Моісєєва О.С.
Науковий керівник: Щербіна Н.М., к.г.н., доцент
Донецкий национальный университет
экономики и торговли
имени Михаила Туган - Барановского
СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЗІЦІЇ І
ПРОДУКТИВНИХ СИЛ СВІТУ
На порозі XXI тисячоліття актуальною проблемою
стає забруднення навколишнього середовища й інтенсивній його деградації.
Людство знаходиться з досить суперечливим надбанням. З одного боку - бурхливі темпи загальнолюдського
прогресу, а з другого - його негативні наслідки прямопротилежної
спрямованості. Регресивні тенденції набули сталого характеру через
необхідність випереджаючого зростання витрат на охорону природи, підвищення
безпеки і поліпшення здоров'я населення. І також на подолання наслідків глобальних екологічних
проблем.
Погіршення стану
більшості екосистем біосфери, істотне зменшення біопродуктивності й
біорізноманітності, катастрофічне виснаження ґрунтів і мінеральних ресурсів за
небаченої забрудненості поверхні Землі; гідросфери й атмосфери пов’язані з
інтенсивним зростанням чисельності населення планети та розвитком
науково-технічного прогресу протягом останніх 50 років. Саме необхідність
задоволення дедалі більших потреб людського суспільства призвела до
гігантського розширення масштабів господарської діяльності, змін у пропорціях
світового господарства, у виробничих потужностях, техніці й технологіях,
асортименті продукції, виробничому й особистому споживанні. Моделі виробництва й споживання, що склалися в світі,
перестали відповідати умовам нормального співіснування людини й природи. До
розвитку глобальної екологічної й тісно пов’язаної з нею соціально-економічної
кризи, які сьогодні загрожують існуванню нашої цивілізації, призвели, образно
кажучи, два „вибухи” – демографічний, тобто різке зростання чисельності
населення за останнє століття, й промислово-енергетичний, а також причинені
ними катастрофічні ресурсопоглинання й продукування відходів. За висновками експертів,
некероване зростання населення планети – головна причина розвитку глобальної
екологічної кризи, яка спричинила решту криз (виснаження ресурсів, забруднення
геосфер, негативні кліматичні зміни тощо).
Одною з екологічних проблем є зростання кількості міст-гігантів, що
стали найбільшими та найнебезпечнішими забруднювачами довкілля й згубниками
природи, її „раковими пухлинами”. Нерегульований приріст населення, котрий
призвів до розширення енерговиробництва, що спричинило такі негативні наслідки,
як: активне забруднення природи, випадання кислотних дощів, утворення озонових
„дір”, парникового ефекту.
Вивчення
динаміки споживання людством мінеральних ресурсів показало, що десь, через
200-250 років на Землі скінчаться запаси нафти, вугілля, горючих сланців і
торфу. В разі збереження сучасних промислових та
енергетичних технологій приблизно за цей самий період буде вичерпано до 2/3
запасів кисню в атмосфері планети за одночасного неухильного зниження темпів
його відтворення зеленими рослинами (внаслідок деградації біосфери, зменшення
площі лісів, біорізноманітності, біомаси і біопродуктивності взагалі). Важливою екологічною проблемою є і забруднення
атмосфери різними хімічними викидами промислового характеру, а також
забруднення водойм. Однією з найгостріших екологічних проблем людства в
найближчі десятиліття залишається необхідність демонтажу сотень блоків АЕС, які
відпрацювали свій ресурс, транспортування й безпечне поховання твердих і рідких
радіоактивних відходів. Вчені стверджують, що протягом найближчих 20-30 років
через техногенні зміни в навколишньому середовищі світ може втратити більш як 1
млн видів рослин і тварин. Біологічна різноманітність – це запорука стійкості,
витривалості як окремих екосистем. Так і біосфери в цілому. Ось чому зменшення
біорізноманітності – це серйозна втрата біосфери, одна з головних екологічних
проблем сьогодення.
Екологічною
проблемою є і спустелювання. За даними ООН, понад 900 млн чоловік проживають у
посушливих зонах нашої планети, землі яких потерпають від спустелювання.
Глобальні негативні біологічні й кліматичні зміни (спустелювання, деградація
ґрунтів, біосфери, зменшення біорізноманітності, почастішання кислотниих дощів,
розвиток лісовими пожежами, утворенням і рухом ураганів, піщаних бур та інших стихійних
і техногенних катастрофічних явищ глобального масштабу.
Охорона
природи - завдання нашого століття,
проблема, що стала соціальною. Відповідальна і діюча політика стосовно навколишнього
середовища буде можлива лише в
тому випадку, якщо ми нагромадимо
надійні дані про сучасний стан середовища,
обґрунтовані знання про взаємодію важливих екологічних факторів, якщо розробимо нові методи зменшення і запобігання шкоди, що наноситься
Природі Людиною.
Висновком можна сказати те , що екологічна проблема одна з найбільш важливих
завдань людства. Від
вирішення цієї проблеми залежить майбутнє всієї планети. І вже зараз люди повинні це розуміти і брати активну участь у боротьбі за збереження світу. Нехай внесок кожного не такий вже значний, але як говориться :"Зі світу по нитці - голому сорочка".
Литература:
1. Мягченко.О.П Основи екології.
Підручник.-К.:Цент учбової літератури,2010.312с.
2. Джигирей В. С. Екологія та охорона
навколишнього природного ередовища: навчальний посібник для вищих навчальних
закладів. - Київ: Знання, 2000.
3. Бойчук Ю. Д. Екологія і охорона навколишнього
середовища: Навчальний посібник/ Ю.Д.Бойчук, Е.М.Солошенко, О.В.Бугай.-
Донецьк: Університетська книга, 2002.- 284 с.