Копейко А.А.

Науковий керівник: Лукашова І.О.

Донецького національного університету економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

м. Донецьк

ПРОБЛЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТОРГОВОЇ НАЦІНКИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Достовірне відображення в бухгалтерському обліку товарних надбавок торговельних підприємств на товари, які оприбутковуються та обчислюються за продажними цінами, раціональне та об’єктивне визначення та списання товарних надбавок на реалізовані товари має важливе значення для визначення фінансових результатів діяльності та рівня рентабельності торгівлі.

Ціллю статті є дослідження проблем бухгалтерського обліку торгової націнки та пошук оптимальних шляхів їх вирішення.

Проблеми бухгалтерського обліку товарів за діючим Планом рахунків бухгалтерського обліку не обмежуються проблемами, які пов’язані з обліком у складі рахунку 28 «Товари» витрат, які входять у початкову вартість товарів. Аналогічні проблеми виникли у зв’язку з обліком на субрахунку 285 «Торгова націнка» товарних надбавок торговельних підприємств, які обчислюють товари за продажними цінами.

Вчені вважають, що об’єднання на рахунку 28 «Товари» активних субрахунків для обліку товарів і тари з контрактивним регулюючим субрахунком 285 «Торгова націнка» з точки зору теорії та практики бухгалтерського обліку недоцільно.

З незрозумілої причини у п.22 П(С)БУ 9 «Запаси» (без змін і доповнень) встановлено, що середній відсоток торгової націнки визначається шляхом ділення суми залишку торгових націнок на початок місяця і торгових націнок у продажній вартості отриманих в звітному місяці товарів на суму продажної вартості залишку на кінець звітного місяця і продажної вартості отриманих в звітному місяці товарів.

А це вже зовсім інший, незвичний і нераціональний підхід до визначення і відображення у бухгалтерському обліку суми торгових націнок на реалізовані товари. При цьому у порядку його визначення допущені дві помилки:

1. Замість залишку товарів на початок написано «залишок товарів на кінець місяця».

2. Зменшення суми торгової націнки на отримані товари на суму обороту по дебіту рахунку «Торгова націнка» не показано.

Перша помилка вже виправлена указом Міністерства фінансів України. Виправлення другої помилки ще чекає свого часу.

Встановлений порядок списання торгової націнки, яка відноситься до реалізованих товарів, призведе до невірного визначення фактичної собівартості реалізованих товарів і в підсумку до необ’єктивного визначення фінансових результатів торговельної діяльності, причому, як правило, зменшиться фінансовий результат (чистий доход) роздрібної торгівлі.

Нераціональним можна вважати також облік на субрахунку 285 «Торгова націнка» різниць між цінами придбання та середніми обліковими цінами на тару. Тим паче, що інструкцією №291 не встановлено порядок списання цих різниць з субрахунку 285. Таке не конкретизоване положення Інструкції викликає ускладнення синтетичного та аналітичного обліку торгової націнки та помилки в облікових записах.

Найбільш правильним і раціональним є визначення торгової націнки, яка відноситься до реалізованих товарів, по правому боку балансової формули (залишок товарів на початок місяца + надходження їх за місяць = реалізовані товари + залишок товарів на кінець звітного місяця) шляхом визначення попереднього сальдо торгової націнки на відповідному субрахунку товарних надбавок: попереднє сальдо товарних надбавок – товарні надбавки по розрахунку на залишок товарів = сума реалізованої торгової націнки. Фактичну собівартість реалізованих товарів потрібно визначати не на рахунку 28 «Товари», а на субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів», який по економічному змісту для цього й призначено.

А суму торгової націнки, яка відноситься по розрахунку до реалізованих товарів, потрібно списувати ось як:

Дт 285 Кт 902 – на зменшення продажної вартості реалізованих товарів, що необхідно відображати по дебіту 902,

або рівнозначним записом способом червоного сторно:

Дт 902 Кт 285 – на зменшення дебетового обороту субрахунку 902, де врахована продажна вартість товарів.

Стандарт бухгалтерського обліку «Запаси» передбачає облік запасів по їх собівартості. Виключення робиться для запасів у роздрібній торгівлі: стандарт дозволяє враховувати їх по ціні продажу и розраховувати середнє значення торгової націнки. Проте «дозволяє» - не значить «вимагає» чи «рекомендує».

При оцінюванні по ціні продажу ( у відповідності до методики, визначеної у бухгалтерському стандарті «Запаси») не враховуються собівартість і сума торгової націнки по кожному найменуванню товару. Враховується тільки загальна сума торгової націнки на товари, що надійшли в торговельну точку, а потім наприкінці місяця розраховується середня торгової націнки.

Методика розрахунку середньої суми торгової націнки на реалізовані товари:

СумНац=(ЗалНац+ПрихНац) : (ОстПрод+ПрихПрод) x СумПрод, где

СумНац – обчислювана сума торгової націнки на реалізовані товари за місяць;

ЗалНац – залишок торгової націнки на початок місяця;

ПрихНац – сума торгової націнки, яка начисляється протягом місяца на товари, що поступили;

ЗалПрод – залишок товарів на початок місяця по ціні продажу;

ПрихПрод – вартість товарів, які надійшли протягом місяця, по ціні продажу.

Для того, щоб розрахувати суму торгової націнки, яка вибула по приведеній формулі, протягом місяця товари, які надійшли враховуються на рахунку 282 по ціні продажу, паралельно на рахунку 285 враховується нарахована при оприбуткуванні торгова націнка. З точки зору сум на бухгалтерських рахунках, формулу розрахунку торгової націнки на товари, які вибули можна переписати так:

СумНац=(ЗалНач282 + Прих282):(Зал285 + Прих285) x Вит282, де

ЗалНач282 – сальдо рахунку 282 на початок місяця;

Прих282 – дебетовий оборот по рахунку 282 за місяць;

Зал285 – сальдо рахунку 285 на початок місяця;

Прих285 – кредитовий оборот за місяць;

Вит282 – кредитовий оборот по рахунку 282 за місяць.

Як бачимо, приведена формула не вимагає «пономенклатурного» обліку по найменуванням товарів. При надходженні товарів в торгівельну точку визначається ціна їх продажу і виокремлюється торгова націнка; протягом місяця враховується тільки сума продажу, а торгова націнка у сумі проданих товарів визначається один раз на місяць розрахунковим шляхом.

Відповідно, і собівартість проданих товарів визначається розрахунковим шляхом як різниця між сумою продажу і торговою націнкою

Таким чином, бухгалтерський облік торгової націнки на товари є одним з найбільш складних і недостатньо врегульованих запитань організації і ведення обліку у торгівлі. Можливі шляхи вирішення викладених проблем будуть сприяти успішному вирішенню питань удосконалення бухгалтерського обліку у торгівлі. А правильне відображення на бухгалтерських рахунках торгової націнки на товари у роздрібній і оптовій торгівлі має важливе значення для забезпечення своєчасного і точного виявлення фактичної собівартості реалізованих товарів і їх залишку, а також визначення і відображення у бухгалтерському обліку фінансових результатів торговельної діяльності.

Література

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», утв. Указом

Міністерства фінансів України від 20.10.99г. №246, зі змінами та

доповненнями

2. Павлюк И.А. Анализ бухгалтерського учёта торговой наценки в предприятиях торговли // Бухгалтерский учёт и аудит. – 2008 - № 12

3. Интернет ресурс: www.rada.gov.ua

4. Интернет ресурс: www.dtkt.com.ua