Экономические науки/2. Макроэкономика

Шемберко Т.Ю., Іванченко М.О.

Науковий керівник: Удовенко В.В.

Буковинська державна фінансова академія

Бюджетна система України

Мета статті: дослідити економічну природу бюджетної системи як вагому складову розвитку економіки від якої залежить рівень збалансованості бюджетного регулювання й ефективність її впливу на динаміку соціально-економічного розвитку держави та адміністративно-територіальних одиниць, проаналізувати державний бюджет за 2008-2010рр як найважливіший елемент фінансової системи суспільства, виявити проблеми формування та ефективного використання бюджетних коштів.

Завдання статті полягає в тому, щоб систематизувати і узагальнити наявні відомості, дати якомога точні дані, виявити дійсне становище державної системи і розглянути її проблеми.

В даній роботі розглядається державний бюджет як економічна категорія, виявлена сутність бюджету і його складових, а також механізм управління та обслуговування державного боргу, як результату недосконалої бюджетної політики.

Предметом дослідження є виявлення сутності, результатів та наслідків такої економічної категорії як державний бюджет.

Об’єктом виступає економічна система держави в цілому.

Постановка проблеми. На сьогоднішній день дана тема є дуже актуальною, оскільки економіка країни під час фінансової кризи є нестабільною та слабкою, тому потрібно розробити нові концептуальні підходи до напрямів та механізмів реалізації бюджетної політики та перетворити її на дієвий інструмент соціально-економічного розвитку держави. Держава використовує бюджет для концентрації і цілеспрямованого розподілу фінансових ресурсів, для надання суспільних послуг та реалізації загальнодержавних програм. Завдяки цьому уряд може впливати на розвиток суспільного виробництва та створювати стимули для ефективного використання наявних ресурсів.

Аналіз дослідження. Бюджетній системі, а також питанню реформування бюджетно-податкової системи України приділено достатньо уваги у працях українських вчених-економістів, зокрема: В. Андрущенко, С. Буковинського,

О. Василика, Т. Вахненко, В. Гейця, В. Глущенка, А. Гриценка, І. Дьяконової,

А. Ілларіонової, Б. Кваснюка, С. Лондар, І. Луніної, І. Мітюкова, А. Покритана,

В. Протасова, І. Радіонової, І. Сало, В. Сумарокова, В. Суторміної, В. Федосова,

І. Чугунова, С. Юрій та інші [8, ст.208].

Виклад основного матеріалу. Бюджетна система України – це сукупність державного бюджету і місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного та адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Бюджетна система складається з державного бюджету й місцевих бюджетів.

Для виконання своїх функцій держава повинна мати достатні грошові фонди. Найбільш централізованим грошовим фондом держави є державний бюджет – централізований фонд фінансових ресурсів держави, що використовується з метою виконання покладених на неї функцій; він перебуває в розпорядженні центральних органів влади і застосовується для фінансування загальнодержавних заходів. У державному бюджеті концентрується більша частина ВВП. Він відіграє важливу роль у забезпеченні ефективного функціонування усіх складових частин господарського механізму, у визначенні балансових зв’зків усіх цінносних показників соціально-економічного розвитку.

Державний бюджет складається з двох взаємозалежних і взаємодоповнюючих один одну частин: дохідної і видаткової. Дохідна частина показує джерела надходження коштів для фінансування діяльності держави. Видаткова частина показує, куди будуть направлятися акумульовані державою засоби.

Доходи державного бюджету – це частина централізованих фінансових ресурсів держави, які врегульовані відповідними нормативними актами і необхідні для виконання її функцій. Доходи бюджету відображають економічні відносини держави з підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які виникають у процесі стягнення бюджетних платежів.

Видатки державного бюджету – це витрати держави на загальнодержавному рівні, які необхідні для виконання державою її функцій. Ці витрати виражають економічні відносини, на основі яких здійснюється використання централізованих коштів за напрямами, визначеними законом [9,ст.3].

