К.е.н. доц. Хільська І.І.

Зубар В. О

Шкарапута О. М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТУ

ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У СВІТОВИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОСТІР

Актуальність теми. Україна широким фронтом виходить на західноєвропейський соціально-економічний простір. Таким чином самостійність України зовсім не означає її самоізоляції на міжнародній арені. Сучасні тенденції світового розвитку ставлять перед Україною нові проблеми та потребують від неї активної участі в їх рішенні. Характерною рисою сучасного світового соціально-економічного розвитку є бурхлива динаміка інтеграційних процесів у світі та Європі зокрема. При цьому навіть ті країни, які не входять до складу інтеграційних обєднань, неминуче відчувають на собі їх відчутний вплив. На європейському континенті таким інтеграційним угрупованням є Європейський Союз нові.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі вітчизняні дослідники розглядають аспекти євроінтеграційного поступу України в більш широких, загальноєвропейських рамках (Кудряченко А.І., Манжола В.А., Надтока Г.М., Сискос Є.В., Рудич Ф.М.). Також проблеми інтеграції України висвітлюють такі зарубіжні та вітчизняні вчені: Бураковський І., Шнирков О., Циганкова Т., Сіденко В.. Філіпенко А., Лук’яненко А., Гальчинський А. та ін.

Європейська інтеграція - це магістральний напрям розвитку континенту, який визначить як ситуацію в самій Європі в третьому тисячолітті, так і її місце у світі. Європейська інтеграція і членство в Європейському Союзі є стратегічною метою України, тому, що це найкращим способом реалізації національних інтересів, побудови економічно розвинутої і демократичної держави, зміцнення позицій у світовій системі міжнародних відносин. Для України європейська інтеграція - це шлях модернізації економіки, подолання технологічної відсталості, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентної спроможності вітчизняного товаровиробника, вихід на світові ринки, насамперед на ринок ЄС. Основними політичними вигодами послідовної європейської інтеграції є зміцнення стабільності демократичної політичної системи та Ії інститутів, модернізація правового поля і забезпечення прозорості національного законодавства, поглиблення культури демократії і повага до прав людини[1].

У період змін кон’юктури світових фінансових ринків проблеми інтеграції української економіки спричинено, з одного боку, глобалізацією світової економіки, з іншого – тенденціями зростання регіональної інтеграції, яка на засадах партнерства має надзвичайно важливе значення як для підвищення ефективності національної економіки, так і для подолання її економічної відсталості. Для того щоб не стати сировинним придатком у світовому економічному просторі, Україна має інтегрувати економіку в Європейський Союз.

Україна заявила про Європейський вибір відразу після того, як стала незалежною. Основною проблемою зовнішньоекономічної інтеграції є те, що за 19 років незалежності Україною були зроблені перші, здавалося б успішні кроки в напрямку євроінтеграції, але вже в 2004 році стало зрозуміло, що інтеграційний процес не буде таким простим і передбачуваним, яким він до цього представлявся ряду українських політиків. З огляду на це, предметом серйозного дослідження мають стати інтереси країн, що є членами ЄС та України, усвідомлені та неусвідомлені перешкоди на шляху до інтеграції[2].

Сучасний стан відносин ЄС з Україною можна визначити як певну паузу, яка відбиває настрої вичікування. Європейський Союз усвідомлює невідповідність України інтеграційним критеріям, займаючи обережну позицію щодо України та очікуючи скільки-небудь істотних економічних успіхів.

Говорячи про фактори, що гальмують рух України до Європи, насамперед, виділяють низку внутрішніх проблем.

По-перше, це повільність у проведенні економічних реформ, відсутність помітних результатів внутрішніх соціально-економічних трансформацій. Без цього, вступ до ЄС буде залишатися недосяжною мрією.

По-друге, тривогу викликає високий рівень корупції та економічної злочинності. Україна користується сумнівною славою однієї з найбільш корумпованих держав Європи.

По-третє, наголошується на невідповідності нашого законодавства і стандартів існуючим в Європейському Союзі нормам.

По-четверте, серйозною перешкодою інтеграції України до ЄС є відсутність консенсусу стосовно європейського вибору як серед населення, так і на рівні державних інституцій (Парламенту, міністерств та відомств). Водночас, наголошується на відсутності в Україні впливових політичних сил та підприємницьких кіл, які ідентифікують своє майбутнє саме з Європейським Союзом.

