Экономические науки / 1. Банковская система

Котляр Аліса Борисівна

Наук. кер. Якуб’як Ігор Михайлович

Буковинська державна фінансова академія

Іноземний капітал у банківській системі України: позитив і негатив

Резюме. У статті розглядаються тенденції залучення іноземного капіталу у банківську сферу України. Визначено переваги та недоліки процесу консолідації закордонних і українських банків. Висвітлено проблему зростання частки іноземного капіталу у сукупному статутному капіталі банків України.

Ключові слова: банк з іноземним капіталом, банківська сфера, сукупний статутний капітал банків, іноземні інвестиції.

Постановка проблеми. Як відомо, банківська система відіграє провідну роль у забезпеченні фінансової стабільності держави та підвищенні рівня розвитку економіки. За сучасних умов європейської інтеграції в Україні одним із важливих джерел підвищення рівня капіталізації банків та фінансування економіки є саме вливання іноземного капіталу. Разом із тим, ситуація щодо залучення іноземного капіталу у вітчизняну банківську сферу весь час змінюється, а його раціональна частка є предметом дискусій. Таким чином для України постає надзвичайно складне завдання – визначити межу участі іноземного капіталу у вітчизняній банківській системі. Це визначає актуальність і мету нашого дослідження.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження переваг та недоліків присутності іноземного капіталу у банківській сфері України, визначення наслідків збільшення кількості банків з іноземним капіталом для економіки нашої держави.

Аналіз останніх досліджень. Прихід іноземних інвесторів на ринок банківських послуг України уже давно став темою гарячих дискусій у вітчизняній літературі, де проблемам розвитку банківського капіталу загалом та залучення іноземного банківського капіталу у банківську сферу України приділена значна кількість напрацювань. Зокрема, сутність банківського капіталу, його класифікацію, регулювання потоків іноземного капіталу у своїх працях розглядають такі дослідники-економісти, як : М. Алексеєнко, Т. Вахненко, О. Галицька, О. Сніжко, М. Савлук та інші.

Виклад основного матеріалу. Відповідно до статті 7 Закону України «Про режим іноземного інвестування» для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності [1]. Таким чином, банки, які належать іноземним інвесторам, мають діяти у рамках національного правового поля. Це означає, що присутність банків з іноземним капіталом у банківській системі України повинна передусім відповідати інтересам розвитку національної фінансової системи, сприяти залученню іноземних інвестицій, однак ніяк не загрожувати фінансовій безпеці нашої держави.

Необхідно пам’ятати, що втрата фінансової незалежності банківської системи може спровокувати ще гіршу ситуацію – зростання макроекономічних та валютних ризиків. Ось чому вважається доцільним допускати іноземний капітал у банківський сектор тільки в такій мірі, за якою зберігається контроль з боку держави.

Традиційним показником, що виступає характеристикою участі іноземного капіталу в банківській системі країни, є наявність у статутному капіталі банку частки, яка належить нерезиденту. Вітчизняне законодавство пояснює термін «банк з іноземним капіталом» як банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10% [4].

Питання припливу іноземного капіталу до банківської системи України стало актуальним ще в 2005-2006 рр., адже саме в цей час загострилась проблема з ресурсами на фінансовому ринку [2, 149]. У 2005 р. кількість банків за участю іноземного капіталу становила 23 (12,3 % від загальної кількості - 186), а вже в 2006 р. їх кількість зросла до 35 (18,1 % від загальної кількості - 193). На початок 2007 року частка іноземного капіталу в загальній сумі статутного фонду всіх діючих банків становила уже понад 27 %, тобто зросла на 9% [3, 122].

Станом на 1 січня 2008 р. в Україні функціонувало 47 банків із іноземним капіталом із 198 зареєстрованих. На 01.01.2009 р. Україна зі 198 зареєстрованих комерційних банків 53 мали іноземний капітал, хоча кількість комерційних банків зі 100% - ним іноземним капіталом залишилась на рівні 17.

