Біловолова Інна Леонідівна

Науковий керівник: Коновал О.А., асистент

Донецький національний університет економіки і торгівлі

ім. М. Туган-Барановського, Україна

Особливості управління інтелектуальним капіталом підприємства

В умовах ринкової економіки одним із головних чинників одержання підприємствами інвестицій для свого розвитку є величина ринкової капіталізації підприємства. Важливе значення в ринковій капіталізації підприємства має вартість нематеріальних активів, тобто інтелектуального капіталу. Інтелектуальний капітал стає головним критерієм оцінки діяльності підприємств, тому що лише він здатен відобразити динаміку організаційної стійкості і процесу створення цінностей, тільки він придатний для оцінки сучасного виробництва, але досі в нашій державі немає загальної теорії управління інтелектуальним капіталом і розуміння важливості взаємозв'язку між окремими його елементами. Саме цим пояснюється актуальність вибраної теми.

При характеристиці поняття «інтелектуальний капітал» необхідно виділити наступні особливості даної категорії:

- інтелектуальний капітал визначає головні тенденції економічного зростання;

- формування інтелектуального капіталу вимагає значних витрат.

- вкладення в інтелектуальний капітал дають досить значний за обсягом, тривалий за часом і інтегральний за характером економічний і соціальний ефект.

Б. Леонтьєв визначає інтелектуальний капітал, як «вартість усіх наявних інтелектуальних активів, включаючи інтелектуальну власність, природні та надбані розумові здібності й навички, а також нагромаджені бази знань і корисні відносини з іншими суб’єктами (бренди, клієнтуру, фірмове найменування, канали збуту, ліцензійні та інші угоди тощо)» [3]. А. Василик розглядає інтелектуальний капітал, як «авансовану інтелектуальну вартість, що в процесі свого обігу та кругообігу приносить додаткову вартість [1].

Інтелектуальний капітал підприємства – це інтелектуальні ресурси підприємства, здатні створивати нову вартість, представленні людським і машинним інтелектом, а також інтелектуальними продуктами, виробленими самостійно чи залученими з інших джерел, як засоби створення нової вартості [4].

Управління інтелектуальним капіталом залежить від його специфіки, в тому числі зокрема міссії і реалізованної стратегії, розвитку в сфері діагнозу інтелектуального капіталу та фінансових можливостей.

Необхідною умовою повноціного використання інтелектуального капіталу підприємства має також бути наявність системи управління всіма його компонентами

- структурний капітал (технічне і програмне забезпечення, організаційна структура, патенти, торгові марки, бази даних, електронні мережі та інші об’єктивні фактори, що забезпечують реалізацію людського капіталу у практичній діяльності) [2];

- людський капітал (знання, навики, уміння, досвід, творчі здібності працівників, їхнє вміння працювати та приймати рішення в конкретних ситуаціях, створювати імідж фірми та будувати стратегічні й тактичні цілі);

- ринковий капітал (імідж фірми, наявність і відповідність бренду, рівень виконання умов договору, стосунки з: партнерами, фінансово-кредитними установами, державними органами влади, державними контролюючими органами);

- технологічний капітал (способи організації виробництва, способи управління ним, технології виробництва, технології соціокультурних взаємовідносин, логістичні зв’язки).

Процес управління інтелектуальним капіталом включає наступні етапи:

1. Ідентифікація і оцінка ролі знань в організації;

2. Підпорядкування нинішніх доходів активам знань, які їх виробили;

3. Розроблення стратегії в сфері інвестування і використання інтелектуальних активів організації;

4. Поліпшення ефективності працівників знань і використання знань через: лідерство знань; створення активів знань; створення зв’язків, які спираються на знання.

На вибір стратегії управління інтелектуальними ресурсами корпорації впливають певні чинники: конкурентне середовище у сфері діяльності підприємства; інноваційна стратегія підприємства; стратегія управління активами і стратегія управління капіталом; стратегія управління персоналом [5].

Таким чином, сучасні підприємства одержують і зберігають конкурентні переваги за рахунок придбання й використання унікальних знань, безперервного навчання персоналу, використання інтелектуальної власності.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Василик А. Система чинників формування та розвитку інтелектуального капіталу в Україні // Україна: аспекти праці. – 2006. – №6. – С. 39-43.

2. Гава Ю.В. Структура інтелектуального капіталу // Науково-технічна інформація. – 2006.– №3. – С. 29-32.

3. Ілляшенко С. Сутність, структура і методичні основи оцінки інтелектуального капіталу підприємства // Економіка України. – 2008. – №11. – с. 16-26.

4. Кендюхов О.В. Гносеологія інтелектуального капіталу // Економіка України. – 2003.- №4. – с. 28-33.

5. Федулова Л. І., Інноваційна економіка: Підручник. – К.: Либідь, 2006.- с. 480.