Економічні науки/7.Облік і аудит

 

Людмила Кривоніс

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Аналіз впливу внутрішнього аудиту на підвищення ефективності діяльності вітчизняних підприємств

 

В умовах ринкової економіки для підприємств посилюється необхідність здійснення ефективного поточного контролю фінансово-господарської діяльності. Безліч підприємств страждають від неефективного використання ресурсів, недостатньої кваліфікації кадрів для прийняття управлінських рішень, що, як правило, призводить до як випадкового, так і навмисного перекручення даних у звітності.

В період посилення конкурентного тиску з боку вітчизняних та іноземних фірм, виникає усвідомлена необхідність підвищення ефективності процесу управління підприємством. Подібні проблеми можна вирішити шляхом належної організації внутрішнього аудиту, який може стати одним із найбільш ефективних інструментів внутрішньогосподарського контролю та конкурентною перевагою у бізнесі. Створення служби внутрішнього аудиту у структурі управління, на нашу думку, дозволить не лише оперативно оцінювати ситуацію у різних ланках управління та виробництва, прогнозувати її подальший розвиток й ефективно управляти процесами, але й упорядкувати методи збору та обробки необхідної інформації.

Проблеми організації внутрішнього аудиту на підприємстві неодноразово розглядали у своїх працях такі зарубіжні та вітчизняні вчені, як Бобошко В., Коблянська Г., Сонін А., Хома Д. та інші.

Метою даного дослідження є з’ясувати значення впливу системи внутрішнього аудиту на процес управління підприємством та дослідити його роль на підприємстві з погляду підвищення рентабельності.

Внутрішній аудит, безперечно, поняття не нове, проте реальна необхідність здійснення його на підприємстві була усвідомлена підприємцями в останні десятиліття. По-перше, очевидним є те, що використання системи внутрішнього аудиту може підвищити ефективність управління компанією. По-друге, проблеми великих зарубіжних корпорацій свідчать про те, що зовнішній аудит може давати серйозні збої, внаслідок яких зазнають банкрутства навіть найбільші фірми. По-третє, наявність у компанії хорошого корпоративного управління, одним з невід'ємних ланок якого стає внутрішній аудит, - позитивний сигнал для потенційних інвесторів і кредиторів, що підвищує інвестиційну привабливість компанії. В українській економіці до вищеназваних чинників додається низка інших: бажання власників та менеджменту упорядкувати організаційну структуру, що дозволить істотно економити коштів компанії, можливості виходу на міжнародні ринки капіталу диктують компаніям необхідність створення служб внутрішнього аудиту (наприклад, правила найбільших фондових бірж передбачають наявність у компанії внутрішнього аудиту як обов'язкова умова внесення цінних паперів компанії в котирувальні списки біржі) [2].

Варто зауважити, що, насамперед, адміністрація фірми потребує своєчасної та достовірної інформації про фінансовий стан і результати діяльності підприємства. Саме тому інформація внутрішнього аудиту разом із даними обліку та аналізу першочергово використовується з метою прийняття управлінських рішень. Економічну безпеку на підприємстві забезпечують або керівник, що бере на себе основні функції управління, або менеджер. У тих випадках, коли власники підприємства одночасно є і менеджерами фірми і повністю контролюють всі аспекти бізнесу, в наявності функції внутрішнього аудиту може не бути потреби. Проте зі зростанням розмірів компанії та підвищенням складності процесів управління у власників-менеджерів можуть виникати певні проблеми з багатовекторним контролем, тобто контролем усіх аспектів підприємницької діяльності. Або є менеджер, для якого контроль є повсякденною роботою може з часом втрачати пильність та не вслідкувати за як незначними так і масштабними недоліками діяльності фірми. Ось тоді внутрішній аудит виявиться дуже корисний. Проте, вітчизняні керівники переважно нехтують можливістю створення служби внутрішнього аудиту з метою економії коштів, не усвідомлюючи всі переваги її діяльності.