За даними Національного Банку України на сьогодні ліцензію на здійснення банківських операцій мають 175 банків, у тому числі 53 банки з іноземним капіталом (27,2 % від загальної кількості діючих банків України), з них 20 банків (10,3% від загальної кількості) - зі 100%-ним іноземним капіталом. За станом на 01.12.2010 частка іноземного капіталу у зареєстрованому статутному капіталі банків України становила 39,1% [5]. За даними НБУ про основні показники діяльності банків в Україні бачимо, що у порівнянні з початком 2010 року частка іноземного капіталу зросла на 3,3%, тобто іноземний капітал все швидшими темпами вливається у банківську систему нашої держави.

Наразі іноземний капітал в Україні представлений 23-ма країнами. Найбільшу частку в загальній сумі становить капітал Росії (9,7%), Кіпру (20,3%), Австрії (20,3%), Франції (12,3%), Нідерландів (8,2%), Польщі (7,9%), Швеції (6,1%) [5]. Що ж до наймасштабніших операцій іноземних банків і українських, то можна відмітити: придбання шведським “Swedbank” “ТАСКомерцбанку”, німецьким “Комерцбанком” українського банку “Форум”, консолідацію австрійського банку “Райфайзен” та українського “Аваль” в єдиний орган банківської системи “Райфайзен банк Аваль” [4].

Показово, що на сьогоднішній день найбільша частка іноземних активів контролюється інвесторами з колишніх метрополій - Росії та Австрії [4]. Таблиця 1 відображає банки, в яких представлено російський капітал, а також дозволяє прослідкувати ріст частки активів банків з російським капіталом в активах української банківської системи.

Таблиця 1

Ріст частки активів банків з російським капіталом у банківській системі України

Банк	Прямий іноземний власник	Опосередкований власник	Кредити, 1.04.2009, млн..грн.	Приріст кредитів за 1ий квартал 2009р., %	Депозити 1.04.2009, млн..грн	Приріст депозитів за 1ий квартал 2009р., %
АЛЬФА-БАНК	ABH Ukraine Limited (Кіпр)	Альфа-Банк	24 764	-11,7	16227	-15,3
ВТБ БАНК	ВТБ	Уряд Росії	23358	-6,2	5431	7,6
ПРОМІНВЕСТБАНК	Внешэкономбанк	Уряд Росії	Н/Д	Н/Д	Н/Д	Н/Д
СБЕРБАНК РОСІЇ	Сбербанк	ЦБ Росії	3448	-8,6	1997	-5,7
БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ	RCF Europe N.V.	Ренессанс Капитал Групп і М. Прохоров	670	-46,4	742	-17,9
БМ БАНК	АКБ «Банк Москвы»	Уряд Москви, Ю. Лужков	2296	-2,9	1341	-7,3
ЕНЕРГОБАНК	Національна резервна корпорація	А. Лєбєдєв	947	-8,7	730	-8,6
ПЕТРОКОМЕРЦБАНК УКРАЇНА	Петрокоммерцбанк	Лукойл, В. Алекперов	651	-5,4	651	8,6
РУСКИЙ СТАНДАРТ	Русский стандарт	Р. Таріко	162	-38,6	23	-18,1
РАДАБАНК	Веб-інвест (КІТ Фінанс)	РЖД і АЛРОСА	53	83,2	47	79,3
БАНК ТРАСТ	Громадяни РФ	Н/Д	261	-5,4	45	147,9
Разом	-	-	Н/Д	- 10,6	Н/Д	- 10,7

На сьогоднішній день Росія володіє 21% банківських активів в Україні, на другому місці Австрія – 16 %, далі відповідно Італія – 14%, Франція – 13%, Угорщина – 7%, Швеція – 6%, Німеччина – 5%, що свідчить про особливу зацікавленість в контролі над українським банківським бізнесом іноземних держав (Рис. 1).

