Науковий керівник: Мельничук Г. Л.

Виконала: Грещук Лідія ФК-24

Буковинська державна фінансова академія м. Чернівці

Запобігання політичним конфліктам

На початку XXI ст. постала перед людством майже безальтернативна проблема: або оволодіти наукою і мистецтвом розв'язання чи попередження конфліктів, або втратити перспективи мирного співіснування через чисельні конфлікти. Сьогодні українське суспільство залишається політично неорганізованим, неструктурованим, розколотим регіонально, а тому зберігає небезпеку виникнення деструктивних конфліктів. Тому в наш час проблема політичного конфлікту залишається актуальною і спрямовує на подальші теоретичні опрацювання.

В будь-якому суспільстві політичні відносини містять суперечності, оскільки суспільство складається із багаточисельних різних соціальних груп, владних інститутів, індивідів із своїми інтересами. Практично, діяльність влади задовольняє інтереси одних і обмежує інтереси інших індивідів і груп. Політичні суперечності переходять у форму відкритих зіткнень, саме тому і виникають конфлікти, які мають свої особливості, що відрізняють їх серед інших суспільних конфліктів.

Політичний конфлікт, як і будь-який інший, являє собою певний вид суспільних відносин між людьми, які здійснюються стосовно політичної влади та її функціонування; це зіткнення, протиборство політичних суб'єктів, що обумовлене протилежністю їх політичних інтересів, цінностей, цілей і поглядів. Це різновид і результат конфліктної взаємодії двох і більше сторін (політичних партій, фракцій, коаліцій, політичних лідерів, держав), які сперечаються між собою щодо розподілу владних повноважень і ресурсів.

Політичний конфлікт є корисним тому, що він підтримує суспільні зв'язки. Члени кожної із конфліктуючих сторін не акцентують увагу на внутрішніх суперечках, а зосереджуються на зовнішніх проблемах. Цінність конфлікту ще й в тому, що він відкриває, пояснює, виносить на розсуд громадської думки позиції та інтереси конфліктуючих сторін.

Звичайно, що конфлікт містить і негативні риси це, зокрема, проявляється, коли він призводить до нестабільності, безпорядку у суспільстві. Коли суспільство не в змозі забезпечити мир і порядок, якого прагнуть люди. Політичний конфлікт проявляє свою негативну сторону, коли проявляються такі його елементи як насильство, тероризм, війна.

Головною метою запобігання конфлікту є недопущення переростання конфліктної ситуації в реальний конфлікт, а метою розв'язання конфлікту є досягнення ситуації, за якої були б ліквідовані чи відрегульовані основні причини, що призвели до конфлікту.

Ефективно поставлена робота по запобіганню політичних конфліктів забезпечує скорочення їх числа і виключення можливості виникнення деструктивних конфліктних ситуацій.

Успішність такої діяльності залежить від наступних складових:

- причиною більшості конфліктів є незадоволення інтересів і сподівань, які прагнуть задовольнити певні групи;

- важливою для запобігання політичних конфліктів є інформація про найбільш гострі соціально-економічні і політичні проблеми, які стосуються основної групи населення того чи іншого регіону;

- необхідно володіти інформацією про взаємовідносини між соціальними чи національними групами, з одного боку, і ними та центральною чи місцевою владою - з іншого;

- досить важливою є об'єктивна інформація про прихильність населення до тієї чи іншої політичної ідеології, партії, руху;

- важливе значення у розвитку політичних подій мають засоби масової інформації, їхні заклики можуть активізувати політичну діяльність населення;

- для запобігання політичних конфліктів важливою є об'єктивна інформація про його причини, про можливий його привід;

- бажано, в ситуації конфронтації, знайти посередника, який би користувався довірою та повагою у обох сторін;

- і на кінець, для запобігання політичного конфлікту необхідно володіти певними можливостями, зокрема: фінансовими, матеріальними, людськими, за допомогою яких можна реально вплинути на недопущення конфлікту.

Перераховані складові елементи будуть важливими компонентами у розробці конкретної програми дій для запобігання політичних конфліктів. Програма повинна передбачати: роз'яснювальну роботу серед невдоволеного населення, використання при цьому засобів масової інформації, особливо авторитетних джерел, безпосередні зустрічі з політичними лідерами, яким довіряють, якщо є така можливість, то заходи по задоволенню потреб, інтересів, сподівань соціально-політичних груп.

Важливим є розроблення програми дій, яка спрямована на запобігання політичних конфліктів. Вона включає в себе можливі та різноманітні засоби і методи для нейтралізації конфліктної ситуації.

Таким чином, оскільки політичні конфлікти являються досить поширеними у світовій практиці, то це обумовлює підвищену увагу до цього політичного явища. Труднощі запобігання політичних конфліктів пов'язані із самим їх характером. Тому можливостями по запобіганню політичних конфліктів не слід зневажати. В цілях забезпечення їх ефективності необхідно чітко бачити ті труднощі, які постають на цьому шляху.

Література:

1. Павловська Т.В.«Політичні переговори як спосіб розв’язання політичних конфліктів» Павловська Т.В. Вісник Київського національного університету. Філософія, політологія.-2007. № 87-88 .- с. 70-73;

2. Станкевич І.П.«Політичний конфлікт та технологія його запобігання» Станкевич І.П.» Вісник Київського національного університету. Філософія, політологія.-2007. № 84-86 .- с. 103-105;