Економічні науки/7. Облік та аудит

Агєєва А.Ш., Саэнко В.Г.

Донецький національний університет економіки та торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського, Україна

Вплив нового Податкового кодексу України на фінансову діяльність підприємств

Згідно з рейтингом, складеним Світовим банком, українська система оподаткування є однією з найбільш обтяжливих у світі. Підприємцям в Україні доводиться платити 147 податків і зборів та витрачати на це більш ніж 736 годин. Таким чином, у рейтингу податкових систем Україна займає 181 місце із 183 (гірше справи йдуть тільки у Венесуелі та Білорусі) [2].

Експерти Міжнародної фінансової корпорації у своєму дослідженні “The Costs of Tax Compliance in Ukraine” відмічають, що на адміністрування податків український бізнес щорічно витрачає більше 4 млрд. гривень [3].

Так, у період з 2007 по 2009 роки приватний бізнес, окрім сплати безпосередньо податків та зборів, передбачених законодавством, витратив ще як мінімум 7,8 млрд. гривень на заходи, пов’язані з їх адмініструванням, що складає приблизно 1% ВВП України за 2007 рік [4].

Дисбаланси податкової системи України створюють нерівномірні податкові навантаження та, як результат, призводять до збільшення тіньового сектору економіки, ухиленню від оподаткування, зменшенню податкових надходжень. Особливо гостро дисбаланси податкової системи почали проявлятися з початком фінансово-економічної кризи. Зменшення попиту на цільових ринках, неконтрольоване збільшення вартості базових ресурсів, хаос на валютному ринку поставили на межу виживання цілі галузі, які є бюджетоутворюючими.

Правове регулювання податкової системи здійснює Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері адміністрування податків і зборів.

Податковий кодекс України зокрема визначає:

- вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування,

- платників податків та зборів, їх права та обов'язки,

- компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю,

- відповідальність за порушення податкового законодавства

Податкова система — це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку. Складається з прямих і непрямих податків. Прямі податки встановлюються безпосередньо на дохід або власність платника податків, а непрямі включаються у вигляді надбавки до ціни товару і сплачуються споживачем.

Кожний податок має обов`язкові елементи. До них відносяться:

- суб`єкт податку або платник — особа, на яку законом покладено обов`язок сплачувати податок;

- об`єкт податку — доход або майно, з якого нараховується податок (заробітна плата, прибуток, майно, цінні папери і т.п.);

- джерело податку — дохід, за рахунок якого сплачується податок;

- ставка податку — розмір податку, який припадає на одиницю оподаткування (грошова одиниця доходу, одиниця земельної площі і т.п.). У практиці оподаткування розрізняють тверді, пропорційні, прогресивні і регресивні ставки податків [1].

Отже, для усунення недоліків, що має українська податкова система, необхідно впровадити низку заходів щодо поліпшення системи податків, але першим кроком у цій низці заходів має бути переписання головного закону України, що регулює податкову систему.

З 1 квітня набув чинності в повному об’ємі новий Податковий кодекс. Головними змінами стали зменшення податку на прибуток для великих підприємств, введення податкових канікул для новостворених компаній і поява цілої низки змін у спрощенній системі оподаткування.

Прийняття Податкового кодексу є стартом податкової реформи, а отже до нього необхідно вносити зміни. Але, незважаючи на те, що зміни у Податковому кодексі направленні на поліпшення податкової системи в Україні, Кодекс має низку недоліків. До них можна віднести неузгодженості Податкового кодексу та Конституції України, також серед статей нового Податкового кодексу має місце подвійна відповідальність за одне і теж правопорушення.

За новим Податковим кодексом, юридичним особам заборонено відносити до витрат кошти на придбання товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичних осіб, які працюють на єдиному податку, – відтепер вони зобов’язані спочатку заплатити зі своїх грошей податок на прибуток (23%), а вже після цього перераховувати гроші «спрощенцю». За таких умов компаніям стає невигідно працювати з підприємцями на єдиному податку.

За словами експертів, від таких нововведень постраждають передусім ті підприємці, у кого собівартість послуг перевищує 60% обороту і є наймані співробітники.

Зараз клієнти-юрособи згодні з ними працювати, але за умови, що їм зроблять близько 25% знижки (для оплати податку на прибуток). Але чистий прибуток такого роду підприємців зазвичай становить не більше 30-40%. Якщо у них відібрати ще 25% на сплату податків, то втрачається рентабельність. Навіть якщо за рік вдасться надати послуги по максимуму (на 500 тис. грн.), а собівартість з них становить 300 тис., то від 200 тис. прибутку треба відняти 130 тисяч на податки. На зарплату 2 осіб тоді залишається 3-3,5 тис. в місяць.

Оптимальним виходом з ситуації для підприємців, що працюють з юрособами, є перехід на загальну систему оподаткування. При таких змінах підприємцеві доведеться вести досить непростий бухгалтерський і податковий облік, проте буде можливість взагалі не платити ніяких податків (навіть єдиного). Для цього треба довести податковій, що під час роботи з’явився не лише прибуток, але і є витрати (необхідні для ведення бізнесу), які прибуток або перевищують, або дорівнюють йому. А якщо немає доходу – немає і податків.

Судячи з ініціатив нинішнього уряду, спрощену систему оподаткування рано чи пізно ліквідують. У ПК прописано, що вона діє до 2016 року. Але пунктом 154.6 статті 154 Податкові кодекси України встановлена можливість для платників податку на прибуток використати ставку оподаткування у розмірі 0% – це і є обіцяні «податкові канікули». Період застосування пільгового режиму оподаткування встановлений з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року.

Іншими словами, зараз є сенс відмовлятися від статусу приватного підприємця і ставати директором Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Зазначимо, що право на «податкові канікули» є в усіх компаній, зареєстрованих протягом останніх 3-х років, щорічний об’єм доходів яких задекларований в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, а чисельність працівників впродовж 3-х років не перевищувала 20 осіб.

Також на пільгу можуть претендувати юрособи-платники єдиного податку, у яких за останній рік об’єм виручки склав до одного мільйона гривень, а число працівників – до 50 чоловік.

Найбільшою проблемою у роботі приватного підприємця на загальній системі оподаткування може стати бюрократія та складний бугалтерський облік. Бізнесменам доведеться щомісяця здавати близько 4-10 різних звітів в декількох установах, географічно розташованих в різних місцях.

Отже, новий Податковий кодекс має неоднозначний вплив на діяльність підприємств. З одного боку, новий Податковий кодекс надав «податкові канікули» для платників податку на прибуток з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року.

З іншого боку, ускладнилась система звітності, за новим Податковим кодексом, юридичним особам заборонено відносити до витрат кошти на придбання матеріальних і нематеріальних активів у фізичних осіб, які працюють на єдиному податку, вони зобов’язані спочатку заплатити зі своїх грошей податок на прибуток, а після цього перераховувати гроші «спрощенцю». За таких умов компаніям стає невигідно працювати з підприємцями на єдиному податку.

Література

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2756-VI // [електронний ресурс] zakon1.rada.gov.ua.

2. Рейтинг економік держав // [електронний ресурс] http://russian.doingbusiness.org

3. “The Costs of Tax Compliance in Ukraine”, исследование International Finance Corporation. // [електронний ресурс] http://www.ifc.org/ukraine/bee

4. Державна служба статистики // [електронний ресурс] http://ukrstat.gov.ua/