Бородіна К. І., Лошенкова Є. Г.

Глухівський національний педагогічний університет

ім. Олександра Довженка

ГОСТРІ РЕСПІРАТОРНІ ВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ

Віруси наші постійні супутники і з самого народження супроводжують нас завжди і всюди. До більшості з них ми не чуттєві, але при контакті з деякими можна захворіти.

До організму людини віруси проникають по-різному: іноді вони вводяться прямо в кров комахами-переносниками (комарами, кліщами), а іноді з повітря, або з їжею.

Грип є однією з вірусних хвороб, яка частіше всього передається повітряно-крапельним шляхом. Сьогодні на планеті Земля важко знайти людину, яка б не перехворіла грипом. Ця хвороба відома дуже давно. Згадку про неї можна знайти вже в працях великого лікаря стародавніх часів – Гіппократа. Були часи, коли епідемії грипу спричиняли не менші спустошення, ніж у свій час чума або війна. Назва грип походить від французького слова “grippe”, що означає “схоплювати”, “нападати”. У побуті в стародавні часи цю хворобу називали “інфлюенца” від латинського слова “influenza”, що по-італійськи означає “вторгатися”, “вливатися”. Усі ці назви вже образно характеризують як агресивність захворювання, так і агресивність збудника хвороби.

Хвороба починається раптово й швидко поширюється, охоплюючи населення цілих країн, а іноді й континентів. Швидкому поширенню грипу сприяє збільшення контактів між людьми, швидкий розвиток транспорту, урбанізація населення. Вірус грипу переноситься з однієї країни в іншу пароплавами, поїздами і літаками.

Справжній вірус грипу був відкритий лише у 1933 році групою англійських вчених, а саме Е.Смітом, К.Ендрюсом та Лейдлоу під час епідемій хвороби в Англії. До цього часу вважали, що хворобу викликає одна невелика бактерія, яку часто знаходили у хворих на грип. Пізніше було доведено, що це всього-на-всього супутній грипу мікроб.

Для вірусу грипу є характерною одна дуже важлива властивість – здатність змінюватися.

Віруси грипу належать до родини ортоміксовірусів (Orthomyxoviridae) і діляться на серологічні типи А, В і С. Всі вони мають характерну структуру, тобто збудовані за єдиним принципом.

Вірус типу А – може вражати як людину, так і тварин. Він викликає захворювання середньої важкості. Саме з цим вірусом пов’язані пандемії і важкі епідемії, оскільки для них є характерною дуже велика мінливість антигенної структури. Тільки людина виходить, наприклад, з грипу, який викликаний збудником, що має структуру H5N2, як її уражає вірус H2N2, а у неї вироблений імунітет тільки до вірусу H5N2. У такому випадку організм хворіє повторно. Здатність вірусу А дуже сильно змінюватися і є однією з причин повторного захворювання людей.

Вірус грипу В – пандемії не викликає, а відповідальний тільки за локальні вибухи захворювань і епідемії. Спалахи грипу, які спричинені вірусом В можуть передувати спалахам грипу, що пов’язані з вірусом А, або відбуватися одночасно з ним. Цей грип відрізняється від попереднього тим, що ним хворіють тільки люди, але не хворіють тварини.

Вірус грипу С – маловивчений. Ним слабують тільки люди, хвороба протікає в легкій формі, або зовсім без симптомів. Він не викликає епідемії і не призводить до серйозних наслідків.

Вірус грипу типу А, що вражає людину, має три видозміни, які позначаються H1N1, H2N2, H3N2. Перший і третій різновиди дуже поширені сьогодні, а другий був причиною грипу з 1957 по 1968 роки. Усі ці віруси належать до РНК-вмісних вірусів. У капсулі з білкових молекул міститься серцевина віріону грипу. Ця серцевина включає вісім генів. У зовнішній ліпідній оболонці вірусу грипу є два види білків (глікопротеїдів) гемаглютинін і нейрамілаза. Ці захисні білки сприяють виробленню антитіл, які захищають організм від повторного захворювання. Віріони грипу мають округлу або овальну форми.

Основними винуватцями виникнення майже щорічних епідемій, а через певні проміжки часу й пандемій грипу є віруси типу А. Перша пандемія грипу викликана цим типом була в Китаї у 1889 – 1890 роках.

