Сорба Анастасія Ігорівна

Волошин Тарас Іванович

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

Науковий керівник:

Раца Олександр Борисович

Кредит як чинник економічного зростання

Для забезпечення стабільного економічного зростання в Україні необхідна насамперед активізація його факторів. Загально визнаними чинниками економічного зростання країни є її територія, природні ресурси, народонаселення, нагромадження та інвестиції, науково-технічний прогрес. Територія та природні ресурси країни – екзогенні фактори, тобто такі, що об‘єктивно задані ззовні і значною мірою не залежать від зусиль людини. Важливим ендогенним чинником економічного зростання було і залишається нагромадження – вкладення частини виробленого в країні суспільного продукту, яке призводить до збільшення капіталу. Сполучною ланкою у цьому процесі виступають кредитні відносини

Кредит є невід'ємною складовою економічної системи України. Сфера кредитування безпосередньо пов'язана з потребами розвитку національного виробництва. Кредитні відносини опосередковують процес руху суспільного капіталу, глибоко проникли в усі фази суспільного відтворення, у систему виробництва та споживання, охоплюють всі рівні економіки. Вони мають сприяти подоланню економічної кризи в Україні і забезпечувати прогресивний розвиток вітчизняного товарного виробництва, а також сприяти економічному зростанню.

В сучасних умовах все ще недостатньо уваги приділено комплексному дослідженню кредиту саме як чинника економічного зростання з врахуванням кредитного характеру сучасного ринкового господарства і особливостей ринкової економіки.

Необхідним є широке використання потенціалу кредиту, кредитних технологій для пожвавлення та підтримки сучасного економічного зростання, особливо за умов низького інвестиційного рейтингу України, недостатнього рівня розвитку ринку цінних паперів, обмежених можливостей підприємств щодо самофінансування.

Здатність кредитного ринку ефективно розподіляти фінансові ресурси між потенційними позичальниками відповідно до потреб фінансування економіки – важлива умова забезпечення стабільного економічного зростання [2].

Теоретичну основу дослідження кредиту становлять праці видатних представників світової економічної думки, а також вітчизняних вчених економістів : А.Сміта, Д.Рікардо, Ж.Б.Сея, К.Маркса, А.Маршалла, І.Фішера, Й.Шумпетера, Дж.Кейнса, М.Фрідмена, Б.Адамика, В.Базилевича, , І.Гуцала.

Різні аспекти зазначеної проблематики висвітлені у працях вітчизняних вчених-економістів: Я.Жаліла, В.Лагутіна, В.Лисицького, І.Лукінова, Б.Луціва, І.Лютого, Л.Лазебник, В.Корнєєва, М.Крупки, П.Нікіфорова, В.Опаріна, М.Савлука, В.Федосова, А.Чухна, В.Шелудько, С.Циганова, В.Ющенка. Серед російський вчених заслуговують на увагу роботи з даної проблематики Л.Абалкіна, С. Глазьєва, А.Косого, Л.Красавіної, О.Лаврушина, Л.Московкіної, Б.Полякова, В.Усоскіна, М.Ямпольського та ін.

Метою статті є дослідження кредиту як чинників економічного зростання.

Економічне зростання можна визначити як кількісне збільшення та якісне вдосконалення за відповідний період результатів виробництва (товарів, послуг) та його основних факторів, тобто збільшення обсягів товарів і послуг, створених за даний період. Головною метою економічного зростання є збільшення обсягів економічних благ, що сприяє поліпшенню життя населення, створенню стабільної сприятливої соціально-політичної ситуації в країні, підвищенню її міжнародного авторитету. Кредит виступає в формі капіталу, нагромаджень які акумулюються банком через депозитні відносини. Капітал інвестуєця в різні галузі та сфери економіки, що забезпечує сектори економіки фінансовими ресурсами, які використовуються : для збільшення обсягу використовуваних виробничих ресурсів, підвищення якості використовуваних ресурсів, а також удосконалення організації та технології виробництва. Що в кінцевому результаті дозволить підвищити ефективність підприємства та отримати максимальний дохід, як кредитору так і позичальнику. Кредит може бути використаний як для екстенсивного(кількісне збільшення факторів виробництва) так і для інтенсивного зростання(якісне поліпшення всіх факторів виробництва).[1]

Використання кредиту для забезпечення економічного зростання відбувається через кредитний ринок завдяки перетворенню позичкового капіталу в продуктивні активи, які втягуються у господарські процеси та створюють нову вартість. Кредитний ринок забезпечує економіку механізмами та інструментами саморегулювання, надає державі можливість ефективно впливати на соціально-економічний розвиток, а суб‘єктам господарювання раціонально організовувати свою діяльність та ефективно функціонувати в умовах обмеженості ресурсів як реальних, так і фінансових.

Важливим елементом кредитних відносин є банківська система, що забезпечує кругообіг коштів. Для найбільш повного використання потенціалу кредиту комерційні банки повинні вживати певних заходів з метою максимізації своєї ресурсної бази та розширення можливостей маневрування своїми ресурсами, а саме:

1) проводити роз’яснювальну роботу серед населення;

2) надавати пільги постійним клієнтам;

3) залучати висококваліфікованих спеціалістів;

4) проводити детальну перевірку кредитоспроможності позичальника з метою зменшення ризику банківських операцій та обсягів сумнівних боргів.

В сучасних умовах кредит відіграє активну роль у процесах, які відбуваються в реальному секторі економіки, враховуючи кредитний характер сучасних грошей.

Використання кредиту відрізняється різноманітністю сфер і напрямків застосування. Кредит забезпечує :

1) фінансування інвестицій для технічного переоснащення та технологічного оновлення діючих підприємств;

2) створення нових підприємств на інноваційній основі;

3) споживче кредитування для підвищення рівня добробуту населення.

4) можливість державного регулювання економіки.

Інституційне забезпечення реалізації кредиту передбачає всебічний розвиток різноманітних фінансово - кредитних інститутів – економічних суб’єктів, основним (виключним) видом транзитивної економіки. Кредит є одним із важливих факторів досягнення сталого економічного зростання.[3]

Отже, в умовах ринкових трансформацій заходи щодо створення ринкового інституційного середовища, зміни форм власності, структурної перебудови виробництва, збільшення обсягів товарів і послуг потребують значного обсягу фінансових ресурсів. Значний обсяг коштів може забезпечити банківська система, яка акумулює кошти і надає їх в формі кредиту, що дозволяє отримати прибуток, як кредитору так і позичальнику. На мікрорівні це дозволяє підвищити ефективність діяльності суб’єктів господарювання, що підвищує економічне зростання на макрорівні. Ринкові засади функціонування економіки суттєво розширюють сферу розповсюдження кредитних відносин, а відновлення дієвості основних принципів кредитування, які не виконувалися повною мірою за умов планово-адміністративної економіки, робить кредит дієвим засобом контролю ефективності втілюваних проектів.

Список використаної літератури

1. Геєць, В. М. Грошово-кредитна політика в системі чинників економічного зростання/ Стратегія соціально-економічного розвитку України та пріоритети грошово-кредитної політики : матеріали наук.-практ. конф. - К., 2007. - С. 5-16.

2. Левченко, З. Проблеми кредитування / Цінні папери України. - 2009. - №49. - С. 20.

3. Булєєв, І. П. Гроші та кредит: Навч.пос. / І. П. Булєєв, С. Т. Пілецька. - К. : ЦНЛ, 2007. - 120 с.