Шкрібляк М. Я.

Роль Державного казначейства України на шляху виходу із світової фінансово-економічної кризи

Буковинська державна фінансова академія

Науковий керівник - Білик М. В.

Світова фінансово-економічна криза дуже негативно вплинула на економіку України. Її наслідки відчутні і нині, хоча багато країн світу вже заявили, що криза минула і їх національна економіка почала відроджуватись, проте в Україні підйому поки не спостерігається. Фінансовий сектор особливо відчув на собі ці негативні наслідки. На його невід’ємну складову – бюджетну систему, яка багато у чому визначає розвиток національної економіки, також дуже негативно вплинула дана криза. Державне казначейство України, на яке покладено завдання касового виконання бюджетів різних рівнів, повинно забезпечити оздоровлення фінансового сектору національної економіки.

Метою даної роботи є розкриття значення Державного казначейства України на шляху виходу із світової фінансово-економічної кризи та пошук шляхів прискорення даного процесу.

Питання щодо ролі ДКУ досліджується багатьма українськими та зарубіжними вченими, зокрема: Бондалєтова Т.О., Кузьменко А.В.,

Битяк Ю. П., Данилишин Б. та ін..

Повернення Державного казначейства до складу Міністерства фінансів деякі вчені оцінили як негативним явищем. Так Смілик Д.А. наголошує, що в даній ситуації одна людина (Міністр фінансів) має занадто великий вплив на фінансову долю України і не тільки [2].

Державне казначейство здійснює касове виконання бюджету за доходами і видатками. Так, на видатки з обслуговування державного боргу помісячним розписом асигнувань загального фонду Державного бюджету України на січень-грудень 2010 року передбачено асигнувань у сумі 14 202,9 млн.грн, станом на 06.12.2010 видатки становлять 13 010,4 млн.грн, що на 1 192,5 млн.грн менше. Також слід зазначити, що загальна сума доходів Державного бюджету України за січень-листопад 2010 року становила 215 089,5 млн. грн, що на на 15,3 % більше, ніж за відповідний період 2009 року.

У січні-листопаді 2010 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло 186 860,8 млн. грн, що на 35,3% більше за відповідний показник 2009 року. До спеціального фонду державного бюджету за 11 місяців 2010 року надійшло 28 228,6 млн. грн .

Також Державне казначейство проводить державний фінансовий контроль. Контроль є невід’ємним етапом будь якого економічного процесу, якщо за мету ставиться позитивне досягнення цілей. Щодо державного фінансового контролю, то немає чіткого законодавчо встановленого визначення даного поняття. А для того, щоб державний фінансовий контроль приносив позитивні результати повинно чітко бути визначено місце та роль державних органів влади, в тому числі Державного казначейства. На даний період органи державного фінансового контрою погано взаємодіють, тому їх діяльність є не раціональною. Неузгодженість роботи даних державних органів часто призводить до того, що важко орієнтуватись в середовищі контролю та не має змоги повністю володіти ситуацією [1].

Займаючись розміщенням казначейських зобов'язань, казначейство зможе забезпечити надходження коштів, які будуть значно дешевшими, ніж іноземні запозичення чи банківські кредити. Вилучені кошти казначейство зможе використати не лише на покриття тимчасових касових розривів, а й на вкладення У перспективні інвестиційні державні проекти й високотехнологічні підприємс¬тва. Відплив бюджетних коштів у виробничу сферу приведе до здешевлення кредитних ресурсів, дасть імпульс для розвитку економіки й збільшення податкових надходжень до бюджету.

Розміщуючи тимчасово вільні залишки бюджетних коштів на фінансовому ринку, казначейство матиме можливість реалізувати й інші державні програми. Зокрема казначейство може надавати гарантійні зобов'язання за розпорядників бюджетних коштів, які здійснюють закупівлі для технічного переоснащення або будівництва нових об'єктів. Гарантійним фондом, із якого оплачуватиметься га¬рантія, мають бути кошти, зосереджені у залишках на єдиному казначейському рахунку і доступні для надання гарантій у будь-який час.

Чинним законодавством не передбачено отримання кредитів бюджетними установами в банках, і вони здійснюють свою функціональну діяльність у межах виділених асигнувань на бюджетний період. Залучення органів казначейства до діяльності з надання гарантій розпорядникам бюджетних коштів дасть їм змогу здійснити технічне переоснащення з погашенням зобов'язань за наданими гарантіями за рахунок асигнувань майбутніх періодів. Органи казначейства мають усі інструменти контролю за наданими гарантіями, оскільки володіють достовірною інформацією про сферу діяльності й фінансовий стан розпорядників бюджетних коштів, а також дієві важелі для забезпечення повернення наданих коштів.

Казначейство, оперуючи вільними залишками бюджетних коштів, може також здійснювати пільгове кредитування вітчизняного експорту. Для цього на основі відбору (конкурсних торгів) вибираються уповноважені банки, з якими укладається договір про рефінансування торгових кредитів із пільговими ставками для експортерів. Така фінансова підтримка вітчизняного експортера сприятиме розвитку експорту, зміцненню позицій українського виробника на світових ринках, що, у свою чергу, поліпшить платіжний баланс і активізує надходження іноземної валюти до держави [2].

Окрім упорядкування правового статусу діяльності Державного казначейства як важливого фінансового інституту, на основі якого можуть бути сконцентровані усі напрями управління фінансовими потоками держави, перед казначейством стоять такі завдання:

- удосконалення механізмів мобілізації й використання Державних фінансових ресурсів, ведення обліку й здійснення контролю за їхнім цільовим спрямуванням;

- поліпшення організаційного, матеріального й технічного забезпечення органів казначейства;

- забезпечення ефективного функціонування інформаційної і телекомунікаційної системи органів казначейства з використанням надійних систем захисту інформації;

- забезпечення більшої інтегрованості та ефективнішого виконання програм державних витрат через поліпшення координації дій між усіма учасниками бюджетного процесу.

Отже, світова фінансово-економічна криза дуже гостро відбилась на національній економіці України. Серед усіх областей її впливу слід відзначити фінансовий сектор. Зведений бюджет України у 2008 році вже дав рекордний дефіцит, в 2009 році ситуація лише погіршилась. Одну з ключових ролей у порятунку національної економіки має відіграти Державне казначейство України, на якого покладені обов’язки виконання бюджетів різних рівнів. Ліквідації наслідків світової фінансової кризи заважають ряд проблем у діяльності казначейства. Щоб їх усунути слід насамперед удосконалити національне законодавство. Якщо це вдасться зробити, то автоматично відпаде проблема розмежування повноважень і обов’язків між різними органами державної влади. Також на фінансовий стан держави вплинула внутрішня політична криза, подолання якої має позитивно відбитись на всьому суспільному житті країни, в тому числі на фінансовому[3].

Література:

1. Бондалєтова Т.О., Кузьменко А.В. http://www.rusnauka.

com/13_NPN_2010/Economics/65843.doc.htm

2. Битяк Ю. П. Органи управління фінансами http://www.pravo.vuzlib.net/book_z1697_page_160.html

3. Данилишин Б. Світова фінансова криза — тест для України// Дзеркало тижня/ Влада// http://www.dt.ua/1000/1550/64350/