Гангал Людмила Сергіївна

Науковий керівник : Богач Б.М.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Основні проблемні питання ідентифікації та оцінки нематеріальних активів в Україні

У статті проаналізовано та систематизовано основні труднощі, з якими стикаються підприємства України при оцінці об’єктів нематеріальних активів. Досліджено та уточнено економічний зміст нематеріальних активів як специфічного ресурсу підприємства та об'єкту обліку.

Basic difficulties into which the enterprises of Ukraine run at estimations of objektiv of immaterial assets are analysed in the article and systematized. Substantiates the economical essence, classification of intangible assets as a specific resource and accounting object at enterprises.

Ключові слова: нематеріальні активи, оцінка, ідентифікація, фінансовий облік, податковий облік.

Постановка проблеми. Зростання конкурентоспроможності підприємств передбачає ефективне використання природних, матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Водночас дедалі більшу роль відіграють нематеріальні активи, частка яких у структурі активів суб'єктів господарської діяльності постійно зростає. Наявність нематеріальних активів у складі ресурсів підприємства збільшує його ринкову вартість, підвищує інвестиційну привабливість та забезпечує захист прав. Однак, не дивлячись на велику кількість нормативних актів, обліку нематеріальних активів в Україні приділяється не належна увага. Порівнюючи показники фінансової звітності українських та зарубіжних компаній видно, наскільки незначною є доля нематеріальних активів в балансі. За кордоном даному об’єкту бухгалтерського обліку приділяються значно більше уваги. Причинами такої ситуації є несформований ринок нематеріальних активів, недосконала нормативно-законодавча база, розбіжності в області облікового регулювання (наприклад,відмінність в питаннях ідентифікації в українській та міжнародній практиці) і ін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сьогодні облік нематеріальних активів є об'єктом пильного вивчення як вітчизняної, так і світової економічної науки та практики. Зокрема, обліку нематеріальних активів присвячені роботи Т.М.Банасько, Н.М. Гудзенка, А.П. Наконечного, І.О.Бланка, Ф.Ф. Бутинця, С.Ф. Голова, М.Ф. Огійчука, В.М. Пархоменко, В.Ф. Палія, О.Д. Святоцького, В.В. Сопко, Н.В. Чебанова, Л. Федченко та ін. Проте й досі не знайшли належного вирішення питання ідентифікації та вартісної оцінки нематеріальних активів для обліку та звітності, що відіграє важливу роль в управлінні підприємством.

Метою статті є аналіз проблем обліку нематеріальних активів, їх ідентифікації та оцінки, а також пошук шляхів уніфікації податкового та бухгалтерського обліку з даного питання.

Виклад основного матеріалу. Нематеріальні активи – це принципово новий об'єкт бухгалтерського та податкового обліку для України, що узагальнює особливі види активів підприємства, а також характеризує його економічний потенціал і фінансову стабільність. Проблема полягає  в тому, що більшість нематеріальних активів не вірно або взагалі не ідентифікуються, не достатньо точно оцінюються, отже, неправильно нараховується амортизація на такі активи, що призводить до викривлення оподатковуваного прибутку й  недостовірному відображенню інформації  в балансі й інших формах звітності. Саме тому ідентифікація й оцінка нематеріальних активів складають підґрунтя достовірного бухгалтерського обліку.

Аналіз законодавчої бази показує, що на даний момент відсутнє єдине розуміння сутності нематеріальних активів. На сьогоднішній день нормативні документи вміщують багато різних визначень самого поняття «нематеріальних активів» , які відрізняються між собою не тільки обсягами деталізації, але, і в якійсь мірі, не співпадають і по змісту. Наприклад, деякі з них:

1. нематеріальні активи - об'єкти інтелектуальної, у тому числі і промислової, власності, а також аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податків (п.1.2. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-Вр від 22.05.97р.).

2. нематеріальні активи -  об'єкти права інтелектуальної власності, інші об'єкти права власності користування (п.7. Порядку експертної оцінки нематеріальних активів,  затвердженого Указом Фонду державного майна України № 969/97 від 27.07.95р.).

3. нематеріальними активами вважаються немонетарні активи, які не мають матеріальної форми та можуть бути ідентифіковані (незалежно від строку їх корисного використання (експлуатації)). (п.1.2 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 16 листопада 2009 р. N 1327)

4. нематеріальні активи - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований  (відокремлений   від   підприємства)   та   утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року ; (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам (п.4. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (П(С)БО)8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом МФУ № 242 від 18.10.99р.).

Усі чотири наведених визначення нематеріальних активів мають свої недоліки. Так, у першому визначенні "інші аналогічні права" не вписуються торгові патенти, ліцензії та інші правові акти, які не є об'єктами інтелектуальної власності. У другому визначенні неконкретна трактовка  "інші  об'єкти  права  власності  і   використання". Останнє визначення для непосвячених у сутність нематеріальних активів досить абстрактне, хоч і дає багато характеристик об'єкта для відображення його у обліку (період і використання тощо).

