Бєлоусова І. М., Усова Ю. О.

Донецький національний університет

економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ АУДИТУ ФІНАНСОВОЙ ЗВІТНОСТІ

Завдяки аудиторським процедурам аудитор отримує розуміння про суб'єкт господарювання та його середовище, включаючи його систему внутрішнього контролю, для оцінки ризиків суттєвого викривлення на рівні фінансових звітів та тверджень.

Метою дослідження є визначення того, які конкретно методи і прийому аудиторові доцільно застосовувати для підтвердження достовірності фінансової звітності, оскільки подальший вибір методів і прийомів у відповідності до ознак є проблемою окремих етапів проведення аудиту.

Методи і прийоми аудиту досліджувалися у вітчизняній (М. Білуха, Б. Валуєв, Л. Крамаровський та ін.) і зарубіжній літературі [1]. Особливо слід відзначити ґрунтове подання їх класифікації Б. Валуєвим. Ці методи і прийоми широко апробовані у практиці проведення ревізії, контролю, а також і в діяльності аудиторських фірм.

Основою для формування аудиторських процедур виступили загальнонаукові методи, прийоми фінансового контролю (документального та фактичного) та методи інших наук. Під фактичним контролем розуміють перевірку кількісного і якісного стану об’єктів, який встановлюється шляхом обстеження, огляду, обміру, перерахунку, зважування, лабораторного аналізу та інших способів перевірки фактичного стану активів. Документальний контроль – це перевірка документів і записів, яка може бути формальною, арифметичною та по суті.

Аудитор використовує один чи декілька типів аудиторських процедур. Ці аудиторські процедури або їхнє поєднання можна використати як процедури оцінки ризику, тести контролю або процедури по суті залежно від ситуації, в якій аудитор застосовує їх. За певних обставин аудиторські докази, отримані в попередніх аудиторських перевірках, можуть надавати аудиторські докази, якщо аудитор виконує аудиторські процедури для встановлення продовження їхньої доречності.

Аудиторські процедури можна об’єднати в наступні групи [3].

Тестування – це вивчення процесу та процедур, що реалізує система обліку і внутрішнього контролю підприємства. Дає можливість отримати аудиторські докази ефективності і надійності функціонування системи обліку і внутрішнього контролю й переконатися в тому, наскільки вона попереджує, виявляє та своєчасно виправляє істотні помилки.

Інспектування – це перевірка фізичної наявності записів, документів і матеріальних активів. Інспектування матеріальних активів дозволяє підтвердити їх існування, але не обов’язково право власності на них або вартісну оцінку.

Спостереження – це вивчення процесу або процедур, що виконуються іншими особами (наприклад, спостереження за підрахунком товарно-матеріальних цінностей робітниками підприємства). Спостереження надає аудиторські докази щодо виконання процесу чи процедур, але обмежується певним моментом часу, в якому відбувається спостереження, а також тим, що сам факт спостереження може впливати на виконання процесу чи процедур.

Запит - це процес звернення за інформацією, як фінансовою, так і нефінансовою, до обізнаних осіб суб'єкта господарювання або поза його межами. Запит - це аудиторська процедура, яка широко застосовується в ході аудиторської перевірки та часто доповнює виконання інших аудиторських процедур. Запити можуть бути різного роду: від офіційних письмових запитів до неофіційних усних запитів. Оцінювання відповідей на запити є невід'ємною частиною процесу запиту.

Підтвердження – це відповідь на запит про підтвердження інформації, що міститься у бухгалтерських записах (наприклад, підтвердження суми дебіторської заборгованості у дебіторів).

Перерахування - це перевірка арифметичної точності документів чи записів. Перерахування можна виконувати із застосуванням інформаційних технологій.

Аналітичні процедури - це оцінка фінансової інформації шляхом дослідження важливих зв'язків між фінансовими і нефінансовими даними. Аналітичні процедури охоплюють також подальше вивчення визначених відхилень та зв'язків, які суперечать іншій релевантній інформації або відрізняються від прогнозованих сум.

Виходячи з викладеного вище, у таблиці 1 (графа А) наведено загальний перелік аудиторських процедур. Аудитор повинен знати, які конкретні методи і прийоми доцільно застосовувати для оцінки звітності за ознаками та критеріями, передбаченими формами фінансової звітності. У графах 1-9 позначені аудиторські процедури, які можуть бути застосовані при перевірці фінансової звітності за певними ознаками і критеріями:

Таблиця 1

Аудиторські процедури для оцінки фінансової звітності за встановленими ознаками і критеріями

Аудиторські процедури	Ознаки і критерії
	пов- нота	оцін- ка	фак- тична наяв- ність	належ- ність	пра- виль- ність відоб- ражен- ня	закон- ність	обе- реж- ність	пос- тій- ність	відпо- відаль ність
А	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Спостереження	-	+	+	+	+	+	-	+	-
Інспектування	+	-	+	-	-	-	-	-	-
Запит	-	-	+	+	-	-	-	+	+
Підтвердження	+	+	+	+	+	+	+	+	+
Аналітичні процедури	-	-	-	+	+	-	+	+	-
Перерахування	-	-	+	-	-	-	-	-	-
Тестування	+	+	+	+	+	+	+	+	+

Таким чином, можна зробити висновок, що майже всі аудиторські процедури у певній мірі відповідають ознакам і критеріям об’єктів перевірки, окрім інспектування, якому притаманні лише повнота та фактична наявність, та перерахування – лише фактична наявність.

Список літератури

1. Міжнародний стандарт аудиту № 500 «Аудиторські докази»

2. Б. Валуєв. Предмет і метод аудиторської діяльності. – К.: Бух. облік і аудит. -1994 р., №2-3.

3. Дієва М., Дедіков А. Аудит. – К., - 2007 р., с. 203

4. Л. М. Чернелевський, Н. І. Беренда. Аудит: теорія і практика. – К., 2008 р., с. 489.