У 2009 році економіка України зазнала суттєвих змін. Кризові явища в банківській системі призвели до відтоку значних ресурсів, їх дифіциту, а також зростання вартості кредитів та скорочення кредитування. Через це уряд виконав невластиву йому функцію із врятування банків та спрямував бюджетні кошти на підтримку банківського сектору, але для того, щоб не допустити різкого зниження добробуту населення особлива увага у бюджетній політиці уряду була приділена саме соціальним видаткам.

Антиінфляційні заходи уряду, які вживалися протягом 2008-2009 років, у 2009 році дали свій результат – показники інфляції були найнижчими за останні 3 роки: Індекс споживчих цін зріс на 12,3%, індекс цін виробників промислової продукції – на 14,3% [9, ст.3]

Внаслідок скорочення зовнішнього попиту та світових цін на українську експортну продукцію і зменшення внутрішнього попиту та інвестиційної активності підприємств суттєво скоротилися обсяги зовнішньої торгівлі: експорт товарів та послуг у 2009 році скоротився на 37,5%, а імпорт - на 45%, що у два рази більше ніж у 2008 році . Позитивним чинником є скорочення у 2009 році від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі майже у 10 разів – з 13,3 млрд. доларів США до 1,4 млрд. доларів США.

Негативний вплив світової фінансової кризи на всі економічні процеси в Україні протягом 2009 року зумовив вперше за останні 7 років невиконання плану надходжень до дохідної частини загального фонду державного бюджету за 2009 рік.

Рівень виконання планових показників надходжень до дохідної частини загального фонду державного бюджету за 2009 рік становить 93,3% (недовиконання становить 12421,7 млн. гривень ).

Питома вага надходжень до загального фонду державного бюджету п’яти найбільших податків і зборів знизилися до 78,3% проти 87,1% у 2008 році.

У 2009 році відбулося зниження питомої ваги у загальному обсязі надходжень податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів, ввізного мита, акцизних зборів із ввезених на територію країни товарів, рентних платежів, тощо.

У 2009 році обсяг бюджетного відшкодування ПДВ грошовими коштами становив 34537,3 млн. грн., що на 0,4% (або на 128,8 млн. грн.) більше порівняно з 2008 роком.

Обсяг надходжень акцизного збору за 2009 рік до загального фонду становив 14849,7 млн. грн., або 107,4% річного плану. Надходження від справляння акцизного збору у 2009 році зросли на 73,6% проти 2008 року.

Підвищення ставок акцизного збору з тютюну і тютюнових виробів з початком 2009 року привело до росту надходжень збору із зазначеної продукції у 2,5 раза (або на 5095,0 млн. грн.).

До спеціального фонду державного бюджету у 2009 році надійшло 53113,4 млн.грн., що більше на 7243,5 млн.грн. або на 15,8% порівняно із 2008 роком.

Власні надходження бюджетних установ у 2009 році становили 20532,5 млн.грн., порівняно із минулим роком надходження з цього джерела зросли на 35,1% .

Надходження додаткових зборів на виплату пенсій за 2009 рік дорівнювали 3695,6 млн. грн., що менше ніж у 2008 році на 2802,0 млн. грн.

Податковий борг за податковими зобов’язаннями платників до державного бюджету за 2009 рік знизився на 1846,4 млн. грн.

У цілому загальна сума усіх доходів Державного бюджету України за 2009 рік становила 225319,9 млн. грн., що на 2,8%(6402,9 млн. грн.) менше ніж у 2008 році. Рівень викононня річного плану, затвердженого Верховною Радою України на 2009 рік зі змінами, дорівнював 91,9% , а без змін 94,3%. При цьому, протягом 2009 року річний план доходів державного бюджету було збільшено в цілому на 6378,0 млн. грн. з 238931,3 млн. грн. до 245309.4 млн. грн. Також Національний банк України не перерахував кошти у сумі 9,2 млрд. грн. до спеціального фонду державного бюджету, що були заплановані на реалізацію Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Касові видатки Державного бюждету України за 2009 рік становили 242356,7 млн. грн., що перевищує відповідний показник 2008 року на 866,7 млн. грн., або на 0,4%.