Таким чином, ми бачимо, що на сьогоднішній день нематеріальні активи, як окрема категорія, по різному трактуються в нормативних актах, відсутня єдність податкового та облікового трактування. Як наслідок – до нині неможливо сформувати єдиного підходу до класифікації нематеріальних активів. В результаті практично неможливо врахувати всі особливості даного об’єкту обліку в обліковій політиці на етапі організації облікового процесу, що неодмінно позначається на якості звітної інформації.

На нашу думку, найбільш вдалим є саме четвертий варіант визначення нематеріальних активів і саме його потрібно застосовувати не тільки в бухгалтерському, а й у податковому обліку. Однак і воно потребує подальшого вдосконалення оскільки викликає певні протиріччя. Наприклад, згідно даного визначення нематеріальні активи є засобами довгострокового користування. Виходить, що комп’ютерна програма, програма забезпечення обчислювальної техніки чи інші нематеріальні об’єкти, які підприємство планує використовувати менше року не є нематеріальними активами [5, ст.31].

Наступним проблемним питанням є оцінка нематеріальних активів, яка з моменту прийняття національного стандарту до сьогодні залишається одним з найбільш дискусійних критеріїв. Труднощі оцінки викликані відсутністю вичерпного переліку витрат, які можна зараховувати до первісної вартості об'єктів нематеріальних активів. Як відомо, залежно від виду витрат їх можна зарахувати до вартості нематеріального активу або на витрати діяльності. До витрат, які створюють такі проблеми, можна зарахувати: витрати на наукові та патентні дослідження, оцінювання об'єктів нематеріальних активів, маркетингові дослідження ринку нематеріальних активів .Зокрема, віднесення витрат на дослідження до складу витрат періоду за умови, що в подальшому на етапі розробки буде отримано нематеріальний актив, бачиться невиправданим, оскільки призводить до штучного заниження первісної вартості об'єктів, створених власними силами.

Також чимало об'єктів потребують достовірного встановлення справедливої вартості, що з огляду на умовність існування в Україні активного ринку нематеріальних активів, становить надскладну практичну проблему. Для здійснення оцінки нематеріальних активів науковцями запропоновано велика кількість методів, які об’єднані в три оціночних підходи: дохідний, витратний та порівняльний. На законодавчому ж рівні не визначено метод, за яким необхідно оцінювати що, з одного боку, дає можливість власнику підприємства управляти величиною прибутку у звітності, а з іншого – створює додаткову можливість використовувати оцінку нематеріальних активів у економічних аферах.

Варто зазначити, що складність оцінки нематеріальних активів зумовлена також відсутністю методики оцінки майбутніх економічних вигід від використання об’єкта. При визнанні нематеріального активу припускається, що він буде використовуватися протягом тривалого періоду часу. Однак, у довгостроковому періоді надзвичайно важко спрогнозувати ймовірність переваг визнаного нематеріального активу, а тим більше – оцінити ефект від його використання .

Особливої уваги потребує вирішення проблем оцінки об’єктів нематеріальних активів, створених власними силами, адже такі активи надзвичайно важко ідентифікувати та оцінити. По цій причині їх взагалі не відображають в обліку, а всі витрати на їх створення відносять до поточних витрат звітного періоду [6].

Висновки. В умовах ринку в інформаційній економіці нематеріальні активи та інтелектуальні ресурси відіграють важливу роль в активізації інноваційної діяльності підприємства. Однак, оцінка, визнання та облік нематеріальних активів й досі залишається актуальною проблемою українських суб’єктів господарювання. Саме тому,основним завданням облікової науки на сьогоднішній день є удосконалення обліку нематеріальних активів, котре має здійснюватись за такими напрямками :

- забезпечення уніфікації положень національних стандартів бухгалтерського обліку та податкового законодавства щодо визнання нематеріальних активів;

- визначення на законодавчому рівні єдиного підходу щодо оцінки нематеріальних активів в залежності від способу їх надходження.

- гармонізація обліку нематеріальних активів в Україні та світі.

Узагальнюючи вищесказане, наголосимо, що вдосконалення бухгалтерського обліку нематеріальних активів має на меті підвищення якості та корисності інформації, яка передається зацікавленим особам для прийняття управлінських рішень.

Використана література:

1. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-Вр від 22.05.97р.

2. Наказ Фонду державного майна та Державного комітету з питань науки і технологій «Про затвердження Порядку експертної
оцінки нематеріальних активів» N 969/97 від 27.07.95.

3. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 16 листопада 2009 р. N 1327.

4. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (П(С)БО)8 "Нематеріальні активи", затверджене наказом МФУ № 242 від 18.10.99р.

5. Банасько Т. Проблеми та перспективи дослідження нематеріальних активів в Україні // Економіст.-2010.-№2.-С.30-33.

6. Гудзенко Н., Наконечний А. Особливості визнання та оцінки нематеріальних активів як об’єктів обліку та звітності[Електронний ресурс]-Режим доступу: http://www.confcontact.com/2008dec/8_nakonechnij.htm