Гурко О. В.

Луцький національний технічний університет

Шляхи вдосконалення аналізу та оцінки

витрат підприємства

В основі аналізу витрат підприємства лежить спроба забезпечити всебічною інформацією про фінансово-економічні результати, які підприємство досягнуло протягом певного часу з метою оптимізації управлінських процесів та подальшого впровадження раціоналізаторських рішень, з метою пошуку резервів економії витрат.

Одним з перших кроків на шляху побудови ефективної системи аналізу і оцінки витрат є вибір постатейної чи поелементної системи калькуляції витрат. Наступним кроком можна назвати визначення відхилення планових показників від фактичних, а також порівнюючи показники минулого року з нинішнім, в свою чергу оцінюючи виявлені відхилення в той чи інший бік. Другий крок розглядається також в контексті аналізу та оцінки відхилень виконання бюджетів витрат, як сировини і матеріалів, так і адміністративних та збутових витрат. Про третій крок можна говорити, як про аналіз та оцінку собівартості по кожному окремо взятому виду продукції, так звані загальні калькуляції, які містять усі складові для формування ціни виробу, та можуть бути основою для розрахунку витрат на 1 грн. товарної продукції. В кінцевому підсумку визначається рівень витрат, який притаманний саме цьому підприємству. Таким чином, останній крок - це визначення впливу вище прорахованого рівня витрат на фінансово-господарський стан підприємства. Останній крок і є тією метою, яку прагнуть досягти створюючи таку складну багаторівневу систему аналізу та оцінки витрат підприємства.

Кожен з вище перерахованих кроків є незамінним і лише послідовне їх дотримання гарантує певний результат аналізу і оцінки рівня витрат на належному рівні. Велика кількість факторів, що впливають на фінансовий результат потребують додаткової уваги з боку керівництва, оскільки вже на етапі планування витрат можуть виникнути суттєві неточності, які завадять виконати бюджети витрат підприємства [4].

Наступним кроком є план/фактний аналіз рівня витрат, порівнюючи суми запланованих і фактичних витрат, можна визначити відхилення в бік зменшення чи збільшення. Цей аналіз порівняння дасть змогу говорити про фактори, які спричинили зростання чи навпаки зменшення в розрізі усіх видів рівня витрат. Зокрема аналіз план/факту дає можливість оцінити ефективність прийнятих управлінських рішень, щодо оптимізації витрат, використання нових відкритих резервів економії витрат та різних раціоналізаторських підходів у виробничо-господарській сфері підприємства, серед яких інновації, сучасні технології та винаходи виробничо-обслуговуючого персоналу, правильне використання простору під виробними ділянками, зміна обсягу та структури виробництва продукції, автоматизація процесу виробництва, оптимізація виробничих операцій, які виконує персонал під час випуску продукції, належне планування робочого часу персоналу та інше.

Кожний фактор має чіткий арифметичний розрахунок, з метою виявлення їх впливу на кінцевий результат фінансово-господарської діяльності підприємства. Окрім того, що є чітко розроблені алгебраїчні формули розрахунку впливу, серед великого різноманіття методів економічного аналізу зможемо вибрати такий метод, який цілком виконає всі поставлені завдання. Отже, такими методами можуть бути: метод ланцюгових підстановок або метод абсолютних різниць, в залежності від того яка мета лежить в основі аналізу витрат, який необхідно зробити.

Останнім елементом системи аналізу та оцінки витрат підприємства є складання калькуляцій кожного окремо взятого виду продукції. Варто також акцентувати увагу на постатейному аналізі витрат, тобто аналізі кожної окремої статті [6].

Торкнувшись аналізу і оцінки рівня виробни­их витрат, необхідно повернутися до питання їх нормування. Порівняння норми і факту використаних матеріалів - це перший крок при оцінці рівня витрат, оскільки в разі виявлення значних відхилень будуть з'ясовуватися причини цих перевитрат під час виробництва того чи іншого виду продукції. Окрім аналізу стосовно кількості матеріалів варто також зупинитися на порівняні цін за якими придбані матеріали протягом цього періоду відносно попереднього. Таким чином, ми чітко встановимо причини, за яких відбулися зміни рівня цих статей витрат.

Аналіз і оцінка відхилень мають бути комплексні, тобто повинні бути прораховані відхилення, як в більший, так і в менший бік. Наступним кроком є обчислення суми всіх виявлених відхилень по видам матеріалів, яка може бути як додатною, так і від'ємною. У загальному підсумку буде видно результат впливу факторів, таким чином якщо сума відхилень є додатною, тоді будемо говорити про економію, але якщо сума відхилень є від'ємною, тоді будемо говорити про перевитрати [1].