За загальним фондом державного бюджету було виділено асигнувань на проведення видатків в обсязі 188699,4 млн. грн. Касові видатки за загальним фондом державного бюджету проведено у сумі 187760,0 млн. грн., або на 96,6% річних планових показників.

Касові видатки соціального спрямування за 2009 рік проведено в сумі 91595,2 млн. грн., що становить 99,4% річних планових показників і перевищує на 6374,7 млн. грн., або на 7,5%, річний показник 2008 року. Видатки на оплату праці працівників бюджетних установ зросли на 5,2%, порівняно з 2008 роком, до 32534,9 млн. грн.

Розміри мінімальної заробітної плати протягом року зросли на 139 грн. ( з 605 до 744 грн.), а розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб – на 75 грн. (з 669 до 744 грн.).

Видатки на грошове забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в 2009 році збільшено, порівняно з 2008 роком у середньому на 13,7%.

Бюджет Пенсійного фонду у 2009 році був збалансований. З державного бюджету Пенсійному фонду було надано трансфертів у сумі 48539,0 млн. грн., що на 7115,3 млн. грн. (на 17,2%) більше ніж у 2008 році. Зростання мінімальної пенсії у 2009 році становило 15,1%, інфляція за вказаний період зросла на 12,3%.

У 2009 році на оплату комунальних послуг та енергоносіїв касові видатки за загальним фондом проведено у сумі 2520,9 млн. грн., що становить 99,3% річних планових призначень. У 2008 році відповідні видатки дорівнювали 2229,6 млн. грн.

У 2009 році видатки на економічну діяльність становили 33233,6 млн. грн. Порівняно з 2008 роком відбулося зростання видатків на дорожні господарства (2468,8 млн. грн.); на електроенергетичну галузь (на 454,8 млн. грн.); на обробну галузь (на 97,3 млн. грн.).

За 2009 рік видатки розвитку були здійснені у розмірі 46523,7 млн. грн.

З метою подолання негативних наслідків світової економічної кризи у державному бюджету 2009 року було передбачено створення Стабілізаційного фонду у сумі 20 млрд. грн.

За 2009 рік до місцевих бюджетів було перераховано трансфертів на загальну суму 62305,5 млн. грн., що порівняно з 2008 роком збільшилися на 3102,0 млн. грн.

Згідно зі звітом ДКУ бюджет України у 2009 році виконано з дефіцитом у сумі 19865,6 млн. грн.

За 2009 рік погашення основної суми боргу державного бюджету становило 31304,7 млн. грн.

Для фінансування державного бюджету було отримано кошти від МВФ у сумі 4,795 млрд. доларів США.

Загальний обсяг державного боргу України на 31.12.2009 становив 211624,2 млн. грн., або 23,1% очікуваного ВВП, в т.ч. зовнішній борг – 120554,1 млн. грн., внутрішній борг – 91070,1 млн. грн.[2,ст.130].

Отже, загальні доходи за 2009 рік на 2,8% менші ніж у 2008 році, а видатки за 2009 рік перевищують відповідний показник 2008 року на 0,4%. Згідно зі звітом ДКУ бюджет україни у 2009 році виконано з дефіцитом у сумі 19865,6 млн. грн. Загальний обсяг державного боргу України на 31.12.2009 становив 211624,2 млн. грн., або 23,1% очікуваного ВВП, в т.ч. зовнішній борг – 120554,1 млн. грн., внутрішній борг – 91070,1 млн. грн. У цілому до державного бюджету надійшло 162,7 млрд. грн., або лише 67,7 % планового річного обсягу. Видатки загального фонду державного бюджету не виконано на 4,8 млрд. грн., або 2,7 відсотка .

Дефіцит державного бюджету у 2009 році становив 52,8 млрд. грн., або у 2,2 рази більше, ніж у відповідному періоді 2008 року.

Розглянемо показники виконання державного бюджету України за дев'ять місяців 2010 року, затверджений колегією Рахункової палати. Можна також зазначити, що рівень виконання показників доходів та видатків державного бюджету є низьким.

