Данилишин Т.Р., Фордзюн Ж.В.
Буковинська державна фінансова
академія
Необхідність використання контролінгу в
сучасних умовах
Анотація. В статті розглянуто
необхідність та причини використання контролінгу на підприємствах. Визначено оцінку готовності підприємства до
впровадження контролінгу.
Аннотация. В статье рассмотрена
необходимость и причины использования контролингу на предприятиях. Определенно
оценку готовности предприятия к внедрению контролингу.
Актуальність теми. На сьогоднішній день в економіці України все більшу
частину почав займати середній та великий бізнес. І от, з розвитком та
збільшенням компанії, коли зростає обсяг виробництва, збільшується чисельність
працівників, стає більш жорсткою конкуренція та знижується рентабельність,
перед власником постає питання ефективного управління компанією. Більшість
компаній на цьому етапі розвитку звертають увагу на контролінг, який стає все
популярнішим серед українських підприємців.
Аналіз
останніх досліджень та публікацій. З-поміж
зарубіжних вчених, що зробили значний внесок у розвиток теорії та практики
контролінгу відмітимо таких науковців, як Є. Майєр, Р. Манн, Д. Хан, А. Дайлє,
К. Друрі, Х.Й. Фольмут. Серед вітчизняних вчених велике значення мають наукові
праці М.С. Пушкаря, С.М. Петренка, О.В. Ареф’євої, І.І. Цигилика, М.М.
Стефаненко, В.Й. Килимника, Н. П.Шульги, П. П. Лисака, В. В. Верещагіна, А.В. Завгороднього та ін.
Мета роботи. Метою роботи є визначення необхідності використання контролінгу на
підприємстві та проведення оцінки готовності щодо його впровадження.
Виклад основного матеріалу. Відповідно
до фінансового словника контролінг – функціонально відокремлений напрям
економічної роботи на підприємстві, пов’язаний з реалізацією
фінансово-економічної інформативної функції в менеджменті для прийняття
оперативних та стратегічних управлінських рішень [1]. Але поступово поняття
контролінгу розширює межі, охоплюючи нові напрями діяльності підприємства і
стає корпоративною філософією, орієнтованою на активний тип управління, коли
визначаються цільові показники, знаходяться шляхи їх досягнення, аналізується
рівень досягнення цих показників та постійно коректується робота підприємства.
Отже, мета контролінгу – створити систему своєчасного забезпечення керівництва
компанії повною, достовірною та необхідно інформацією для прийняття оптимальних
управлінських рішень.
Для
впровадження контролінгу є багато причин. Досить часто фахівці та експерти
називають економічні труднощі, зниження темпів зростання, зменшення виручки,
зниження прибутку, стрімке зростання витрат, проблеми стосовно прозорості та
структури, координації та процесу погодження, проблеми розробки та реалізації
стратегії, низьку гнучкість підприємства, зміну прав власності, вимоги
концерну, зміну вищого керівництва [2; 3; 4; 5, с. 5; 6]. Також до таких причин
відносять: суттєві прорахунки у розробці стратегії діяльності більшості
підприємств; відсутність стандартів якості та нормативів витрат і відповідно
уявлень про собівартість та прибутковість; значний ступінь нестабільності
зовнішнього середовища та несвоєчасне реагування на його зміни; слабке
інформаційне забезпечення та відсутність ефективних систем підтримки прийняття
управлінських рішень.
Проте,
багато проектів із впровадження контролінгу зазнають фіаско і призводять до
величезних невиправданих витрат, які не підлягають поверненню, завдяки тому, що
підприємства не були готові до впровадження взагалі. А тому виникає
необхідність проведення оцінки
готовності підприємства до впровадження контролінгу яка має чотири
площини, в яких необхідно її визначити й оцінити: 1. Готовність психологічна. Готовність власника, вищого
керівництва, лінійного менеджменту та ключових співробітників, адже вони
стануть носіями або частково виконавцями та користувачами контролінгу. Особливо
це стосується готовності керівництва передати частку повноважень нижчим
ієрархічним ланкам та готовності лінійних менеджерів брати на себе більше
відповідальності. Це можна зробити завдяки опитуванню на основні теми. Анкети
потрібно роздати ключовим співробітникам, які ймовірно в майбутньому будуть
мати справу з контролінгом. Анкетування проводиться анонімно. 2. Готовність
культурна – на підприємстві повинні якнайменше проявлятись ознаки корпоративної
культури, особливо стосовно комунікації та інновацій. Схоже дослідження проводять спеціалізовані
зовнішні консультанти. Необхідно виявити, чи є взагалі на підприємстві ознаки
корпоративної культури, особливо стосовно культури комунікації та інновацій. 3. Готовність організаційна –
ступінь організаційної формалізації. Контролінг не може бути впроваджено, якщо
на підприємстві не існує щонайменше формально визначеної організаційної й
ієрархічної структури. 4. Готовність ресурсна – інфраструктура, ІТ,
фінансування проекту, персональні ресурси потребують визначення, але вони
повинні бути в достатній кількості та відповідному якісному стані. Після проведення оцінок доцільності та
готовності підприємства до впровадження контролінгу необхідно прийняти та задокументувати рішення щодо
впровадження контролінгу.
