Гей Г.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган – Барановського

НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Фінансова стійкість підприємства є однією з головних умов життєдіяльності, розвитку й забезпечення високого рівня конкурентоспроможності підприємства. Саме фінансова стійкість підприємства характеризує ефективність операційного, інвестиційного і фінансового розвитку, містить необхідну інформацію для інвесторів, а також відображає здатність підприємства відповідати за своїми боргами й зобов'язаннями. Як свідчить практика, фінансово стійкі підприємства мають переваги над іншими підприємствами цієї ж галузі в залученні інвестицій, виборі постачальників, підборі кваліфікованих кадрів. Окрім того, вони не вступають у конфлікт з державою через перерахування податків і неподаткових платежів та з суспільством — через виплату заробітної плати, дивідендів.

Останніми роками питання оцінки фінансової стійкості підприємства висвітлювали у своїх працях такі науковці: В.М. Кремень, Н.В. Ткаченко, М.Д. Білик, І.О. Бланк, В.А. Забродський, Г.О. Крамаренко, М.Я. Коробов, МЛ. Котляр, Н.А. Кизим, JI.H. Лахтіонова. Але джерела свідчать, що це питання є дискусійним і до кінця нерозглянутим. Тому метою роботи є спроба вдосконалення аналізу фінансової стійкості підприємства.

Фінансова стійкість розглядається у вузькому значенні як спроможність підприємства за рахунок власних коштів забезпечувати діяльність або запаси і витрати, у широкому — як складова загальної стійкості підприємства й особливий фінансовий стан. Отже, фінансова стійкість підприємства означає здатність господарюючого суб'єкта функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів у мінливих умовах внутрішнього і зовнішнього середовищ.

Однією з проблем оцінки й аналізу фінансової стійкості є її розмежування з іншими характеристиками фінансового стану підприємства. Необхідність такого розмежування обумовлена тим, що при проведенні комплексної оцінки фінансового стану підприємства одні й ті ж показники під різними назвами зараховуються різними науковцями як до групи коефіцієнтів фінансової стійкості, так і до інших груп. Наприклад, окремі вчені визначають фінансову стійкість як довгострокову ліквідність фірми або ототожнюють із платоспроможністю.

Основним методом, що використовується у процесі оцінки фінансової стійкості, є метод відносних показників. На основі даних фінансової звітності, зокрема форми № 1 «Баланс», розраховуються різні коефіцієнти фінансової стійкості. Найбільш поширеними є коефіцієнт автономії, коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів, коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів, коефіцієнт маневреності власних оборотних засобів і коефіцієнт реальної ціни.

При оцінці фінансового стану підприємства на основі системи показників важливим є порівняння фактичного рівня показників з їхніми нормативними значеннями. Необхідність встановлення нормативних значень показників обумовлена завданнями аналізу фінансового стану підприємства. Як свідчать результати вивчення наукових і методичних джерел, на сьогодні не існує єдиного підходу до питань оцінювання й управління фінансовою стійкістю підприємства.

Для оцінки фінансової стійкості підприємства, окрім відносних показників, використовується абсолютний показник – трикомпонентний показник, який дозволяє визначити її тип. Така оцінка фінансової стійкості грунтується на порівнянні обсягів запасів і витрат із величиною джерел їх фінансування.

Альтернативним підходом до оцінювання фінансової стійкості підприємства на основі абсолютних показників є розрахунок індикаторів фінансової стійкості.

На основі проведеного теоретичного дослідження зроблені наступні висновки:

1. Відсутність єдиних підходів до трактування терміна «фінансова стійкість» і встановлення нормативів для коефіцієнтів фінансової стійкості, вибір методичного підходу до аналізу фінансової стійкості підприємства й встановлення нормативних значень для показників має відбуватися з урахуванням специфіки діяльності підприємства та цілей аналізу.

2. Фінансова стійкість передбачає здатність підприємства зберігати нормальний режим функціонування за найважливішими фінансово-економічними показниками і має розглядатися як результуюча категорія, що характеризує рівень стійкості роботи підприємства, його здатність забезпечити стабільні показники діяльності й ефективно адаптуватися до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищах.

3. Удосконалення методичних підходів до оцінювання фінансової стійкості підприємства належить до найважливіших проблем фінансового аналізу, оскільки недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства та відсутності фінансових ресурсів для забезпечення розвитку підприємства.

Література:

1. Кремень В.М. Оцінювання фінансової стійкості підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - №1. - С.107 – 115.

2. Ткаченко Н.В. Фінансова стійкість страхових компаній: теоретичні підходи // Фінанси України . – 2009. - №6. – С.104 – 122.