Рис. 1. Розподіл банківських активів, які контролюються нерезидентами в Україні.

Можна сказати, що зростання частки іноземного капіталу у будь-якій країні є вкрай негативним явищем, адже його поява пов’язана з загрозою грошово-кредитній політиці, з коливаннями ліквідності банків.

Присутність іноземного капіталу у банківській сфері України може мати як позитивні, так і негативні моменти. Серед позитивних відзначимо: залучення іноземних інвестицій, зростання реального рівня рентабельності банківської системи, зменшення кількості проблемних банків через їх консолідацію із закордонними банками, розширення обсягів кредитування населення.

З іншого боку, до негативного аспекту цього питання відносимо втрату країною контролю над своєю банківською системою.

Окремої уваги заслуговує питання діяльності філій іноземних банків на українському ринку. Вони створюють конкуренцію українським банкам і, таким чином, можуть призвести до того, що більшість банківських операцій із вітчизняного сектору банківської системи перейде в сектор, окупований іноземними банками, хоча і на території нашої держави, що також є негативним і вкрай небажаним [3, 123]. .

Невипадково, що найпривабливішими для придбання іноземними фінансовими установами є саме ті банки, які на українському ринку займають лідируючі позиції у своїх регіонах. Враховуючи це, при обговоренні припливу іноземного капіталу у банківську сферу України слід дотримуватись принципу його допуску лише в межах національних інтересів і ні в якому разі не вище цієї межі. Так, наприклад, на думку М. Савлука, доступ на український ринок повинні отримати тільки найбільш надійні іноземні банки, які володіють власним капіталом у розмірі не менше 1 млрд. євро, мають високий рейтинг, а також представляють країну, яка дозволяє відкриття філій українських банків на своїй території. Така двостороння система зв’язку задовольняла б інтереси обох суб’єктів.

Отож, іноземний капітал приносить в Україну сучасні банківські технології, нові фінансові продукти, культуру банківського корпоративного управління, - це в цілому сприяє підвищенню рівня конкуренції на ринку банківських послуг. Однак швидке зростання частки іноземного капіталу у банківській сфері нашої держави свідчитиме про появу загрози її фінансовій безпеці. Це питання має і правовий аспект, оскільки саме національне законодавство здатне протидіяти порушенням у сфері стратегічних інтересів держави. З метою підтримки стабільності банківського сектору повинна функціонувати система державного регулювання і контролю як за діяльністю іноземних банківських структур в Україні, так і за обсягами залучення іноземного капіталу у вітчизняну банківську систему.

Висновки. Спираючись на те, що саме банківська система обслуговує потреби національної економіки, слід звернути увагу на обережнішу політику відкритості банківської сфери для іноземних інвесторів. Залучення іноземного капіталу буде ефективним для України в тій мірі, в якій воно буде здатне врегулювати суперечності її соціально-економічного розвитку та задовольнити її стратегічні інтереси.

Безумовно швидше впровадження передових методів банківської діяльності для сьогодення України є позитивом, але врегулювання припливу іноземного капіталу в таких умовах стає все актуальнішим і потрібнішим, оскільки необхідно посилювати стійкість власної банківської системи, а не сприяти вирішенню проблем іноземних країн у даних секторах.

Список використаних джерел:

1. Про  режим  іноземного  інвестування: Закон України від 19.03.1996 р. № 94/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №19. – С. 80.

2. Голубко Л. І., Паруха О. М. Вплив іноземного капіталу на кредитну діяльність банків України // Економічний простір. - №1. – 2009. – С. 147-155.

3. Дзеніс В. О. Сучасні тенденції залучення іноземного капіталу до банківської системи України // Економічний простір. - №15. – 2008.– С.119-125.

4. Корнилюк Р. Українські банки в тенетах іноземного капіталу [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrrudprom.com/digest /Ukransk_banki_v_tenetah_nozemnogo_kaptalu.html

5. Основні показники діяльності банків в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/bank_supervision/dynamics.htm