Друга пандемія грипу почалася у 1918 році. Вона пов’язана з вірусом “іспанка”. За твердженнями вчених вірус отримав свій розвиток у організмі свиней, а потім передався людині повітряно-крапельним шляхом. Іспанський грип або “іспанка” (від франц. La Grippe Espagnole, або ісп. La Pesadila) був найстрашнішою епідемією за всю історію людства. За 18 місяців 1918 – 1919 років у всьому світі від “іспанки” померло 50-100 млн. людей або 2,6 – 5,2 % населення Земної кулі. Було інфіковано близько 400 млн. людей, або більше 20% населення планети. Пандемію викликав різновид грипу H1N1. Почалася вона в останні місяці Першої світової війни і швидко затьмарила найбільше кровопролиття за масштабами жертв.

Свою назву грип отримав через те, що Іспанія першою оголосила про спалах цієї хвороби. Назва хвороби закріпилася в основному із-за газетного галасу, оскільки Іспанія не брала участі у військових діях і на неї не розповсюджувалася військова цензура. Іспанкою її почали називати учасники світової війни. У травні 1918 року, в Іспанії було заражено 8 млн. людей або 38% її населення. Цією хворобою заразився і король Іспанії Альфонс VIII, але видужав. Багато жертв грипу були молодими і здоровими людьми вікової групи від 20 до 40 років. Люди старші 40 років практично не були заражені “іспанкою”.

Третя пандемія почалася у 1947 році і закінчилася лише через три роки.

Наприкінці 1957 року епідемія грипу охоплює всі країни світу й тривала до 1959 року. Інфекцією було уражено майже 2 млрд людей. Ця пандемія отримала назву “азіатською”.

Через 11 років, а саме, у 1968 році пандемію грипу викликав “гонконгівський” вірус А типу H3N2. Дана пандемія пов’язана з новим сероваріантом, де був гемаглютинін (Н) третього серологічного типу, а нейрамілаза (N) – другого серологічного типу. З’явився новий вірус, до якого організм людини не мав імунітету. Саме такі віруси є причиною виникнення вірусних інфекційних захворювань.

У всі віки люди панічно боялися інфекційних хвороб. У літописах Древньої Русі інфекції називають повальними, або моровими хворобами. Тому проблема вірусів, а саме грипу, сьогодні є дуже актуальною, адже незважаючи на найновіші досягнення в області медицини та вірусології, Україна та все людство виявилися у 2009 році не готовими до боротьби з даною хворобою.

Робота виконана у відповідності з комплексною темою досліджень кафедри теорії та методики викладання природничих дисциплін Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка “Формування професійної компетентності у вчителів біології”.

Велике значення у вивченні клініки грипу мали роботи В.І. Глинчакова, М.П.Кончаловського та інших [1]. Вивчення збудника, отримання протигрипозної сироватки, створення живих протигрипозних вакцин пов’язано з дослідженнями О.О. Смородинцева [2], А.Ф. Фролов, Л.Ф. Шевченко, В.П. Широбоков розробили принципи специфічної діагностики вірусних інфекцій, пов’язаної з особливостями взаємовідносин організму і збудника хвороби на різних стадіях інфекційного процесу [3].

Мета нашого дослідження – провести аналіз стану захворювання на гострі респіраторні вірусні інфекції у 2009 – 2010 роках по місту Глухову й запропонувати заходи профілактики.

До ГРВІ відносять грип і велику групу хвороб, які характеризуються більше всього ушкодженням дихальних шляхів. Викликаються вони різними вірусами й етологічними агентами.

В Україні епідемія 2009 – 2010 років загострилася на тлі багаторічного відносного епідемічного захворювання. Адже починаючи з 1993 року, в країні спостерігалася тенденція до зниження рівня захворювання на грип та гострі респіраторні інфекції, а саме, 15 – 20 тисяч випадків на 100 тисяч населення у 1993 році порівняно з 25 – 30 тисячами і більше у 1992 році.

У 2009 році відбувається спалах нового штаму вірусу, який спочатку назвали “свинячим грипом”. Цей спалах був викликаний вірусом різновиду Н1N1, який генетично більш усього подібний саме на вірус “свинячого грипу”. Віруси цього штаму передаються від людини до людини і викликають захворювання із звичайними для грипу симптомами. Однак до справжнього “свинячого грипу” епідемія, яка налякала багато людей відношення не мала, адже ні одна свиня не захворіла цією хворобою за останній тиждень з того моменту, коли в засобах масової інформації почалася історія з приводу епідемії “свинячого грипу” серед людей. Сьогодні існує така думка, що назву “свинячий грип” захворювання отримало з легкої руки преси. Останнім часом для позначення хвороби стали використовувати назву “новий грип”.

