Миронюк І.В., Боднарюк А.Г.
Буковинська
державна
фінансова
академія
Науковий
керівник: Николюк В.П.
Соціально-економічні наслідки безробіття в Україні
Безробіття є не тільки
економічною, але й серйозною соціальною проблемою для економіки будь–якої
економічно-розвинутої країни. Причому соціальні втрати більш суттєві для
суспільства. Взагалі наслідки безробіття дуже різноманітні та масштабні за
впливом. Щоб оцінити ступінь цього впливу, доцільно провести дослідження як
економічних, так і соціальних наслідків безробіття.
Наявність безробіття в суспільстві
свідчить про неповне використання трудових ресурсів. Надмірне безробіття, без
сумніву, негативно відображається на всій економіці країни. Взагальному вплив
безробіття на економічне та соціальне життя суспільства суперечливий. До
негативних соціально-економічних наслідків безробіття можна віднести:
1. Незайнята робоча сила, означає
недовикористання економічного потенціалу суспільства, прямі економічні втрати,
що є наслідком природного й фактичного безробіття (і відповідно зайнятості).
2. Безробіття сковує вимоги
профспілок про підвищення заробітної плати, тобто спрацьовує на користь вимог
союзів підприємців.
3.
При тривалому безробітті працівник втрачає кваліфікацію, а одержання нової
кваліфікації й адаптація до нових умов часто протікають для нього болісно. За
результатами досліджень, працівник навіть після трьох місяців безробіття
досягає попередньої продуктивності праці лише приблизно через 7 місяців [2].
4.
Безробіття веде до прямого падіння раніше досягнутого рівня життя. Допомога по
безробіттю завжди є меншою, аніж заробітна плата і має тимчасовий характер.
Зростання безробіття знижує купівельний, інвестиційний попит, скорочує обсяги
заощаджень у населення. Наприклад, у Франції безробітні протягом 30 місяців
отримують 79% заробітку, як страхову допомогу. В Італії та Німеччині приблизно
половина людей, що залишилися без роботи, не знаходять нової протягом 12
місяців після звільнення. Щедра допомога - в Німеччині - 72%, у Португалії -
81%, у Бельгії - 82%. Тривалість виплат варіюється від 1 до 5 років. У Бельгії
вони взагалі безстрокові, так що можна з допомоги одразу виходити на пенсію.
5.
Сам факт безробіття наносить людині тяжку психологічну травму, порівняну із
самими неприємними обставинами. Про масштаби соціальних наслідків безробіття
свідчить ряд фактів. Зокрема, практично у всіх країнах найбільш уразливими
соціальними групами, які найбільше страждають від безробіття, є молодь та
жінки. [1].
Безробіття несе прямі економічні
витрати для всього суспільства. Коли частина людей залишається без роботи, це
означає, що виробництво скорочується у порівнянні з обсягом, що міг бути
досягнутий в умовах повної зайнятості. Згідно з оцінками експертів,
збільшення безробіття на 1% призводить до втрати майже 2% обсягу річної
продукції, тобто суспільство
втрачає визначений обсяг недовироблених товарів і послуг.
На мікрорівні безробіття є однією
з головних причин зниження ефективності праці та виробництва в цілому, тобто
погіршення якості продукції, що випускається, та зниження її
конкурентоспроможності. Це пов'язано з тим, що окремі й достатньо значимі групи
населення змушені погоджуватися на непрестижну, нецікаву для них роботу, що їм
не до душі. Звідси низькоефективна, неякісна праця, висока плинність кадрів.
Більш того, за таких обставин неможливо сформувати стабільні виробничі
колективи.
Незважаючи на негативні і важкі
наслідки безробіття, можна відзначити й ряд позитивних моментів, пов'язаних із
ним.
По-перше, на думку більшості
економістів, безробіття – найважливіша умова нормального й безперебійного
функціонування економіки. Воно, зокрема, забезпечує формування резерву робочої
сили.
По-друге, забезпечується
необхідний виробництву перерозподіл кадрів та їх зосередження в тих видах
діяльності, що необхідні споживачам.
По-третє, роботодавці мають
можливість підібрати висококваліфікованих кваліфікованих спеціалістів.
Відбувається стимулювання робітника до систематичного підвищення своїх фахових
навичок і вмінь.
По-четверте, безробітна людина має
вільний час і може приділяти його родині, вихованню дітей, одержуючи при цьому
допомогу по безробіттю [3].
Соціально-економічні наслідки
безробіття можна сформулювати таким чином: відбувається знецінення,
недовикористання людського потенціалу суспільства, погіршується якість життя
безробітних та їх членів родини, підсилюється тиск на розмір заробітної плати
зайнятих із боку конкуруючих на ринку праці, збільшуються витрати суспільства й
індивіда на відновлення чи зміну професійного статусу і рівня продуктивності
праці, формуються категорії осіб із девіантною поведінкою, схильних до вчинків,
що суперечать прийнятим соціальним нормам і цінностям.
Безробіття, яким би чином воно не
вимірювалося – це завжди трагедія для тих, хто не має роботи і не може одержати
законне стабільне джерело існування. Тривала бездіяльність веде до соціальної
деградації людини: що має професію – до втрати кваліфікації, що не має її – до
пошуку доходів сумнівними, напівкримінальними і кримінальними способами. Відрив
від трудового джерела доходу та тривале існування на соціальні допомоги
призводить до втрати самоповаги, занепаду моральних устоїв, розпаду родини тощо [4]. Існує прямий зв'язок між ростом
самогубств, убивств, крадіжок, психічних захворювань, смертності від
серцево-судинних хвороб і високим рівнем безробіття. Нарешті, масове безробіття
призводить до значних соціальних і політичних змін, часто у формі дуже гострих
соціальних конфліктів. Багато політиків це добре знають і тому намагаються не
допускати у своїх країнах високого рівня безробіття.
Список
використаної літератури
1.
Безробіття
в Україні: причини, види, наслідки // Наукові доробки молоді – вирішенню
проблем Європейської інтеграції: Збірник наукових статей у. 2 т.- х.:
Континент, 2008 Т 2. – 2008. с - 182-184.
2.
П.О.Нікіфоров,
А.О. Вольська Фінансово-економічні аспекти розвитку праці та боротьби з
безробіттям // Фінанси України. – №10. – 2008. – С.22-30.
3.
Н.В.Руденко
Питання оптимізації регулювання зайнятості в умовах відкритої економіки України
// Зовнішня торгівля: право та економіка. – №6. – 2007. – С.120-126.
4.
Сайт
Держкомстату України - http://ukrstat.gov.ua.