Заварська О.О., Волошенко Н.А., Уманська А.А.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Інвестиційний клімат в Україні у 2010 році

Вступ. Для економічного розвитку нашої держави обсяг внутрішніх фінансових ресурсів є недостатнім, саме тому необхідним є залучення фінансових ресурсів іноземних інвесторів.

Проблема залучення інвестицій є однією з найактуальніших в економічному реформуванні України. Пошук і мобілізація джерел інвестування, з одного боку, та реалізація реальної програми інвестування – з іншого, стали важливою справою в усіх сферах виробництва, на всіх ієрархічних рівнях, у внутрішній і зовнішній економічній політиці держави. Інвестиції відіграють основну роль в процесах розширеного відтворення, їх обсяг визначає темпи економічного розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз теперішнього стану та перспектив розвитку інвестиційного клімату України, з’ясування ролі і місця інвестиційних процесів привертають до себе увагу багатьох науковців. Серед вітчизняних та зарубіжних науковців можна відзначити В. Бернса, Г. Бісмарна, С. Шмідта, А. Савчука, С. Супруна, С. Кравченко та ін.[2].

Постановка мети. Мета статті полягає в дослідженні сучасного стану інвестиційного клімату України.

Виклад основного матеріалу. З початку 2010 року протягом 2-х кварталів спостерігається поступове відновлення позитивної динаміки економічного зростання.

Так, за попередньою оцінкою Держкомстату у І кварталі 2010 року (до відповідного періоду 2009 року) зростання ВВП становило 4,9 відсотка, що підтверджує факт просування економіки України уперед на шляху до виходу з кризи [3].

Результати роботи промисловості за І півріччя 2010 року дозволяють позитивно оцінювати перспективи розвитку реального сектору економіки у поточному році, оскільки промисловий комплекс демонструє високі темпи зростання обсягів виробництва - 12 відсотків.

Закріплення позитивної динаміки у поточному році остаточно засвідчило вихід економіки України з фази рецесії та перехід до фази активного відновлення виробництва. Причинами пожвавлення виробництва стали не тільки покращення світової кон’юнктури, а і поступове покращення внутрішньої економічної ситуації.

Потенційно наша країна, володіючи значним внутрішнім ринком, розгалуженим промисловим і сільськогосподарським потенціалом, багатими та різноманітними природними ресурсами, а також вигідним геополітичним розташуванням, може стати одним із провідних європейських реципієнтів інвестицій другого десятиліття XXI століття. Україною успадкована потужна інфраструктура виводу добутої сировини, металів, хімічних добрив та зернових на світові ринки. Це нафто- і газопроводи, портове господарство, залізниця тощо. Країна здатна залучати додатковий капітал, маючи, по-перше, людські ресурси (трудові, управлінські, адміністративні), що володіють навичками, необхідними для перетворення інвестиційних засобів (заощаджень) у реальні інвестиції, по-друге - ефективний платоспроможний попит на продукцію, вироблену в результаті інвестицій.

За I півріччя 2010 р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 1782,8 млн. дол. США прямих інвестицій, що на 34% менше ніж у I півріччі 2009 р. З країн ЄС надійшло 66,1% загального обсягу, з країн СНД – 23,5%. В той же час нерезидентами вилучено капіталу на 534,0 млн. дол. США.

Чистий приріст іноземного капіталу за I півріччя 2010 р. склав 495,8 млн. дол. США, що складає 21,0% від рівня відповідного періоду попереднього року.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну з початку 2010 року зріс на 1,2% і склав на 01.07.2010р. - 40402,1 млн. дол. США. На одного мешканця України припадає 880,7 дол. США прямих іноземних інвестицій.

За I півріччя 2010 р. інвестиції надійшли зі 126 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, які формують понад 81% загального обсягу прямих інвестицій, входять Кіпр (22,5% від загального обсягу інвестування), Німеччина (16,4%), Нідерланди (9,7%), Російська Федерація (7,1%), Австрія (6,4%), Сполучене Королівство (5,5%), Франція (4,2%), Віргінські Британські острови (3,3%), Швеція (3,2%), США (3,0%) [3].

