Активізація мовної взаємодії студентів на практичних заняттях з англійської мови

Котлярова В.Ю.,Ткач М.В.

Активізація взаємодії учнів - це загальнодидактична проблема, що певною мірою властива особливостям навчального предмета "Іноземна мова". Ідея такого підходу досить приваблива і стимулює педагогів шукати шляхи її реалізації. Оскільки навчання орієнтовано на особистісні характеристики, що передбачають досвід, рівень інтелектуального, морального і фізичного розвитку студентів, особливості психіки (пам'яті, сприйняття, мислення), то мова повинна йти не просто про використання окремих прийомів навчання взаємодії в групах, як це іноді представляється, а про особливості всього процесу навчання, вибір відповідних технологій, у данному випадку шляхів і способів активізації мовної взаємодії студентів на заняттях з іноземної мови.

Проаналізувавши роботи методистів, ми прийшли до висновку, що організувати справжню взаємодію студентів на заняттях з іноземної мови можна шляхом більш широкого застосування можливостей:

- комунікативного методу, зокрема, таких його прийомів, як: інформаційний розрив (іnformatіon gap), перекодування інформації, інтерв'ю (парне, групове, заочне);

- ігрової методики, головним чином різних рольових ігор, побудованих на автентичних ситуаціях;

- проблемної методики, зокрема прийомів мозкової атаки (braіnstormіng), дискусії, дебатів;

- навчання в співробітництві, у різних його варіантах.

Технологія навчання в співробітництві була розроблена Р. Славіним, Р. Джонсоном і Д. Джонсоном, а також групою Э. Аронсона. Основна ідея технології - створити умови для активної спільної діяльності учнів, з огляду на індивідуальні особливості кожного з них.

Приведемо деякі варіанти навчання в співробітництві.

1.Навчання в команді (STL, Student team learnіng). Воно зводиться до трьох основних положень:

а) команди / групи одержують одну нагороду на всіх у виді оцінки в балах, сертифіката, значка відмінності, похвали, інших видів оцінки спільної діяльності; групи не змагаються один з одним, тому що всі вони мають різну мету і їм дається різний час для її досягнення;

б) "індивідуальна" відповідальність кожного означає, що успіх або неуспіх усієї групи залежить від удач або невдач кожного її члена;

в) рівні можливості для досягнення успіху (це означає, що кожен студент приносить бали своїй групі, що вона заробляє шляхом поліпшення своїх власних попередніх результатів);

Варіантами навчання в команді можна вважати: а) індивідуально - групову (student – teams - achіevement dіvіsіons ) і б) командно - ігрову (teams – games – tournament ) роботу.

2.Інший варіант організації навчання в співробітництві розробив Е. Аронсон і назвав його "мозаїчна головоломка" (jіgsaw). Суть цього підходу така: учні організуються в групи по 4 - 6 чоловік для роботи над навчальним матеріалом, що розділений на фрагменти (логічні і значеннєві блоки). Така робота на заняттях організується в основному на етапі творчого застосування мовного матеріалу. Кожен член групи знаходить матеріал із своєї підтеми. Потім студенти, що вивчають те саме питання, але працюють в різних групах, зустрічаються й обмінюються інформацією з даного питання. Це називається "зустріччю експертів". Оскільки єдиний шлях правильно зрозуміти зміст інформації й адекватно передати її іншим - це уважно слухати своїх партнерів, то студенти самі зацікавлені в тому, щоб їхні товариші виконали своє завдання. Наприкінці роботи студентам ставляться запитання по всій темі, відповісти на які повинен уміти кожен. Викладач веде облік балів, повідомляючи лише кінцевий результат, щоб не перетворювати обговорення в спосіб заробляння балів.

Р. Славін розробив варіант технології "мозаїчна головоломка-2" (jіgsaw-2), що передбачає роботу групами по 4 - 5 чоловік. Уся команда працює над тим самим матеріалом, але при цьому кожен член групи одержує свою підтему, що розробляє особливо ретельно і стає експертом з даного питання. Експерти з різних груп зустрічаються й обмінюються інформацією. Наприкінці циклу всі студенти проходять індивідуальний контроль. Результати підсумовуються.

3.Ще один варіант навчання в співробітництві - "вчимося разом" (learnіng together), розробили Д. Джонсон і Р. Джонсон. Група поділяється на підгрупи по 3 - 4 чоловіка. Кожна підгрупа одержує одне завдання, що є частиною якої-небудь великої теми, над якою працює вся група. Потім кожній групі дається завдання підготувати свою частину. У результаті спільної роботи окремих груп і всієї групи в цілому досягається засвоєння матеріалу в повному обсязі. У процесі роботи підгрупи спілкуються між собою, беручи участь у колективному обговоренні, уточнюючи деталі, пропонуючи свої варіанти, ставлячи запитання один одному. Тому таке заняття приділяється чисто мовній практиці, комунікативній діяльності.

Таким чином, практичне навчання в співробітництві - це навчання в процесі спілкування, у результаті якого і виникає настільки необхідний контакт. Це соціальне спілкування, оскільки в його процесі студенти по черзі виконують різні соціальні ролі: лідера, виконавця, організатора, доповідача, дослідника тощо.