Наступним важливим кроком в аналізі витрат є оцінка витрат на оплату праці. З метою достовірної оцінки зміни рівня витрат на оплату праці, варто розглянути, яким чином згрупований персонал підприємства, виділити ознаку за якою виділені категорії персоналу, та на основі виділених груп окреслити ті фактори, які впливають на розмір заробітної плати саме тих груп персоналу, які виділені на підприємстві. Зазвичай три основні фактори впливають на розмір заробітної плати по підприємству - оклад, розряд робітника та кількість відпрацьованих годин. Окрім цих основних факторів є ще інші фактори, які також можуть вплинути на розмір заробітної плати по підприємству. Серед них: лікарняні, відпустки, учбові відпустки, відпустки за свій рахунок та інші згідно трудового законодавства соціальні стандарти, які роботодавець гарантує персоналу.

Аналізуючи рівень заробітної плати варто торкнутися показників продуктивності праці, бо орієнтиром окрім тарифу та розряду, повинно бути ще кількість виробленої продукції кожним окремо взятим робітником на своїй ділянці.

Різна кількість факторів, які впливають на величину, як виробничих витрат, так і оплати праці, кожен з цих факторів має арифметичне обчислення, зокрема цілий ряд формул, які вираховують відхилення, що спричиняє той чи інший фактор. Такий аналіз є однобічним, оскільки в сучасних економічних умовах жодний з елементів, який досліджується не є сталим і може змінюватися, виходячи з цього буде важко виконувати факторний аналіз, оскільки кілька факторів можуть змінюватися відразу, а не поступово один за одним, як це передбачається в більшості методик дослідження впливу відхилень на кінцевий результат. Ці зауваження необхідно врахувати під час відслідковування змін розміру того чи іншого виду витрат, оскільки на ці зміни паралельно впливають кілька факторів, а не зміна одного [3].

Третім кроком в аналізі витрат є аналіз так званих накладних витрат підприємства, тобто це загальновиробничі витрати, адміністративні, збутові, фінансові та інші види витрат підприємства. Ці види витрат не відносяться до виробничої собівартості продукції, а стосуються собівартості реалізованої продукції, тому мають безпосередній вплив на ціну виробу. Також розмір адміністративних, збутових та фінансових витрат не залежить від кількості виробленої продукції. При виявлені змін обсягу виробництва розмір вище перерахованих витрат лишається на тому самому рівні, що і при запланованому обсязі виробництва. Окрім впливу, якій мають накладні витрати на ціну виробу, безумовно від їх розміру залежить фінансовий результат підприємства, величина чистого прибутку, яке підприємство одержить за підсумком своєї діяльності.

Значної уваги потребують загальновиробничі витрати, оскільки не можуть прямо відноситися до виробничої собівартості, але в той самий час в певній мірі залежать від обсягу виробництва продукції на підприємстві [5].

Таким чином, різна природа впливу та природа залежності накладних витрат від обсягу виробництва окреслюють особливості управління, аналізу і оцінки цих видів витрат. Бездумне скорочення розміру накладних витрат до мінімального рівня може зашкодити діяльності підприємства загалом. Різке зниження рівня адміністративних і збутових витрат може привести до падіння обсягів реалізації продукції, в свою чергу, підприємство не отримає запланований дохід, що призведе до неочікуваних негативних наслідків в діяльності підприємства, тому в першу чергу стоїть питання про пошук золотої середини, так званого оптимального рівня цих видів витрат, за якого не буде значних перекосів в той чи інший бік. При різкому зменшенні накладних витрат може впасти рівень якості обслуговування клієнтів, мотивація персоналу під час виконання своїх функцій, знизиться рівень продуктивності праці, оскільки процеси автоматизації праці уповільняться та інші негативні наслідки, які очікуватимуть підприємство у майбутньому. Підприємство нормально функціонуватиме за оптимального рівня накладних витрат, але у випадку якщо рівень витрат не буде в кілька разів перевищувати виробничу собівартість виробів, то такий великий розмір витрат не може бути цілком відшкодованим за рахунок ціни, та й ціни, в яких закладено велику частку накладних витрат не будуть конкурентними на ринку [5].

1. Великая Е. Управлення затратами промышленного предприятия //Аудит и фин. анализ. -2007.-№6. - с. 303-312

2. Гладчук Г. Управління витратами виробництва як необхідна ланка ефективного господарювання //Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - №5. - с. 52-57

3. Коновалова Г. Проблемы управлення затратами на промышленном предприятии и способи их решения //Менеджмент в России и за рубежом. - 2008. - №1. - с. 97-99

4. Партин Г. Оцінка концепції управління витратами суб'єктів господарювання //Регіональна економіка. - 2008. - №2. - с.44-50

5. Руденский Р. Модель управлення затратами промышленного предприятия на основе системи бюджетирования //Економічна кібернетика. - 2007. - №1-2. - с. 56-62

6. Серіков А. Процесно-орієнтоване управління витратами та бюджетне планування виробництва на основі обернених розрахунків //Вісник екон. науки України. - 2007. - №2. - с. 144-147.