ПРОБЛЕМИ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ В СКЛАДІ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ підприємства

Вовк О.О.

Харківський торговельно-

економічний інститут КНТЕУ

науковий керівник:

проф. Ганін В.І.

Наявність великої кількості невирішених проблем, недостатній ступінь дослідження проблеми стосовно сучасних змін в економіці, наявність багатьох невирішених і дискусійних питань, а також велике їх практичне значення свідчать про необхідність подальшого дослідження питань обліку оборотних активів, зокрема – дебіторської заборгованості та роблять цю тему актуальною.

Проблемам обліку та аналізу оборотних активів присвячено ряд праць: Ф.Ф.Бутинця, В.І.Ганіна, С.Грязнової, В.Костюченка, О.М.Кияшко, О.Г.Лищенко, І.С.Середа, Г.В.Савицької та ін.

На даний час облік дебіторської заборгованості в складі оборотних активів має багато недоліків:

- відсутність чіткої схеми деталізації та співвідношення різних видів дебіторської заборгованості у загальній їх структурі. Крім цього співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості на різних підприємствах однієї галузі буває неоднаковим, що не дозволяє встановити балансування між ними;

- вивчення обліку сумнівних боргів, зокрема резерву на їх покриття з метою зближення бухгалтерського та податкового обліку;

- потреба змін у будові регістрів аналітичного і синтетичного обліку дебіторської заборгованості. Сьогодні облік дебіторської та кредиторської заборгованостей ведеться в одному регістрі – Журналі №3.

- проблеми пов’язані з управлінням дебіторською заборгованістю.

Для прийняття управлінських рішень важливе значення має повнота і об’єктивність інформації, пов’язаної з дебіторською заборгованістю. Вирішення багатьох проблемних питань дозволить значно вдосконалити організацію та методику обліку розрахунків з дебіторами.

Тому необхідно внести зміни у П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість", в яких чітко були б розмежовані поняття довгострокової та короткострокової дебіторської заборгованостей. Їх облік нині ведеться на різних рахунках бухгалтерського обліку, що не відзначено у вищезазначеному стандарті. Разом із тим слід вказати, що поточна дебіторська заборгованість є оборотним активом, а довгострокова – необоротним, і вони обліковуються на різних рахунках.

Створення ефективної системи контролю за якістю обліку розрахунків з дебіторами вимагає розробки чіткої та досконалої класифікації дебіторської заборгованості, уніфікації способів її оцінки та документів аналітичного обліку. Це, відповідно, дозволить накопичувати інформацію про розрахунки з дебіторами з різними рівнями деталізації і узагальнення.

Потребують розробки також моделі співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей і певного інструментарію, який дозволив би швидко та якісно виявляти негативні явища, що впливають на кількісні та якісні зміни цих заборгованостей. Бажаним є співвідношення, коли кредиторська заборгованість переважає дебіторську на 10-20%.

Важливо вдосконалювати методику визначення суми резерву сумнівних боргів. Потрібно внести зміни в діюче законодавство для стимулювання створення підприємствами цього резерву. Практика показує, що більшість акціонерних підприємств, звітність яких є обов’язковою, не створюють резерву сумнівних боргів.

Потрібно вдосконалити політику управління дебіторською заборгованістю, адже саме політика управління дебіторською заборгованістю, яка представляє собою частину загальної політики управління оборотними активами і маркетингової політики підприємства, спрямованої на розширення обсягів реалізації продукції, визначає ефективність роботи підприємства. Тому досить важливим є визначення основних (ключових) етапів формування політики управління дебіторською заборгованістю:

1) Аналіз дебіторської заборгованості підприємства у попередньому періоді.

2) Формування принципів кредитної політики відносно до покупців продукції.

3) Визначення можливої суми фінансових коштів, які інвестуються в дебіторську заборгованість по товарному та споживчому кредиту.

4) Формування системи кредитних умов.

5) Формування стандартів оцінки покупців і диференціація умов надання кредиту.

6) Формування процедури інкасації дебіторської заборгованості.

7) Забезпечення використання на підприємстві сучасних форм фінансування дебіторської заборгованості.

8) Побудова ефективної системи контролю за рухом і своєчасною інкасацією дебіторської заборгованості.

Правильно організований бухгалтерський облік дебіторської заборгованості повинен мати таку систему рахунків, яка б достатньою мірою відображала і характеризувала всю господарську діяльність з вимушеною конкретизацією і забезпечувала отримання об’єктивної та своєчасної інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень