УДК 658.51

Фінансова звітність: проблеми та напрямки їх вирішення

Автор: Сем’янчук В.Т..

Керівник: Моргунова Т.А.

Херсонський національний технічний університет

Ключові слова: звітність , фінанси, товари.

Актуальність теми. Хто володіє інформацією, той володіє світом - цей вислів є актуальним для всіх учасників ринку цінних паперів, незалежно від масштабів операцій, які вони проводять, і розміру задіяних капіталів. Наявність повної і прозорої інформації про діяльність емітента цінних паперів, безумовно, допомагає як самому емітенту (з метою залучення необхідних засобів для подальшого розвитку), так і інвесторам (для оцінки своїх ризиків під час купівлі цінних паперів). В Україні для емітентів усіх форм власності законодавчо встановлена обов'язковість інформування громадськості про своє господарсько-фінансове становище і результати діяльності.

Аналіз економічних джерел інформації дозволяє зробити висновок, що основною вимогою фінансової звітності в Україні повинна бути її адекватність сучасним вимогам, тобто відповідність визначеним параметрам суспільно-господарського розвитку. При цьому досить важливу роль в удосконаленні відіграє модифікація складових звітності, оскільки вони віддзеркалюють методологічний аспект самої системи звітності.

Аналіз наукових досліджень. Проблемі складання фінансової звітності присвячено багато робіт вітчизняних і закордонних вчених: В.Є.Хруцький, Т.В.Сизова, В.В.Гамаюнов, К.В.Щиборщ, В.Н.Самочкин, В.В.Ковалев, Р.Л.Акофф, И.Т.Балабанов, Т.Г. Бень, С.Б.Довбня, М.Д. Білик, С.А. Білобловський, К. Друри, И. Мейтленд, С.В. Онищенко, В.П.Савчук, Р.С.Каплан, Р. Речлін, В.Н. Самочкин, О.О.Терещенко, Д.К. Шим та ін.

Виклад основного матеріалуа сучасних ринкових умов значення звітності полягає в тому, що вона є джерелом інформації про результати фінансово-господарської діяльності підприємств; за відповідними показниками керівництво суб’єкта господарювання аналізує діяльність, одержує інформацію для подальшого її планування, тощо. Тому найбільш повне розуміння цього поняття є досить важливим та невід’ємним елементом досягнення незалежності та стабільності на зовнішньому ринку.

Нині, серед провідних економістів і практиків простежуються різні погляди на поняття і сутність фінансової звітності. Так, фахівець Б.Ф. Усач пропонує таке визначення фінансової звітності: „фінансова звітність підприємства — це система узагальнених показників, що характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік)” [1].

Економіст С.Ф Голова трактує поняття фінансової звітності як бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період [2].

Доктор економічних наук В.П. Завгородній стверджував, що фінансова звітність являє собою представлення користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства [3].

Оригінальне і, на наш погляд, вичерпне визначення даного поняття пропонує фахівець з економічного аналізу В. І. Стражев, який вважає, що фінансова звітність - це сукупність форм звітності, складених на основі даних фінансового обліку з метою подання користувачам узагальненої інформації про фінансове становище й діяльність підприємства, а також змін у його фінансовому становищі за звітний період у встановленій формі для прийняття цими користувачами певних ділових рішень [4]. Ми вважаємо, що дане визначення найбільш точно характеризує поняття фінансової звітності.

Неоднозначність визначення поняття фінансової звітності науковцями дає привід для того, щоб звернутися до законодавчих документів.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період [5].

В Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» наведено таке визначення, - «Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, яка дає інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період» [6].

Слід вважати, що відповідно до класифікації професора В.П. Завгороднього виділяються три види звітності: оперативна (повсякденна), статистична й бухгалтерська (фінансова) [3].

Проте, економісти С.М. Гольцова і І.Й. Плікус надають іншу класифікацію звітності. На їх погляд існує бухгалтерська звітність, яка в свою чергу, поділяється на спеціальну, статистичну, податкову та фінансову[7].

Але, на нашу думку, представлена систематизація не є повною та вичерпною. Звітність можна поділити таким чином: спочатку звітність солідаризувати на бухгалтерську та податкову звітність, а вже бухгалтерську - на оперативну (внутрішню), статистичну, управлінську та фінансову. Вважаємо, що таке представлення систематики звітності є більш розширеним та охоплює всю систему показників, які характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства.

У процесі удосконалення фінансової звітності повинні враховуватися принципи структуризації звітності в суспільстві, яка означає необхідність розгортання взаємодії фінансової звітності із операційною, статистичною, управлінською та податковою.

ВИСНОВОК. Виходячи із вищезазначеного, можна сформулювати основні напрямки удосконалення складання, оцінки та подання фінансової звітності:

1. Визначити поняття „система фінансової звітності”, складові якої мають бути взаємопов’язаними і діяти як єдиний механізм на всіх етапах діяльності підприємства.

2. Затвердити законодавчо принципи класифікації звітності на підприємствах України з різними формами власності.

3. Створити відповідну нормативно-правову, методологічну й інформаційну базу щодо подання звітності підприємств до відповідних органів місцевого самоврядування.

Таким чином, правильне визначення класифікації звітності надає можливість вчасно і в правильному напрямку зорієнтуватися підприємцям для мобільного пошуку резервів подальшого розвитку і вдосконалення діяльності підприємства. Доцільним також є узгодження існуючої думки щодо поняття звітності в законодавстві та літературі.

Список використаних джерел

1. Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: Підручник.-3-тє вид., перероб. І доп.-К.: Знання-Прес, 2001.-253с.-(Вища освіта XXIстоліття)

2. Голова С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навчальний посібник.-Дип-к, ТОВ „Баланс-Клуб”, 2000.-768с.

3.  Завгородний В.П. Бухгалтерский учет в Украине (С использ. Нац. стандартов): Учеб. пособие для студентов вузов.-5-е изд., доп. и перераб.-К.: А.С.К., 2002.-864с.-(Экономика. Финансы. Право)

4. Стражев В. И. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности - М.: Выш. шк., 1996 - 363 с.

5. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999.р. № 996-ХІV// Головбух, Нормативні акти,-2000. – с. 4-8.

6. Положення (стандарти бухгалтерського обліку 1 “ Загальні вимоги до фінансової звітності”, зі змінами та доповненнями, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99 р., зареєстроване в Міністерстві юстицій України 21.06.99 р. № 391/3684.

7. Гольцова С.М., Плікус І.Й.. звітність підприємств: Навчальний посібник.-Київ: „Центр навчальної літератури”, 2004.-292 с.