Новак О.В.

Придніпровська державна академія будівництва і архітектури

РОЛЬ ІННОВАЦІЙНОЇ РЕНТИ В ПРОЦЕСІ АКТИВІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Проблема активізації інноваційної діяльності підприємств є ключовою з погляду забезпечення як позитивної динаміки розвитку національної економіки, так і її технологічної модернізації. Особливо важливим є вирішення цієї проблеми для галузей, що формують мультиплікаційний ефект національного масштабу, в першу чергу для будівництва. Натомість маємо у будівництві один із найнижчих рівнів інвестиційної активності серед галузей національного господарства.

Інноваційній тематиці присвячена значна кількість наукових праць, у тому числі і вітчизняних вчених Амоші О.І., Антонюка Л.Л., Гальчинського А.С., Геєця В.М., Ткаченка В.А.,Тяна Р.Б., Федулової Л.І., Холода Б.І. та інших [1-3, 5]. Проте питання активізації інноваційної діяльності підприємств в галузевому аспекті досліджені недостатньо.

Важливу роль в процесі активізації інноваційної діяльності будівельних підприємств має відіграти їх інноваційна політика, метою якої є отримання інноваційної ренти. Цілі підвищення конкурентоспроможності підприємства чи підвищення техніко-технологічного рівня виробництва є лише способами реалізації можливостей, отриманих завдяки інноваційній ренті. Інноваційну ренту можна визначити як різницю між договірною ціною будівельно-монтажних робіт і договірною ціною, визначеною з урахуванням економії ресурсів внаслідок інноваційної діяльності.

Визначимо договірну ціну будівельно-монтажних робіт відповідно [4]:

, (1)

де Р – договірна ціна будівельно-монтажних робіт по будівельному проекту;

m – загальна кількість j-тих будівельно-монтажних робіт по будівельному проекту;

n – загальна кількість і -тих будівельних матеріалів і конструкцій для виконання j-тої будівельно-монтажної роботи;

с_і – ціна і -того будівельного матеріалу чи конструкції;

х_і – кількість і -того будівельного матеріалу чи конструкції для виконання j-тої будівельно-монтажної роботи;

Q – питома додана вартість (додана вартість, створювана одиницею приведених трудовитрат);

T_j – обсяг приведених (до середнього тарифного розряду) трудовитрат для виконання j-тої будівельно-монтажної роботи.

Оскільки в результаті інноваційної діяльності досягається економія ресурсів, можна визначити договірну ціну з урахуванням такої економії. Якщо буде досягнуто економії підрядних ресурсів (матеріалів чи трудовитрат), матимемо:

, (2)

де Р^' – договірна ціна будівельно-монтажних робіт по будівельному проекту, визначена з урахуванням економії підрядних ресурсів внаслідок інновацій;

с_і^' – ціна і -того будівельного матеріалу чи конструкції, що застосовуються для виконання j-тої будівельно-монтажної роботи після впровадження інновацій, с_і^' ≤ с_і ;

х_і^' – кількість і -того будівельного матеріалу чи конструкції, що застосовуються для виконання j-тої будівельно-монтажної роботи після впровадження інновацій, х_і^' ≤ х_і ;

T_j^' – обсяг приведених (до середнього тарифного розряду) трудовитрат, необхідних для виконання j-тої будівельно-монтажної роботи після впровадження інновацій, Т_і^' ≤ Т_і.

Якщо буде досягнуто економії часовго ресурсу, тобто, скорочення тривалості виконання будівельно-монтажних робіт, матимемо:

, (3)

де Р' – договірна ціна будівельно-монтажних робіт по будівельному проекту, визначена з урахуванням економії часового ресурсу внаслідок інновацій;

Q' – величина питомої доданої вартісті після впровадження інновацій, Q' < Q.

Якщо внаслідок інновацій досягається економія і підрядного і часового ресурсів, то застосовуються (2) і (3).

Тоді інноваційну ренту Р_І можна визначити як:

Р_І = Р - Р' (4)

Таким чином, інноваційну ренту можна визначити як різницю між договірною ціною будівельно-монтажних робіт і договірною ціною, визначеною з урахуванням економії ресурсів внаслідок інноваційної діяльності.

Література:

1. Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. Інновації: теорія, механізми розробки та комерціоналізації. Монографія. К., КНЕУ, 2003, 394 с.

2. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика (За ред. Л.І. Федулової). К., «Основа», 2005, 552 с.

3. Інноваційна стратегія українських реформ (Гальчинський А.С., Геєць В.М., Кінах А.К., Семеноженко В.П.). К., «Знання України», 2000, 326 с.

4. Конащук В.Л. Організаційно-економічний механізм формування цінової політики будівельних підприємств. Автореф. дис. к.е.н. Харків, - 2004.

5. Холод Б.И., Ткаченко В.А., Тян Р.Б., Чимшит С.И., Щукин А.И. Основы конкурентных преимуществ и инновационного развития. – Д.: ДУЭП, Монолит, 2008. – 475 с.