Емпіричне дослідження німецького
інституту економічних досліджень [7] визначило пряму залежність успішності
підприємства та рівня впровадження контролінгу в ньому. При цьому були
досліджені підприємства різних галузей. Вони були класифіковані до кластерів як
успішні, посередні та неуспішні за факторами прибутковості, кількістю
співробітників та правовою формою. Позитивна кореляція успішності підприємства
і впровадження на ньому контролінгу існує і математично підтверджена. Для прикладу, у Німеччині контролер виконує більш
вузьку, але не менш важливу функцію. Контролер відокремлений від бухгалтерії. У
компаніях створюється відділ контролінгу, який займається безпосередньо
управлінським обліком і аналізом та підпорядковується керівнику або виробничому
директору. Бухгалтерія там займається традиційною справою – веденням
бухгалтерського або фінансового обліку, податковими розрахунками і поданням
податкової звітності.
В Україні підприємства намагаються реалізувати власну концепцію або
німецьку чи англосаксонську. Так наприклад на ЗАТ «Мотордеталь-Правекс»
(розташоване в Сумській області), яке займається виробничою діяльністю, відділ
контролінгу має широкі повноваження. Він не лише забезпечує інформацією
керівництво, а й приймає деякі управлінські рішення. Також на цьому
підприємстві відділ контролінгу приймає рішення щодо цін, оперативно реагує на
проблеми інших підрозділів. Взагалі, основна мета відділу контролінгу –
внутрішній консалтинг як оперативне надання допомоги всім іншим підрозділам.
Функції відділу контролінгу на ЗАТ «Мотордеталь – Правекс»: вибір процедур і
методів управлінського обліку; класифікація витрат; бюджетний контроль;
прогнозування фінансових результатів; аналіз ефективності
фінансово-господарської діяльності; забезпечення нормування матеріалів та інших
ресурсів; підготовка інформації для різних рівнів управління. Відповідно
перевагами використання контролінгу на підприємстві є те, що даний відділ
вирішує широке коло проблемних питань включно з визначенням цін. Проблемним
залишається лише необхідність впровадження відділів контролінгу на всіх
підрозділах, які зможуть забезпечити прийняття ефективних управлінських рішень
в найменших структурних одиницях підприємства.
На торговельному підприємстві ТК «Інтермаркет» (м. Львів) відділ
контролінгу підпорядкований безпосередньо генеральному директору. В цьому
відображається перевага даного підприємства, оскільки підпорядкування
генеральному директору дозволяє останньому швидко реагувати на зміну ситуації і
відповідно приймати ефективні управлінські рішення. Основні функції цього
відділу – контроль доходів і видатків; контроль грошових потоків; контроль
капітальних інвестицій; контроль департаментів [8]. На сьогоднішній день
підприємство прагне до розширення функцій відділу контролінгу, в першу чергу –
прийняття рішень щодо цін, прогнозування результатів діяльності у майбутньому.
Висновки. Отже, з вищезазначеного можна зробити
наступні висновки. В складних сучасних умовах господарювання впровадження
контролінгу є надзвичайно необхідним. Проте, слід враховувати такі умови як:
по-перше - готовність підприємства до впровадження контролінгу; по-друге – чи
будуть результати від використання системи контролінгу більшими за витрати на
його впровадження; по-третє - доцільно створювати службу контролінгу, яка б
підпорядковувалася безпосередньо керівнику, або фінансовому директору
підприємства і давала б поради вищому керівництву із специфічних проблемних
ситуацій та розробляла проекти рішень, визначала напрями майбутнього розвитку
підприємства. Виконуючи ці три прості умови підприємство, яке запроваджує систему
контролінгу, досягне бажаних успішних результатів.
Список використаних
джерел:
1. Завгородній А.В., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий
словник. – 4-е вид., випр. та доп. – К.: Т-во «Знання», КОО; Л.: Вид-во Львів.
банк. ін-ту НБУ. – 566 с.
2.
Верещагін, В. В. Контролінг як система управління реальними інвестиціями
торговельного підприємства [Текст] : дис. канд. екон. наук / Верещагін
Вадим Вікторович. – Київ. нац. торг.-екон. ун-т. – К., 2004.
3.
Зиськель, К. А. Формирование системы стратегического контроллинга на
промышленном предприятии: автореф. дис... канд. екон. наук [Текст] / К. А.
Зиськель. – Санкт-Петербург, 2008.
4.
Лисак П. П. Інформаційне забезпечення прийняття рішень в управлінні
підприємствами в період становлення ринкових відносин [Текст] : дис. канд.
екон. наук: 08.02.03 / Лисак Пилип Пилипович. – Харківський нац. ун-т ім. В. Н.
Каразіна. – Харків, 2002.
5.
Петров, А. Контроллинг – это не дань моде. Новые деловые вести [Текст] / А.
Петров. – 2004. – № 13. – С. 5.
6.
Шульга Н. П. Інтегрована система контролінгу в управлінні банком [Текст] :
дис. канд. екон. наук / Шульга Наталія Петрівна. – К., 2006.
7.
Glasl, М. Förderung des Einsatzes von Managementinstrumenten im
Handwerk [Теxt] / М. Glasl. – Ludwig-Fröhler-Institut, 2008.
8.
Управлінський облік як фактор зростання
прибутковості підприємства // Використання управлінського обліку для зростання
прибутковості підприємства : Нотатки з семінару (Львів) / Ліга Бізнес Інформ //
www.nalogovnet.com.