Чайковська Т.В.

Хмельницький національний університет

ВАЖЛИВІТЬ ЕМОЦІЙ ДЛЯ ПОВНОЦІННОГО ЖИТТЯ ЛЮДИНИ

Емоції відіграють досить важливу роль у житті будь-якої людини. Звісно, що різні ситуації викликають різні емоції. Кожна людина індивідуальна і має власне ставлення, бачення, сприйняття проблеми, ситуації, кожна людина має свої принципи. Відповідно, всі ми проявляємо різні емоції опинившись в однаковому становищі. Хтось дуже емоційно сприймає ситуацію, наприклад, критику по відношенню до себе. Є люди, про яких говорять, що вони неемоційні. Та це не означає, що у них взагалі немає емоцій. Просто вони добре вміють приховувати свої почуття та емоції. Іноді це може стати причиною непорозумінь, образ, конфліктів. Поведінку “неемоційних” людей можуть сприймати як лицемірство, надмірність. Але, зазирнувши в душу цієї людини, ми побачимо, що приховуючи свої почуття та емоції, вона намагається підсвідомо у такий спосіб приховати свої страхи, уникнути тих стресів, що підстерігають нас на кожному кроці, нарешті, намагається втекти від того болю, якого, можливо, їй вже колись завдали.

Завдяки емоціям ми показуємо, що відчуваємо у даний момент. Саме емоції надихають людей на подвиги, змушують займатися будь-якою діяльністю. Наші емоції сильно впливають на наше здоров’я: гнів, ненависть, ворожість можуть спричинити хворобу, а позитивні, навпаки, вилікувати або, принаймні, полегшити стан.

Що ж таке емоції? Які причини їхнього виникнення? Навіщо вони потрібні?

Саме психологія емоцій як наука досить молода. Довгий час ця актуальна тема залишалася поза межами розвитку основної психології. Але тут постає запитання: як можна вивчати психологію людини в цілому, її взаємини з іншими людьми і з навколишнім середовищем, не звертаючи уваги на вивчення психології почуттів та емоцій?

Існує думка, що людина може уникнути психопатологічних розладів, вирішити багато особистісних проблем, просто відмовившись від неадекватних емоційних реакцій, тобто підкоривши емоції твердому контролю свідомості. У той же час, відповідно до інших подань, кращим засобом у цих випадках є вивільнення емоцій.

Для чого потрібні емоції? Невже вони сприяють виживанню? Як і для чого виникли емоції?

Емоції необхідні для виживання й благополуччя людини. Не маючи емоцій, тобто не вміючи випробовувати радість і сум, гнів і провину, ми не були б повною мірою людьми. Емоції стали одним з ознак людяності. Не менш важлива й наша здатність співпереживати чужим емоціям, здатність до емпатії, так само як і здатність виразити емоцію словами, розповісти про неї. Еволюційне значення емоцій полягає в тому, що вони забезпечили новий тип мотивації, нові поведінкові тенденції, більшу варіативність поводження, необхідні для успішної взаємодії індивіда з навколишнім середовищем і для успішної адаптації.

Діяльність людини, її поведінка завжди викликають позитивне або негативне ставлення до неї. Ставлення до дійсності відображається в мозку й переживається як задоволення або незадоволення, радість, сум, гнів, сором. Такі переживання називають емоціями, почуттями.

Емоції і почуття здійснюють сигнальну та регулювальну функції, спонукають людину до знань, праці, вчинків або стримують її.

Людські емоції і почуття найяскравіше виражають духовні запити і прагнення людини, її ставлення до дійсності. К.Д. Ушинський писав, що "ні слова, ні думки, навіть вчинки наші не виражають так ясно нас самих і наше ставлення до світу, як наші почування".

У взаємодії людини з навколишнім світом виникають знання й емоції. які умовно відносяться до пізнавальної складової процесу взаємодії. В емоціях через переживання пізнається значущість (недоліки чи переваги) предметів довкілля. Всі судження про значення цих предметів формуються на основі емоцій.

Переживання емоційних станів - радості, любові, дружби, симпатії, прихильності або болю, суму, страху, ненависті, презирства, огиди тощо - завжди супроводжуються відповідними зовнішніми або внутрішніми виразами. Емоції з гіпоталамусу розповсюджуються на всі ефекторні органи. Достатньо виникнути емоційному збудженню, як негайно включається весь організм в його вираження. Зовнішні вирази емоцій та почуттів виявляються в рухах, позах, у руховій та вокальній міміці, інтонаціях мовлення, рухах очей тощо. Внутрішня або вісцеральна вираженість переживань яскраво виявляється в серцебитті, диханні, кров'яному тиску, змінах в ендокринних залозах, органах травлення та виділення. Ця вираженість буває астенічною або стенічною, тобто виявляється в пригніченні або збудженні. Емоційний стан суттєво впливає на нашу психіку і навіть на фізичний стан.

Література:

1. Психологія / За ред. Г.С.Костюка. - Київ: Радянська школа, 1988.

2. Общая психология / Под ред. А.В.Петровского. - М.: Просвещение, 1987. І

3. Немов Р.С. Психология. - М.: Просвещение, 1995.

4. Бреслав Г.М. Проблемы змоциональной регуляции общения у дошкольников // Вопросы психологии. - 1984. - № 3.

5. Вартанян Г.А., Петров Е.С. Эмоции и поведение. - Л., 1989.

6. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. - М., 1976.

7. Додонов Б.И. В мире змоций. - Киев: Политиздат Украины, 1987.

8. Изард К.Е. Эмоции человека. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. ;|

9. Якобсон П.М. Психология чувств. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980.