Мітяшкіна Т.Ю.

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені П.Василенка

МЕТОДОЛОГІЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ ГРАФІЧНИХ ЗАДАЧ ПРИ ВИВЧЕННІ КРЕСЛЕННЯ

Сучасний етап економічних відносин в Україні ставить перед технічною освітою завдання з її удосконалення, а саме формування висококваліфікованих фахівців з інженерної сфери. Це неможливо без методологічної основи формування графічних знань, умінь, навичок студентів, яка постійно удосконалюється.

За останнє десятиріччя проведені різноманітні дослідження у цій сфері (О.Д.Ботвінніков, Л.С.Виготський, А.П.Верхова, Г.О.Козлової, Е.В.Лузик, В.К.Сидоренко та інші).

Однією з найбільш важливих умов забезпечення повноти формування графічних знань, умінь та навичок студентів є методологічна база з розв’язання графічних завдань, яка візуалізується завдяки ілюстраціям, навчальним посібникам та методичним розробкам. Аналіз матеріалу показав, що розв’язування графічної задачі може здійснюватися трьома способами: словесно-описовим, графічним та предметно-маніпуляційним [1].

Словесно-описовий спосіб застосовується для розв’язання практичних завдань, не пов’язаних з виконанням графічних побудов, але таких, що передбачають їх обов’язкове використання у вже готовому вигляді (порівняння зображень, читання креслень, аналіз графічної форми предмета за зображенням, аналіз графічного складу зображень і т.д.). Наприклад, перш вивчати тему, пов’язану з фігурами, студенти прослуховують і розглядають поверхні. А саме: лінійчаті поверхні, поверхні обертання, гвинтові поверхні, топографічні і каркасні поверхні, поверхні другого порядку та інші. Крім цього методологія передбачає використання графічних способів.

Графічний спосіб використовує відображення результату розв’язання у графічній формі (ескіз, креслення, рисунок тощо). Умова при цьому може бути виражена у словесній, графічній формі, у вигляді натурального об’єкту чи комбінованим способом. Це завдання, які вони креслять (по методичним вказівкам). Наприклад, побудова перерізу бічної поверхні призми фронтально-проецюючою площиною Σ і знаходження його дійсну величину викладена у методичних вказівках з зображенням кожного кроку методики розв’язання цієї задачі.

Предметно-маніпуляційний спосіб розв’язання передбачає виконання окремих графічних операцій, включених у інші види діяльності (моделювання, конструювання, складання виробу за кресленням або схемою тощо).

Процес розв’язування графічної задачі вимагає від студентів крім аналітико-синтетичної діяльності і здійснення логічних операцій (порівняння, абстрагування, узагальнення), виконання специфічних операцій (графічні побудови, створення образу, оперування ним, практичних і розумових дій). Розв’язування графічних задач, що містять відомості та вимагають знань з різних галузей техніки (інтеграція наук), дозволяє на конкретних прикладах навчити студентів узагальнювати відображення найбільш розповсюджених конструктивних елементів [2]. Наприклад, у методичних посібниках, розроблених у Харківському національному технічному університеті сільського господарства імені П.Василенка розглянуто побудова п’яти найбільш поширених геометричних тіл (призма, піраміда, циліндр, конус, та куля, поверхня якої є сфера), та йде пояснення з ілюстрацій ним матеріалом: «пірамідою називають многогранник, усі грані якого, крім однієї, мають спільну вершину. Піраміду можна одержати, якщо перерізати многогранний кут площиною, що не проходить крізь вершину і перетинає всі ребра цієї поверхні, та утворює основу. Оскільки всі бічні грані піраміди – трикутники, то вона цілком визначається завданням її основи та вершини. Якщо в основі лежить правильний многокутник, то піраміду називають правильною». Пояснення, практичні завдання та ілюстрації супроводжують кожну фігуру. Розв’язання цих завдань сприяє робота з довідковими матеріалами, розрахунки, застосування у ході рішення задачі знань, набутих при вивченні інших навчальних предметів, особистого досвіду.

Таким чином, графічна діяльність студентів у процесі розв’язання задач на перетворення зображень сприяє загальному розвитку мислення і його творчої спрямованості, вдосконаленню уміння аналізувати вихідні дані з різних точок зору, переосмислювати їх у відповідності до умови задачі, створювати образи і маніпулювати ними тощо. Методологія розв’язання графічних завдань передбачає ознайомлення студентів з методами побудови зображень просторових форм на площині, тобто навчити розробляти креслення; розвиток здібності відтворення просторового вигляду, зображеного на кресленні предмету, тобто навчити читати креслення; надання знань та необхідних навичок графічного рішення задач.

Література:

1. Райковська Г.О. Дидактичні умови розвитку технічного мислення студентів в процесі вивчення креслення // Наука і сучасність : Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – К.,Логос, 2002. – С.135-141

2. Прокопчук В.Є. Методична підготовка у професійній освіті майбутніх учителів //Педагогіка і психологія. – 1996. – № 2. – С. 136-140.