/с

ή, Па·с

2

1

Рис. 1 Залежність в’язкості композицій вибивної фарби від швидкості зсуву:

1 – за базовою технологією; 2 – за новою технологією

З метою вивчення стійкості досліджуваних вибивних композицій визначалася зміна їх в’язкості із часом зберігання в закритих ємкостях. Результати наведені на рис. 2.

t, доба

2

1

ή, Па·с

Рис. 2. Залежність в’язкості вибивних композицій від часу їх зберігання:

1 – за базовою технологією;

2 – за новою технологією

Дані, наведені на рис 2 свідчать, що через три доби загущуюча здатність композиції з католітом збільшується, тоді як в’язкість композиції з аміаком зменшується з часом, що пояснюється летючістю аміаку. Це свідчить, що з часом композиція із католітом має більшу стійкість.

Отримані результати дозволили зробити висновок: композиція вибивної фарби, виготовлена за новою безаміачною технологією, є більш стійкою та стабільною системою, тому в більшій кількості переходить на тканину, а відповідно інтенсивність забарвлення вибивного матеріалу є вищою, що сприяє інтенсифікації процесу вибивання тканини пігментами.

Література:

1. Романенко Н.Г. Физико-химические основы применения электроактивированных водных систем в технологиях отделки текстильных материалов: дис. … доктора техн. наук : 05.19.03 / Романенко Наталия Григорьевна. – Херсон, 2003. – 374 с.

2. Діхтяренко М.Г. Створення безаміачної технології пігментного друку текстильних матеріалів із використанням електроактивованих водних систем: дис. …кандидата техн. наук: 05.18.19 / Діхтяренко Мирослава Григорівна. – Черкаси, 2008. – 185с.

3. Проспект фирмы " Сibа". Пигменты Unisperse и композиция для пигментной печати Alcoprint P System, 2000.- 8с.

4. Электроактивированные водные системы в технологиях дизайна текстиля / [Романенко Н.Г., Сысоенко А.В., Дихтяренко М.Г., Яковец И.А.] // Вісник Черкаського державного технологічного університету. – 2003. – №4. – С. 139–142.