Медицина/3. Організація охорони здоров'я

Магістрант Радчук Л.В.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Медичний туризм як організація глобальної охорони здоров'я

Охорона здоров'я – це одна з галузей економіки, яка, як і всі інші, схильна до впливу глобальних тенденцій. Медичний туризм, що нестримно розвивається останні роки, здатний значно змінити обличчя національних систем охорони здоров'я. Особливо якщо пригадати про паралельні процеси в країнах Європи: про інтеграцію європейських країн, розширення ЄЕС, спрощення міграції трудових ресурсів між країнами. Поняття «медичний туризм» з'явилося відносно недавно та стало ще одним наслідком глобалізації, адже система охорони здоров'я повинна будуватися відповідно до стану пацієнта та доступності необхідних медичних послуг, а не меж країни. Тобто галузь медицини поступово розширила сферу своєї діяльності до світових масштабів. Люди все частіше здійснюють поїздки закордон не лише для відпочинку та ознайомлення з новою культурою, а й поєднують свої подорожі з вирішенням проблем зі здоров'ям. Що характерно, цей феномен торкнувся вже не тільки країн, які розвиваються, а й високорозвинених західних держав. У перших люди часто не можуть отримати висококваліфіковану меддопомогу через брак обладнання та відповідних фахівців. У інших, де з обладнанням значно краще, іноді потрібно дуже довго чекати, поки лікарі візьмуться за пацієнта. Медичний туризм (також називають лікувальним туризмом, медичною подорожжю, туризмом для здоров'я або глобальною охороною здоров'я) є терміном, який спочатку був введений туристичними агентствами і засобами масової інформації, щоб описати швидко зростаючу практику подорожі через міжнародні кордони, з метою користування медичними послугами. Необхідно відзначити, що медичний туризм у жодному випадку не варто плутати із звичайними оздоровчо-лікувальними поїздками, навіть якщо вони включають окремі медичні послуги в оздоровчих центрах або готелях. Поняття «медичний туризм» передбачає, перш за все, повноцінне медичне обслуговування, лікування за кордоном, а не додаткові процедури.

Медичний туризм є проявом нової концепції охорони здоров’я Європи, девізом якої слугує гасло: «Пацієнти без кордонів». Мета концепції − створення офіційного механізму для існування єдиної системи охорони здоров'я. В умовах погіршення суспільного здоров’я та глобальної економічної конкуренції феномен медичного туризму потребує детального вивчення з точки зору суспільної географії, яка може забезпечити комплексне бачення факторів та перспектив територіальної організації медичного туризму на різних рівнях. Необхідно підкреслити значущість медичного туризму як впливового чинника «переосмислення ролі національних систем охорони» здоров'я. Залишаються питання: « Наскільки національні уряди в змозі контролювати і регулювати ці глобальні тенденції»?, «Яка роль наднаціональних органів охорони здоров'я в цих процесах»?, «Які будуть моделі конкуренції різних систем охорони здоров'я різних країн»? В Україні є можливості для розвитку медичного туризму, проте для цього необхідно вдосконалити законодавчу базу та зі сторони держави надати всі умови для його впровадження. На даний час законодавство не забезпечує готовність держави до прийому іноземних пацієнтів, особливо в області страхування, адже суб'єкти цієї діяльності цілком справедливо будуть вимагати гарантій. Перспективним є створення державної агенції на зразок туристичної, яка б займалася організацією медичних подорожей, а саме: надання консультацій, супровід іноземних пацієнтів під час лікування, закупка необхідних медикаментів наперед, узгодження часу прибуття та від’їзду, умов проживання.

Доцільним є створення та впровадження міжнародних державних проектів щодо обміну медичними послугами, які є недоступними в Україні на ті, що в нашій державі знаходяться на високому рівні. Розробка таких проектів можлива в наступних напрямках: дитяча кардіохірургія, адже дана вітчизняна галузь обігнала напрацювання і здобутки західних та американських науковців; стоматологія, яка не поступається якістю та відповідає світовим стандартам; лікування безпліддя. Також наші законодавці виявилися більш прогресивними в питанні репродуктивних технологій. Дана сфера діяльності в Україні на крок попереду, адже більшість репродуктивних технологій, зокрема сурогатне материнство повністю законодавчо відпрацьовано та закріплено, так, наприклад, ізраїльтяни приїжджають визначати стать ненароджених малюків, у них в країні це заборонено, а українське законодавство дозволяє. Реальність таких міжнародних проектів також підтверджує нещодавно створений Головним управлінням охорони здоров’я Центр електрозварювальної хірургії у київській міській лікарні №1. Вченими з Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона був розроблений метод безшовного з’єднання тканин оперованого хворого за допомогою високочастотного зварювання – технології, що не має аналогів у світі. Також плідно працює такий центр електрозварювання в офтальмологічній хірургії. Проте впровадження медичного туризму за цими напрямами потребує безпосереднього втручання з боку держави.

Також слід зазначити, що велику роль в розвитку медичного туризму відіграють соціальні мережі, адже дана галузь більше ніж інші види індустрії залежить від успішної комунікації в Інтернеті. Агентства медичного туризму і міжнародні відділи клінік безпосередньо залежать від кількості пацієнтів, яких вони залучають через свої веб-сайти.

Таким чином, в умовах глобалізації охорони здоров'я як однієї з галузей економіки, все більше країн інвестують в медичний туризм. Вони готують висококласних фахівців в кращих медичних школах світу, будують комфортабельні клініки, обладнані новітніми технологіями. Як правило, це країни і з високорозвиненою індустрією туризму (Туреччина, Індія, Сінгапур, Таїланд, країни Латинської Америки). Така політика дозволяє пацієнтам – гостям цих країн не лише вирішувати свої проблеми із здоров'ям, повною мірою використовуючи усі можливості пропонованого медичного сервісу, але і одночасно відпочивати, знайомитися з місцевими пам'ятками і т.д.