Науковий керівник: Малицький В.В
Буковинська державна фінансова академія
Проблеми і перспективи розвитку
інвестиційної діяльності підприємств в Україні.
Інвестиційна діяльність є важливим показником
економічного зростання, який відіграє важливу роль в процесі господарювання.
Якість життя населення та інші найважливіші характеристики розвитку сучасного
суспільства теж залежать від темпів економічного зростання країни, тобто від
залучення інвестицій. Звідси випливає, що управління інвестиційними процесами
на підприємствах, забезпечення їхньої повної віддачі є одним з першочергових
завдань як центральних, так і регіональних органів влади.
Ринкові перетворення в Україні, необхідність
переорієнтації виробництва з метою випуску дешевої та конкурентноздатної продукції
потребує значних капітальних інвестицій. Головною умовою запровадження у життя
нових форм підприємництва, що базуються на приватній власності, акціонерному
капіталі, є розробка дієвого механізму здійснення фінансового інвестування.
Економічна ситуація, яка склалась зараз в Україні, дуже складна.
Серед
причин,
що сприяли економічній кризі та утримують перехід України на траєкторію
економічного зростання, чи не найголовнішою є низька інвестиційна активність
[1, 15]. Тобто необхідно розробляти нові заходи, які призведуть до активізації
інвестиційної діяльності на підприємствах України.
Питаннями інвестицій та інвестиційного процесу
займалися як зарубіжні так і вітчизняні вчені, зокрема В. Беренс, Л. Гітман, П.
Самуельсон, Я. Хонко, І.А. Бланк, А.Д. Діброва, І.Й. Дорош, М.І. Кісіль, М.Ю.
Коденська, І.В. Ліпсіц, О.В. Мертенс, А.А. Пересада, Г.М. Підлісецький, П.С.
Рогожин, П.Т. Саблук, В.П. Савчук, О.Ю. Старіков, Т.С. Хачатуров, В.М. Хобта,
В.Я. Шевчук та інші. Однак, незважаючи на багатоаспектність наукових
досліджень, питання, пов'язані з інвестиційним процесом, політикою, джерелами
фінансування та напрямами активізації інвестиційної діяльності підприємств
залишаються недостатньо вивченими [2;10].
Україна не має достатніх внутрішніх фінансових
ресурсів для розв’язання економічних і соціальних проблем. Навіть за приблизними підрахунками наша економіка щорічно потребує
майже 40 млрд. іноземних інвестицій [1;25].
В умовах
загострення ринкової конкуренції між підприємствами за нові ринки збуту готової
продукції оцінка інвестиційної привабливості окремого суб’єкта, що господарює,
є важливим питанням при прийнятті інвестиційного рішення потенційним
інвестором. Основу ресурсного забезпечення інвестицій складає капітал
підприємства. Він служить відображенням фактично проінвестованих коштів у майно
підприємства. Здатність капіталу приносити доходи створює необхідні умови для
розширення, приросту внутрішніх інвестиційних ресурсів. Для власного капіталу
характерні усі необхідні ознаки, які є властивими для інвестування, зокрема,
обов'язкова наявність внесків, добровільність внесення, участь у прибутках,
участь в управлінні об'єктом інвестування [4;7].
Основними негативними ознаками інвестиційного
клімату в економіці України сьогодні є:
– стагнація на ринку внутрішніх інвестицій;
– нестабільна законодавча база з питань іноземного
інвестування;
– низький рівень розвитку інфраструктури
інвестиційного ринку;
– погіршення платоспроможної здатності населення;
– інфляція, яка руйнівним чином діє на всі сторони
господарського життя, особливо на галузі з сезонним характером виробництва і
тривалим виробничим циклом;
– спад виробництва, обмеження попиту, що відбувається
в процесі макроекономічної стабілізації, а також від термінів, протягом яких
вони відбуваються;
– зростання безробіття, що виникає в результаті спаду
виробництва та структурних зрушень в економіці;
– проблема інвестицій на заміщення та відновлення
виробничого апарату, поповнення оборотних коштів [2;10].
Резерви стабілізації та зростання виробництва за
рахунок використання наявних виробничих потужностей при збільшенні попиту, які
здаються значними, насправді не настільки великі, оскільки навіть при
збільшенні масштабів виробництва на цих потужностях витрати і якість продукції
не будуть відповідати новим вимогам та не забезпечать її
конкурентоспроможності.
Тому проблема полягає саме в інвестиціях. Сутність її
не просто в нарощуванні обсягів. Підвищення частки споживання у ВВП при
відносному скороченні інвестицій є, з одного боку, природним бажанням населення
зберегти в період кризи, перш за все, рівень життя. Але з іншого – скорочення
обсягу інвестицій у перехідний період складає неминуче в процесі зміни режимів
відтворення основного капіталу: від властивого системі планово-розподільчого режиму,
при якому ефективність вкладень, що знижувалась, поповнювалася зростанням їх
обсягів, до режиму, при якому зростання ефективності інвестицій дозволить
отримати більший результат при тих же обсягах або обсягах, що зменшуються
[3;57].
Отже, можна зробити висновок, що інвестиції – це
запорука зростання економічного розвитку будь-якої країни. Тому заходи щодо
активізації інвестиційних процесів на підприємствах, які є найголовнішою
складовою національної економіки. Вони повинні проводитися на всіх рівнях господарювання.
Необхідно намагатися створити сприятливий інвестиційний клімат не тільки для
іноземних інвесторів, але й для вітчизняних. Пожвавлення інвестиційної
діяльності можливе шляхом рішучих, комплексних, швидких, прозорих і послідовних
ринкових реформ, а також за допомогою взаємоузгоджених дій керівництва, які
пробудять підприємницьку ініціативу,
створять конкурентне середовище й нададуть економіці стимули ефективного розвитку.
Список використаної літератури:
1. Колосов О.
Іноземні інвестиції в економіку України // Економіка України. – 2010. №8
2. Гальчинський А.П. Становлення інвестиційної моделі
економічного зростання України / А.П. Гальчинський, С.О. Льовочкін // Економіка
України. – 2009. - №6 .
3. Омельянович Л.А., Філіпенко Т.В.,
Гладкова О.В. Сучасні проблеми і перспективи інноваційної діяльності в Україні
// Фінанси України. – 2010. - №6.
4. Пилипенко О.І. Аналіз інвестиційної
привабливості підприємства: огляд методик / О.І. Пилипенко //
Економіка та держава. – 2009.- №7.