На сучасному етапі комплексною ініціативою у системі зовнішніх стосунків Європейського Союзу з Україною є Східне Партнерство. Рішенням Європейської Ради від 19-20 березня 2009 року затверджено новий формат політики ЄС на сході - Східного партнерства, офіційний початок якого був наданий на Саміті Східного партнерства 7 травня 2009 року в Празі. Цією ініціативою Європейський Союз задекларував чіткий намір зробити відносини між ЄС і його сусідами тіснішими та просувати процеси їх європейської інтеграції.

Східне партнерство має підняти ці відносини на новий рівень і сформулювати набагато амбіційніший порядок денний. Більш того, воно повинно визнати європейські ідентичність та прагнення східних країн-партнерів і прискорити демократичні і ринкові реформи, поглибити діалог між країнами-партнерами і ЄС та між ними самими на міжурядовому і громадському рівнях.

Визначають комплекс заходів щодо прискорення інтеграції України до ЄС-це створення сприятливих умов для економічного розвитку, модернізації економіки та суспільства; впровадження ринкових відносин, проведення податкової і бюджетної реформ. Водочас, наголошується на необхідності зміцнення засад політичної демократії, посиленні боротьби з корупцією, вдосконаленні захисту прав інтелектуальної власності, впровадженні європейських правових стандартів. Важливою умовою наближення України до ЄС є вступ України до СОТ. Приєднання до цієї Організації, дало Україні наступні основні економічні переваги:

- створення передумов для розширення співпраці з ЄС;

- переваги світової торгівлі та міжнародного розподілу праці;

- вплив на макроекономічну політику;

-забезпечення ширшого вибору товарів та послуг;

- забезпечення лібералізації доступу українських товарів на ринки світу;

- доступ до механізму вирішення торгових спорів.

Окрім ряду позитивних наслідків від вступу України до СОТ існує і низка недоліків, які можуть спричинити додаткові загрози економіці України, зокрема:

- лібералізація торгівлі може спричинити посилення впливу світової кон'юнктури на економіку країни, що зумовлює підвищення економічних ризиків України у періоди глобальної економічної нестабільності;

- членство України у СОТ вимагатиме скасування багатьох положень, закріплених у чинних програмах субсидування окремих галузей, які суперечать нормам СОТ;

- вітчизняні виробники в окремих випадках можуть виявитися неготовими до зростання конкуренції через низьку ефективність підприємств.

Зважаючи на все вищесказане, слід зазначити, що Україна отримала значно більше позитивних переваг від членства в СОТ, ніж негативних. . Але реалізація потенційних переваг потребує змін адміністративного характеру, реформи податкової системи, додаткових витрат держави на реструктуризацію та реорганізацію підприємств.

Сам вступ України до ЄС не означатиме автоматичної ліквідації безробіття, гострих соціальних та економічних проблем. Але разом з тим наближення до ЄС дозволить залучити інвестиції потужних ТНК, що поряд з ефективним використанням коштів фінансово - промислових груп і населення, дозволить модернізувати українську економіку у найближчі 10 – 15 років. При цьому зміниться стан структури промисловості, у якій тепер переважають паливно-енергетичні та металургійні галузі, різко зменшиться використання сировини та енергії, ефективніше буде використовуватися трудоресурсний потенціал нашої держави, зменшаться екологічні проблеми. Водночас було б помилково замовчувати або применшувати складність європейської інтеграції. Зрозуміло, що він буде тривалим та непростим. Зокрема для України інтеграція в Європу означає зростання відкритості національної економіки та конкуренції з боку фірм – членів ЄС.

Список використаних джерел

1. Багач С.М. Становлення інвестиційної моделі економічного зростання // Урядовий кур'єр. - 2008. - №25. - с.5-6.

2. Зовнішньо-економічна діяльність України / Є. Єрьоміна // Вісник податкової служби України. – 2009. - №23. – ст. 40 – 42.

3. Оцінювання впливу інтеграції на економічний розвиток країни / О. Прімєрова // Банківська справа. – 2009. - №5. – ст. 40 – 50.

4. Філоненко Р. Україна - ЄС: остаточний вибір засад розвитку держави // Віче. - 2007. №9 - 10 . - С. 45.

5. Шпек Р. Україна - ЄС: крок до членства // Політика і час. - 2009. - №5. - С. 8.