Значний інтерес інвесторів викликають підприємства, що здійснюють фінансову діяльність, в яких акумульовано 32,2% від загального обсягу інвестиції. Інвестиційно привабливими залишаються підприємства торгівлі; ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (10,8% загального обсягу інвестування); організації, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям (10,6%).

На підприємствах промисловості зосереджено 32,3% загального обсягу інвестицій (у т. ч. на підприємствах переробної промисловості – 28,8%, добувної – 2,7%). Серед галузей переробної промисловості найбільші обсяги інвестицій зосереджені на підприємствах металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів (14,0% від загального обсягу інвестицій), з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (4,4%), машинобудування (2,7%), хімічної та нафтохімічної промисловості (2,6%), з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції (1,9%).

Спад темпів приросту прямих іноземних інвестицій в економіку України починаючи з другого півріччя 2008 року найбільшою мірою пояснюється впливом світової фінансово-економічної кризи на рух капіталу.

Відсутність у першому кварталі 2010 року порядку державної реєстрації іноземних інвестицій у вигляді валютних цінностей унеможливлювала взагалі внесення прямої іноземної інвестиції в економіку України у грошовій формі. Водночас ця складова у структурі прямих іноземних інвестицій найбільша – 90,7%.

Отже, серед основних причин низького рівня інвестиційної активності у першому півріччі 2010 року слід виокремити:

· відсутність порядку державної реєстрації іноземних інвестицій у вигляді валютних цінностей;

· наявність ризиків дестабілізації на валютному ринку;

· збереження складної ситуації у банківській сфері, зокрема недостатні обсяги довгострокового кредитування вітчизняної економіки;

· обмежені можливості доступу до фінансових ресурсів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках;

· незадовільна кон’юнктура зовнішнього ринку за традиційними товарними групами українського експорту;

· зниження рівня прибутковості українських підприємств;

· перевірки органів державного нагляду.

Тому актуальним на сьогодні є питання удосконалення правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення сприятливого інвестиційного клімату й формування основи збереження та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки.

Ряд позитивних кроків у цьому напрямі вже здійснено:

1. На території України до іноземних інвесторів застосовується національний режим інвестиційної діяльності, тобто надано рівні умови діяльності з вітчизняними інвесторами, іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації.

2. У випадку припинення інвестиційної діяльності іноземному інвестору гарантується повернення його інвестиції в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів від інвестицій у грошовій або товарній формі.

3. Для сприяння іноземним інвесторам у питаннях взаємодії з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, досудовому врегулюванні інвестиційних спорів, супроводження інвестиційних проектів в режимі “єдиного вікна” започатковано діяльність Державного агентства України з інвестицій та розвитку шляхом реорганізації останнього та Укрзовнінвесту.

4. Утворено Державне агентство України з управління національними проектами (далі - Укрнацпроект). Основними його завданнями є реалізація стратегічно важливих проектів, що забезпечують технологічне оновлення та розвиток базових галузей реального сектору економіки України.

5. Усунуто адміністративний бар’єр для входження іноземного капіталу в Україну щодо обов’язковості реєстрації іноземних інвестицій, який був запроваджений наприкінці минулого року.

Висновки. На нашу думку, для того, щоб покращити процес залучення інвестицій в державу, потрібно створювати більше спільних підприємств. При цьому українська сторона повинна враховувати інтереси зарубіжних партнерів, ставати на підтримку іноземних підприємств, вдосконалювати грошово-кредитну та митну політику держави. Доцільно також акцентувати увагу на заохоченні притоку інвестицій у сферу малого та середнього бізнесу та в наукоємні галузі.

Список використаних джерел:

1. Департамент макроекономіки. Місячний огляд – 2010 №9(58): [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http:/me.kmu.gov.ua / control / uk / publish/ article / 2010 / 09 / htm.

2. Матвієнко П.В. Покращення інвестиційного клімату – пріоритетне завдання державного регулювання. / П.В. Матвієнко // Інвестиції: практика та досвід. – 2007. – № 1. – с. 10.

3. Сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

4. Показники економічного і соціального розвитку України з 2010 рік: [Аналітична доповідь]. – К.: Відділ оперативних інформаційних ресурсів Міністерства економіки України. – 2010.

5. Харламова Г.О. Індикатори інвестиційної привабливості України. / Г.О. Харламова // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №3. с. 45-57.