Навіть з урахуванням 14,5 млрд. грн. переплат податків і зборів доходи загального фонду державного бюджету, що є джерелом загальнодержавних видатків, не виконано на 7,2 млрд. грн., або 4,8 відсотка. У цілому до державного бюджету надійшло 162,7 млрд. грн., або лише 67,7% планового річного обсягу. Оформлення облігаціями внутрішньої державної позики 16,4 млрд. грн. заборгованості перед платниками податку на додану вартість зумовило її зменшення більше, ніж удвічі, до 10,4 млрд. гривень. Проте запровадження зазначеного механізму відшкодування податку на додану вартість призводить до втрати суб'єктами підприємництва обігових коштів.

Видатки загального фонду державного бюджету не виконано на 4,8 млрд. грн., або 2,7 відсотка. У цілому видатки державного бюджету проведені в сумі 215,2 млрд. грн., або лише 68,7 відс. річних призначень. У той же час на кінець звітного періоду на рахунках державного бюджету обліковувалися залишки коштів у сумі 44,5 млрд. грн., у тому числі загального фонду - 24,9 млрд. гривень. Кошти державного бюджету переважно спрямовувалися на поточні видатки, частка яких складала 95 відсотків [3,ст. 8].

Дефіцит державного бюджету становив 52,8 млрд. грн., або у 2,2 рази більше, ніж у відповідному періоді минулого року, а його фінансування відбувалося в основному за рахунок державних запозичень, що досягли 98,6 млрд. грн., або 83,8 відс. річного плану. Державний та гарантований державою борг збільшився на 86,4 млрд. грн., або 27,2 відс., - до 404,3 млрд. гривень. Переважне здійснення середньо- та короткострокових державних запозичень (80 відс.) призведе до зростання боргового навантаження та спонукатиме подальше проведення запозичень для рефінансування накопичених боргів [2,ст.130].

Отже, за дев'ять місяців 2010 року до загального фонду державного бюджету надійшло 162 656,1 млн. грн.,що на 41 748,7 млн. грн., або на 34,5% більше за відповідний показник 2009 року. Помісячним розписои асигнувань загального фонду державного бюджету на 2010 рік міністерствам та відомствам – головним розпорядникам бюджетних коштів передбачено асигнувань в сумі 127 590,3 млн. грн., фактично ж було зараховано на загальну суму 126 232,6 млн. грн. На видатки з обслуговування державного боргу на 2010 рік передбачено асигнувань у сумі 11 312,3 млн. грн., фактично видатки склали 11 195,3 млн. грн., що становить 99% .

Колегія Рахункової палати вважає за доцільне: з метою скорочення дефіциту внести зміни до державного бюджету на 2010 рік у частині уточнення показників доходів, видатків та фінансування, а також оптимізувати державні видатки шляхом скорочення непріоритетних і неефективних витрат. Вказані заходи дозволять сформувати реалістичні показники державного бюджету на 2011 рік та призупинити зростання боргового навантаження [9,ст.5].

Висновок. Отже, державний бюджет являє собою вагому складову розвитку економіки від якої залежить рівень збалансованості бюджетного регулювання й ефективність її впливу на динаміку соціально-економічного розвитку держави та адміністративно-територіальних одиниць. Також, це найважливіший елемент фінансової системи суспільства, через який можна виявити проблеми формування та ефективного використання бюджетних коштів.

Бюджетна система України постійно розвивається та удосконалюється і на сьогодні має практично сформований механізм для здійснення бюджетного регулювання, спрямованого на підвищення рівня соціально-економічного розвитку України. Разом з тим певні позитивні результати не дають підстав для висновку про радикальні зрушення у фінансово-бюджетній сфері, в якій ще залишається низка нерозв’язаних проблем. Починаючи з 1990 року стан державного бюджету почав критично погіршуватися, дефіцит українського державного бюджету до тепер має постійну тенденцію до росту. Економічна криза, якою характеризується сьогоднішній стан економіки України, деформує систему податків, а відповідно і систему бюджетів, тому сьогоднішні тенденції в сфері державних фінансів характеризуються наростанням бюджетної кризи;незбалансованість державних доходів і витрат пов’язана, головним чином, з падінням обсягів виробництва і його ефективності, збільшенням витрат на соціальні програми і з розширенням різних соціальних пільг, а також з недосконалістю податкової системи, що дозволяє платникам податків вишукувати лазівки для ухиляння від сплати податків.У цілому бюджетна політика не відповідає достатньою мірою стратегічним завданням економічного і соціального розвитку держави. З огляду на це існує потреба у посиленні науково обґрунтованого перспективного бюджетного прогнозування й планування та створення теоретичних основ системи бюджетного регулювання, що підвищить якісний рівень функціонування бюджетної системи як одного з основних інструментів державного регулювання економічного розвитку.

