К.е.н.. О.М. Черчик

Полтавський університет економіки і торгівлі, Україна

Системний підхід до вузівської підготовки менеджерів туристичного бізнесу

Сучасна парадигма вищої професійної освіти в області управління туризмом ставить задачу підготовки спеціаліста, який вміє орієнтуватися і адаптуватися в динамічному і мінливому середовищі, самостійно організовувати свою працю і приймати ефективні управлінські рішення. Професійна підготовка менеджерів в цих умовах є актуальним завданням педагогічної науки.

Основу вузівської підготовки менеджерів туристичного бізнесу складає вирішення задач по узгодженню вимог системи туризму і можливостей їх виконання в процесі вузівського навчання студентів. Виходячи з цього вдосконалення вузівської підготовки менеджерів туристичного бізнесу необхідно розглядати з позиції системного підходу, об’єктом якого є складна система, що включає в себе дві основні взаємопов’язані і взаємообумовлені підсистеми: систему туризму і педагогічну систему, організовувану в вузах.

На наш погляд, використання системного підходу до підготовки менеджерів туристичного бізнесу, може суттєво підвищити ефективність навчального процесу. Системний підхід – це дієвий інструмент, який дозволяє в короткі терміни знаходити нові, ефективні рішення проблем, що виникають, ефективно досягати цілей навчального процесу і управляти запланованими змінами. Окрім того використання системного підходу дозволяє значно підвищити ефективність комунікацій як між постійним складом вузу, так і між постійним і змінним складом – студентами.

Компоненти педагогічної системи, що характеризують статичний її стан: цілі – принципи – зміст – методи – засоби – форми навчання. До факторів зовнішнього середовища, які впливають на стійкість і ефективність функціонування цієї системи, відноситься макросередовище, інфраструктура регіону та мікросередовище вузу.

Пропонується наступна структура системи вузівської підготовки менеджерів туристичного бізнесу (рисунок 1).

Зовнішнє середовище

Зворотний зв’язок

Рисунок 1 – Структура системи вузівської підготовки менеджерів туристичного бізнесу

До компонентів «вхід», як підсистеми, що забезпечує функціонування систему відносяться студенти, навчальне обладнання, методичні і нормативні документи, підготовленні викладачі, енергія, інформація. Головним компонентом, який сприяє реалізації стратегії і досягненні поставлених цілей є споживачі освітніх послуг – студенти та їх батьки, а також суспільство в цілому.

На «виході» системи, в підсистемі цілей, в процесі внутрішнього аудита необхідно вести збір і аналіз інформації по задоволеність споживачів освітніх послуг вузу (студентів, роботодавців, держави та суспільства в цілому).

Зворотний зв'язок дозволяє організації отримувати інформацію про можливі або реальні відхилення від визначеної мети і вчасно вносити зміни в процес її розвитку. Прикладом такого зв’язку може бути проміжна атестація, де явно видні недоліки в навчальному процесі. В результаті сигнал, виходячи із нашої схеми, йде не тільки на вхід (наприклад, до батьків студентів, які не відвідують заняття), але і на підсистему, що забезпечує функціонування системи, функціональну і навіть на підсистему цілей (робота с випускниками по вивченню вимог роботодавця).

Використання інформації про макросередовище та інфраструктуру регіону дозволить вузам підвищити обґрунтованість стратегії розвитку. Інформацію по мікросередовищу вуз повинен збирати або прогнозувати самостійно. У цілому збір, прогнозування і аналіз факторів зовнішнього середовища дозволить вузу значно підвищити стабільність і ефективність системи менеджменту.

При використанні системного підходу до вузівської підготовки менеджерів туристичного бізнесу формується цілісна світоглядна концепція спеціаліста, закладаються основи фахового, економічного та логіко-інформаційного мислення, накопичуються необхідні знання, виробляються навички та вміння. Кожен із напрямів підготовки передбачає отримання певної системи знань і вмінь, що досягається через засвоєння предметів відповідного циклу, поєднання теоретичної підготовки з практикою та самостійною роботою студента (рисунок 2).

Професійне

мислення

Світогляд

Бакалавр

Спеціаліст

Магістр

Рисунок 2. Система вузівської підготовки менеджерів туристичного бізнесу

Світоглядна концепція спеціаліста базується на принципах гуманізму, загальнолюдської моралі, поваги до людей, передбачає поєднання ціннісної орієнтації людини відкритого суспільства з патріотизмом. Спеціаліст повинен вміти аналізувати оточуючу дійсність і діяти, спираючись на основні закони та принципи філософії, соціології, етики й естетики, права, екологічну свідомість. Обов’язковою вимогою до менеджера будь-якого рівня є висока особиста культура, знання історії та культури власного народу, засвоєння досягнень світової цивілізації, бездоганне володіння рідною мовою та вміння вільно розмовляти не менш як двома іноземними мовами в межах професійного спілкування, що особливо важливо для спеціаліста туристичної галузі. На формування світогляду та високої загальної культури спеціаліста спрямовані блоки природничих і гуманітарно-культурологічних дисциплін.