Рішення про створення служби внутрішнього аудиту приймають, як правило, власники. Визначається це рішення багатьма чинниками, до яких насамперед належать поділ функції управління бізнесом, наявність розгалуженої мережі філій компанії, рівень ризиків, властивих діяльності підприємства.

Сутність внутрішнього аудиту розкривається в основних його характеристиках:

·  незалежність і об'єктивність: незалежність – в даному випадку поняття організаційне, яке значною мірою визначається рівнем підпорядкованості служби внутрішнього аудиту в компанії, а під об'єктивністю розуміється індивідуальна якість внутрішнього аудитора - неупередженість в оцінках та висновках.

·  вдосконалення діяльності організації – метою внутрішнього аудиту, як випливає з визначення, є вдосконалення діяльності організації. Варто розрізняти: не виявлення порушення і помилки для подальших висновків і покарання винних, а побачити і оцінити ризики, слабкі сторони в роботі організації і дати рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності систем і процесів.

·  надання гарантій і консультацій – сутність діяльності внутрішнього аудиту полягає в наданні гарантій і консультацій замовникам (клієнтам) внутрішнього аудиту. При цьому сфера надання гарантій і консультацій за останні роки істотно розширилася і на сьогоднішній день включає наступні області: управління ризиками, внутрішній контроль, корпоративне управління [2].

Внутрішній аудит у ринкових умовах господарювання відіграє роль спеціалізованої служби, хоча не виділений як структурний підрозділ обліково-фінансової служби, а є лише частиною внутрішньогосподарського контролю. На вибір структури внутрішнього аудиту впливають такі фактори, як розміри підприємства, його організаційно-правова форма, обсяги виробництва.

Роль внутрішнього аудиту є, безсумнівно, великою, адже він вирішує для клієнта наступні задачі: вивчає систему контролю активів, перевіряє відповідність діючого контролю політиці компанії, аналізує ситуації ризику і попередження банкрутства, використовує ноу-хау для збільшення прибутку й ефективності нової технології, приймає інші міри, що сприяють розвитку компанії. Внутрішній аудит виконує роль діагностичного засобу в управлінні підприємством, адже внутрішні аудитори проводять експертну оцінку тих процесів, що мають місце на підприємстві, оцінюючи облікову політику, правильність реєстрації господарських процесів, правильність перенесення даних до регістрів бухгалтерського обліку, а потім і до звітних форм, діяльність внутрішньогосподарського контролю, який здійснюється структурними підрозділами підприємства. Внутрішній аудит має функціонувати як незалежна діяльність на підприємстві. Метою внутрішнього аудиту є сприяння ефективному виконанню завдань і цілей, задля яких функціонує підприємство. Основне завдання внутрішнього аудиту – забезпечити ефективність функціонування всіх підрозділів підприємства на всіх рівнях управління, а також захистити законні майнові інтереси підприємства та його власників [1; с.96-97].

В процесі аналізу впливу внутрішнього аудиту на фінансово-господарську діяльність підприємств, що полягав у дослідженні конкретних його функцій, визначено, що діяльність служби внутрішнього аудиту впливає на ефективність діяльності підприємства. Внаслідок врахування пропозицій працівників цього відділу підприємство заощаджує грошові кошти, уникає штрафних санкцій з боку контролюючих органів, посилює трудову дисципліну, контроль за використанням грошових і матеріальних ресурсів, підвищує кваліфікаційний рівень працівників бухгалтерії, складає достовірну фінансову, податкову та статистичну звітність, формує облікову політику тощо.

Процес заощадження грошових коштів підприємств має вплив на показники їх ліквідності (абсолютної, проміжної та загальної, величину чистого оборотного капіталу), платоспроможності (коефіцієнта забезпечення власними оборотними коштами, коефіцієнта маневреності власного капіталу), ділової активності (коефіцієнта оборотності активів), рентабельності активів, оскільки при розрахунку цих показників у чисельнику використовується величина грошових коштів або оборотних активів підприємства, іноді – величина всіх активів суб’єкта господарювання.