Використання інституційного підходу сприятиме прискоренню трансформаційних перетворень у сфері державних фінансів. На сучасному етапі розвитку державних фінансів необхідним є переосмислення сутності бюджетної системи у процесі регулювання економіки, підвищення теоретико-методологічного рівня бюджетної політики та, враховуючи вітчизняний та зарубіжний досвід розробки на основі виявлених особливостей бюджетного процесу нової парадигми системи бюджетного регулювання, з одного боку, як інструмент впливу, а з другого – як об’єкт регулювання економічного розвитку.

Важливим інструментом стабілізації стає проведення політики жорсткого обмеження бюджетних витрат і підвищення ефективності використання державних засобів. Для цього необхідно перейти до системи бюджетного планування, у рамках якої кожній групі (програмі) державних витрат буде виділятися певна частина у вигляді квоти витрат у відсотках від ВВП. Завданням Міністерства фінансів і його бюджетних органів у такій системі стає пошук найбільш ефективних варіантів використання виділених асигнувань. У цих умовах держава має переорієнтуватися на свої головні зобов’язання – розробку стратегії і встановлення прозорих і, найголовніше, справедливих регулятивних норм.

Державотворення, ринкова економіка потребують децентралізації державного управління. Нині необхідно розвивати місцеве самоврядування і створювати систему горизонтальних зв’язків між регіонами. Державі для нормального бюджетного процесу слід створити чітку систему взаємовідносин у ланцюжку: делегування повноважень – відповідальність – контроль. На жаль, на сьогодні ця схема не працює.

Список використаної літератури:

1. Далеко не проста ситуація з бюджетом. Реальний стан виконання Державного бюджету України у І півріччі 2009 року (на основі оперативних даних) : аналіз Головної служби соціально-економічного розвитку // Економіст. – 2009. – №7. – С. 10-11.

2. Державний комітет статистики України оприлюднює звіт про використання коштів державного бюджету у 2009 році (за економічною структурою бюджетної класифікації) : таблиця // Статистика України. – 2010. – №1. – С. 130-132.

3. Інформація Міністерства фінансів України щодо виконання Державного бюджету у 2009 році // Урядовий кур'єр. – 2010. – №37 (26 лют.). – С. 8

4. Іщенко Г. Бюджет - 2010: рівняння на Європу / Г. Іщенко // Урядовий кур'єр. – 2010. – №81 (6 трав.). – С. 5

5. Кириленко О. Унікальна роль бюджету у вирішенні проблеми бідності в Україні / О. Кириленко, І. Білоус // Журнал європейської економіки. – 2009. – Т.8№1. – С. 92-106

6. Кремпова Н. Л. Основні орієнтири для оздоровлення бюджету України / Н. Л. Кремпова // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – №5. – С. 73-75

7. Ставнича М. М. Моделі організації бюджетної системи в контексті вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів / М. М. Ставнича // Розвиток фінансових відносин в умовах трансформаційних процесів: український вимір : м-ли симпозіуму з нагоди 65-річчя від заснування Харк. ін-ту фінансів УДУФМТ, 16 жовт. 2008 р., Харків. – Х. : ХІФ УДУФМТ, 2008. – С.92-93

8. Тульчинський Р. В. Соціально-економічна роль державного бюджету України / Р. В. Тульчинський, Т. П. Ткаченко // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. – 2009. – №6. – С. 208-212.

9. Чугунов І.Я. Інституційна архітектоніка бюджетної системи/ І.Я. Чугунов // Фінанси України. – 2009р. - №11. – С. 3 – 10.