Логіко-інформаційне мислення спеціаліста передбачає вироблення аналітичного підходу до рішення управлінських і виробничих проблем, вміння систематизувати й обробляти інформацію, моделювати ситуацію та діяти відповідно до логіки її розвитку. Логіко-інформаційна підготовка спеціаліста обумовлюється вивченням предметів математичного та інформаційно-статистичного блоків і передбачає також оволодіння сучасними засобами отримання та обробки інформації, автоматизації процесів управління.

Фундаментальною базою підготовки менеджера туристичного бізнесу є система економічних знань. Економічна підготовка менеджера базується на засвоєнні основ економічної теорії, мікро- та макроекономіки, світової економіки, економіки підприємства й аналізу його господарської діяльності, функціональної логістики. Для успішної організації фінансово-господарської діяльності підприємства менеджер повинен володіти певною сумою знань і вмінь, що формуються на основі вивчення дисциплін фінансово-бухгалтерського блоку: облік та аудит, фінанси, гроші та кредит, ціноутворення на туристичні послуги.

Професійна підготовка спеціаліста саме туристичної галузі здійснюється через засвоєння дисциплін фахової орієнтації та блоку менеджменту. Останній включає до себе такі предмети як менеджмент, операційний та стратегічний менеджмент, менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, управління персоналом, організація праці менеджера, менеджмент туристичного бізнесу, екскурсійний менеджмент, менеджмент безпеки в туристичному бізнесі, управління інвестиціями в туристичному бізнесі, маркетинг, що формують у спеціаліста базу знань з основ управління персоналом, трудовими процесами та процесами соціального розвитку підприємства та його продукту. Знання, отримані в процесі вивчення супутніх дисциплін – психології, соціології, етики ділового спілкування, технології документаційного забезпечення, охорони праці, формують необхідні професійні якості керівника, вміння та навички роботи з персоналом.

У плані підготовки менеджера туризму велике значення має цикл фахових дисциплін, передусім – блок предметів з організації та технології галузі: організація активного туризму, організація туристичної діяльності, обслуговування в готельно-туристичних комплексах і закладах ресторанного господарства, організація транспортних подорожей і перевезень, анімація в туризмі, спеціалізований туризм. Засвоєння навичок організації спирається на знання блоку професійно-орієнтованих дисциплін, таких як туризмознавство, туристичне краєзнавство, туристичне країнознавство, туристична картографія. Завершальними дисциплінами циклу є стандартизація та сертифікація туристично-екскурсійних послуг, актуальні проблеми туристичної галузі.

Однією з головних функцій менеджера туристичної компанії є формування туристичного продукту на ґрунті чотирьох основних туристичних послуг – розміщення, харчування, транспортування та заходів дозвілля. Серед них готельні послуги займають чільне місце, оскільки саме готель (туристичний комплекс) є тим центром, у якому сконцентровано процес надання послуг туристам. Тому серед профільних фахових дисциплін провідне місце займає готельне господарство, а саме – організація обслуговування в готелях і туристичних комплексах.

У вузівській підготовці менеджерів туристичного бізнесу доцільно використовувати базову модель навчання, яка будується на основі шкал оцінки стану і поведінки людини в кожній конкретній ситуації: шкала активність — реактивність, шкала відкритість — закритість. Використовуючи ці дві шкали базової моделі, можна описати і структурувати всі управлінські навички, а значить, і систематизувати підготовку менеджерів туристичного бізнесу.

Вузівська підготовка менеджерів туристичного бізнесу це процес перетворення педагогічних ситуацій, процесів з одного стану в інший відповідно до поставленої мети, який необхідно здійснювати на основі системного підходу за наступною схемою: постановка цілей ® інформаційне забезпечення (діагностика вихідних умов і факторів) ® формулювання задач у залежності від цілей і особливостей вихідних умов, у тому числі - від особливостей студентів) ® проектування (змісту, технології навчання і контролю) ® планування діяльності по досягненню цілей ® реалізація проекту ® контроль за ходом виконання, оцінка та аналіз результату ® коректування або підведення підсумків.

Системний підхід орієнтує на визначення навчання як цілеспрямованої творчої діяльності його суб'єктів. Він вимагає подальшого розгляду системоутворюючих зв'язків мети, завдань, змісту, форм і методів навчання не ізольовано, а у взаємодії компонентів педагогічного процесу, що дозволить виявляти загальні системні властивості та якісні характеристики.

Література:

1. Аніщенко В.О., Майстренко Т.Л. Використання системного підходу як методологічного інструменту еколого-економічної освіти в контексті сучасної педагогіки // Постметодика. – 2002. – № 2/3. – С. 11-15.

2. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 367 с.

3. Зельдович Б.З. Менеджмент: учебник / Б.З. Зельдович. – 2-е изд., стереотип. – М.: Издательство «Экзамен», 2009. – 575 с.

4. Кузьмина Н.В. Методология системных исследований. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1980. – 172 с.

5. Кушнір В.А. Системний аналіз педагогічного процесу: методологічний аспект. – Кіровоград: КДПУ, 2001. – 384 с.

6. Малафіїк І.В. Системний підхід у теорії і практиці навчання. – Рівне: РДГУ, 2004. – 437 с.