Захворювання на грип та гострі респіраторні інфекції (ГРІ) за 2009 – 2010 роки по місту Глухову наводяться в таблиці й на рисунку.

Таблиця

Захворювання на грип та ГРІ по м. Глухову за 2009 – 2010 роки

Місяці	2009 рік		2010 рік
	Кількість хворих людей	% захворюваності відносно порогового рівня	Кількість хворих людей	% захворюваності відносно порогового рівня
Січень	534	38,29	871	62,93
Лютий	787	56,43	1055	76,23
Березень	899	64,46	672	48,57
Квітень	678	48,61	591	34,16
Травень	724	41,53	320	23,12
Червень	801	45,94	238	13,75
Липень	366	25,81	176	12,71
Серпень	425	30,47	129	9,32
Вересень	469	26,90	366	21,16
Жовтень	341	24,45	352	25,43
Листопад	1065	76,35	308	22,25
Грудень	1591	91,26	1482	85,66
Разом	8674	47,54	6560	36,27

Рис. Стан захворювання на гострі респіраторні вірусні інфекції по місту Глухову

Аналізуючи дані таблиці і рисунка слід відмітити, що у 2009 році на гострі респіраторні вірусні інфекції по місту Глухову Сумської області хворіло 8 674 особи, а у 2010 році – 6 560 осіб, це на 2114 людей менше, ніж у 2010 році. Майже за всі місяці 2010 року спостерігалася тенденція до зниження рівня захворювання. Виключенням були – січень та лютий. За цей період перехворіло 1929 осіб, тоді як у 2009 році – 1321 особа, що на 608 людей менше.

Дворічні дані свідчать про те, що люди найменше хворіють на грип та ГРІ у теплі періоди року, а саме, з червня по жовтень. Ця закономірність чітко прослідковується у 2010 році, що ж стосується червня місяця 2009 року, коли кількість слабуючих людей становила 45,94% від порогового рівня, пояснюється досить низькою температурю повітря та вологою на початку місяця. У 2009 році до лікарів за допомогою з червня по жовтень звернулося 2396 осіб, або 30,7%, а у 2010 році – 1261 особа, або 16,5%.

Дуже багато хворих, а саме 1065 (76,35%) було зареєстровано у листопаді місяці 2009 року. Знаковим виявився грудень як 2009 року, так 2010 року. У цьому місяці грипом та ГРІ перехворіло відповідно 1591 і 1482 людини, що становило 91, 86% і 85, 66% від порогового рівня.

Наукою доведено, що віруси, які є збудниками грипу і гострих респіраторних інфекцій, краще виживають при низькій вологості і температурі повітря. Ці ж параметри повітря роблять слизову оболонку верхніх дихальних шляхів найбільш уразливими до вірусних інфекцій. Результати наших досліджень підтверджуються науковими даними.

Із усього сказаного можна зробити наступні висновки.

1. У 2009 році відбувся новий спалах грипу, який охопив усю Україну, в тому числі й наш Глухівський район.

2. Для вірусів характерні сезонні коливання чисельності, які пов’язані із сезонними змінами температури повітря і його вологістю. Цим явищем пояснюються весняні і осінні хвилі застудних захворювань, які визначаються масовим розмноженням різних вірусів.

3. Основним регулятором захворювання людини є його імунітет, який сьогодні у багатьох людей дуже ослаблений. Причиною є аварія на Чорнобильській АЕС, озонові діри, неякісна їжа, погані звички. Тому, на нашу думку, одним із методів покращення імунної системи є імунопрофілактика за допомогою живих і вбитих вакцин.

Література:

1. Матковский В. С., Казанцев А. П. Инфекционные болезни/ В.С. Матковский, А.П. Казанцев. – Л.: Финансы, 1977. – С. 204 – 212.

2. Смородинцев А.А. Грип и его профилактика/ А.А. Смородинцев. – Л.: Медицина, 1984. – 316 с.

3. Фролов А.Ф., Шевченко Л.Ф., Широбоков В.П. Практическая вирусология/ А.Ф. Фролов, Л.Ф. Шевченко, В.П. Широбоков. – К.: “Здоровье”, 1989. – С. 39 – 55.