Уникнення штрафних санкцій з боку контролюючих органів зменшує витрати підприємства, а тому підвищуються показники рентабельності активів, власного капіталу, продаж, оскільки менша величина витрат збільшує суму чистого прибутку, який при розрахунках показників рентабельності відображається в чисельнику. Величина витрат також має відношення до величини балансового прибутку, який у свою чергу є складовою власного капіталу. З огляду на це, витрати впливають на всі показники, де використовується власний капітал підприємства, зокрема, показники платоспроможності (автономії, фінансування, маневреності власного капіталу), ділової активності (коефіцієнт оборотності власного капіталу), рентабельності власного капіталу тощо [3; с.11]. Тобто, з огляду на вищесказане, не дивно що внутрішній аудит називають «сімейним лікарем для компанії».

Варто зазначити, що перед системою внутрішнього аудиту ставляться все більш масштабні завдання, підвищуються вимоги до нього і, відповідно, зростає навантаження на внутрішніх аудиторів. У процесі дослідження проблем становлення та перспектив розвитку внутрішнього аудиту в Україні виокремлено такі: відсутність центрального незалежного органу, який би розробляв рекомендації з організації внутрішнього аудиту, методичні вказівки внутрішнім аудиторам, визначав би їхні функції, повноваження, права, обов’язки та відповідальність; відсутність на підприємствах внутрішніх документів щодо діяльності внутрішніх аудиторів.

Обґрунтовано, що внутрішній аудит впливає на фінансово-господарську діяльність підприємств шляхом перевірки інформації, яка використовується при складанні звітності, попередженні помилок в обліку, раціонального використання ресурсів, покращення фінансової дисципліни матеріально-відповідальних осіб, попередження та усунення зловживань, покращення фінансового стану підприємств, прогнозу їхньої діяльності, уникнення ризиків припинення діяльності підприємств, отримання збитків, погіршення конкурентоспроможності на ринку. Виконання пропозицій внутрішніх аудиторів дозволить підприємству уникнути штрафних санкцій з боку контролюючих органів, посилити трудову дисципліну, контроль за використанням грошових і матеріальних ресурсів, підвищити кваліфікаційний рівень працівників бухгалтерії, скласти достовірну звітність, формувати облікову політику тощо.

Позитивні результати впливу внутрішнього аудиту вказують на важливість його ролі та значення у здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємств. Основні результати ефективної роботи служби внутрішнього аудиту полягають у підтвердженні достовірності та повноти інформації при складанні річної звітності, попередження помилок у бухгалтерському обліку, раціональному використанні матеріальних ресурсів, покращенні фінансової дисципліни матеріально-відповідальних осіб, попередженні зловживань, покращенні фінансового стану підприємства, прогнозованості його діяльності та уникнення ризиків [3; с.14-15].

Тобто, виходячи з вищезазначеного, можна з впевненістю стверджувати, що внутрішній аудит відіграє значну роль в процесі управління підприємством. Він дозволяє перманентно володіти актуальною інформацією про фінансовий стан компанії, а не тривожно очікувати на перевірки зовнішніх аудиторів. Звичайно, повністю замінити незалежний аудит служба внутрішнього аудиту фірму не в змозі. Проте, всі функції покладені на внутрішніх аудиторів мають зазвичай превентивний характер, а отже виявляють всі дестабілізуючі чинники до їх негативного впливу на діяльність підприємства. Загалом, внутрішній аудит має велике значення для всієї управлінської ланки господарюючого суб’єкта .

Література:

1.                 Коблянська Г.Ю., Бобошко В.С. Організація внутрішнього аудиту на підприємстві // Облік і фінанси АПК. – К: ТОВ "ЮР-АГРО-ВЕСТА", 2011. – №1. – с. 95-99.

2.                 Сонин А. Зачем компании внутренний аудит? // Управление компанией. – 2004. – №10. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.management.web-standart.net

3.                 Хома Д.М. Внутрішній аудит у підвищенні ефективності діяльності підприємств: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.09 – «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит» / Д.М.Хома. – Тернопіль, 2010. – 21с.