Ткаченко С.А.
Миколаївський політехнічний
інститут, Україна
Удосконалення процесу ціноутворення на
підприємствах-виробниках із поглибленим використанням калькулювання
собівартості продукції з врахуванням її якості
Ключові слова: калькулювання
собівартості продукції, підприємства-виробники, процес ціноутворення, якість
За сучасних
часів загострення конкурентних відносин і безкомпромісної боротьби за кожного
споживача, перед підприємствами-виробниками промислових видів продукції постало
непросте завдання визначення економічно обґрунтованих оптових цін. Для його
успішного виконання явно не досить володіти інформацією про рівень якості товарів-виробів
і їх економічну ефективність для конкретного споживача, потрібним є розрахунок
собівартості виробництва продукції з урахуванням додаткових витрат, пов’язаних із
покращенням її якості. На практиці ж організація цього процесу ведеться на
рівні, який не можливо назвати задовільним, або не ведеться взагалі, що і
встановлює проблему у загальному вигляді та підкреслює її зв'язок із важливими
науковими і практичними завданнями.
Аналіз
останніх досліджень і публікацій провідних вчених-економістів [1-7] та інші, в
яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які ми спираємося, надало
нам можливість виділити невирішені раніше частини загальної проблеми. Серед них
особливою актуальністю, на наш погляд, відрізняється питання удосконалення
процесу ціноутворення на підприємствах-виробниках із поглибленим використанням
калькулювання собівартості продукції з врахуванням її якості.
Тому, ціллю
статті виступає переконливе доведення того факту, що організація собівартості
виробництва продукції з урахуванням її якості виступає підґрунтям в процесі
розроблення економічно обґрунтованих оптових цін.
В стимулюванні
поточних покращень якісних характеристик і параметрів продукції, що
виготовляється продуцентами промислових видів продукції важлива роль належить
ціні, яка призвана забезпечити синхронізацію зацікавленості підприємств в
безперервному підвищенні якості товарів-виробів з інтересами окремих споживачів
і самого суспільства.
Оптові ціни
побудовані, як правило, з урахуванням необхідності стимулювати виробництво
більш якісної продукції і її безпосереднє споживання. Вони диференціюються в
залежності від якості продукції, за підвищену якість і надійність продукції
застосовуються надбавки. Широка сітка приплат встановлена в прейскурантах на
прокат і на цемент. Введені приплати за метал, отриманий прогресивними
способами – електрошлаковим переплавом, вакуумно-дуговим і вакуумно-індукційним.
Передбачені також приплати до звичайної ціни сталі за забезпечення виконання
додаткових вимог споживачів до хімічного складу сталі, її механічним
властивостям, термічної обробці, травленню і інше. Ціни на цемент встановлені
за марками і стимулюють підприємства випускати високоякісний цемент.
Для
розроблення економічно обґрунтованих оптових цін потрібно досконало знати не
тільки якість безпосередніх товарів-виробів і економічну їх ефективність для конкретного
споживача, але і собівартість виробництва цієї продукції з урахуванням
додаткових витрат, пов’язаних з покращенням її якості. В противному випадку не
буде впевненості, що ціни на ці товари-вироби встановлені обґрунтовано і не
скривають шляхом їх необґрунтованого завищення погрішностей у
виробничо-збутової діяльності підприємств-виробників і недоліки в роботі науково-дослідних
та конструкторських підрозділів і відділів дослідження ринку (маркетингу),
якості (надійності). Тому, необхідною умовою подальшого удосконалення процесу ціноутворення
є організація калькулювання собівартості продукції з врахуванням її якості. Без
виконання цієї умови неможливо уникнути недоліків в розробці цін, які
враховують якість продукції, або у встановленні надбавок до ціни за підвищену
якість продукції.
Проведена
діагностика надає нам можливість сформувати висновок з даного дослідження і переконливо
наголосити на тому, що поставлений процес організації калькулювання
собівартості виробництва продукції з урахуванням додаткових витрат на
підвищення її якості слугує основою розроблення економічно обґрунтованих
оптових цін і виключає можливості виникнення недоліків в роботі самого
підприємства і його підрозділів. Серед перспектив подальших розвідок у даному
напрямку особливою вагомістю відзначається завдання визначення економічної
ефективності додаткових витрат, пов’язаних із здійсненням заходів з підвищення
якісних параметрів і характеристик товарів-виробів тощо.
Література:
1.
Атрилл П. Управленческий
учёт для нефинансовых менеджеров / П. Атрилл, Э. МакЛейни; [пер. с англ.; под
ред. С.Л. Каныгина]. – Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2003. – 624 с.
2.
Бугаев А. Об учёте затрат на качество [Электронный ресурс] / А. Бугаев. – Режим доступа: http://pravo.kulichki.com/dop/vbuh/vbuh0556.htm.
3.
Голов С.Ф. Управлінський
облік. Підручник / С.Ф. Голов. – К.: Лібра, 2003. – 704 с.
4.
Ефимов В.В. Управление
качеством: Учеб. Пособие / В.В. Ефимов. – Ульяновск: УлГТУ, 2000. – 141 с.
5.
Замятина М. Особенности
учёта затрат на качество продукции [Электронный
ресурс] / М. Замятина. – Режим доступа: http://www.clerka.net/75.html.
6.
Сизикин А.Ю. К
устойчивому развитию через качество: объективная закономерность повышения
качества продукции промышленных предприятий [Электронный
ресурс] / А.Ю. Сизикин. – Режим доступа: http://www.ephes.ru/articl/content/article.php?art=4sizikin.htm.
7.
Atkinson A. Management Accounting / Anthony Atkinson, Rajiv D. Banker, Robert
S. Kaplan, and S. Mark Young. - N.J.: Prentice-Hall International, 1997. – 724 р.