Филологические науки / 6. Актуальные проблемы перевода

К.ф.н. Кикоть В. М., Опанасенко Ю. В.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Черкаси, Україна

Особливості перекладу творів детективного жанру

українською мовою (на матеріалі перекладів

оповідання А. Конана Дойла «Пістрява стрічка»)

Звертаючись до вивчення детективного жанру, варто зазначити, що дослідження його розвитку і проблематики, особливостей стилю, композиції, проблем перекладу в радянському літературознавстві зокрема та перекладознавстві загалом не отримали достатнього висвітлення. У свідомості читачів і критиків детектив був пов'язаний з масовою «розважальною» літературою, якій приписувались шаблонність сюжетів, безідейність, низький художній рівень. Лише після певного перегляду уявлень про детектив критики визнали його як самостійний жанр літератури.

Для детективу характерні стрімкий розвиток подій, швидкий темп оповіді, монтаж коротких динамічних епізодів, стислі діалоги, різні повороти у розв'язанні загадки-гри, з якими найчастіше пов'язані відсутність розлогої експозиції, надто докладних фізичних і духовних портретів персонажів, старанно виписаних пейзажів. Ці характеристики визначають особливості мови детективних творів.

Детективна література відзначається простотою мови, що пояснюється особливістю цього жанру – статичністю його героїв [1, с. 263]. З огляду на те, що герої детективу не змінюються, не еволюціонують, немає потреби описувати внутрішній світ персонажу. Саме тому для зображення дійових осіб автори використовують нейтральні стилістичні засоби – епітети, порівняння, метафори.

Наявність великої кількості власних імен, етикетних звертань, географічних назв є невід'ємною рисою детективного жанру. Ось лише кілька власних назв, які трапляються в оповіданні «Пістрява стрічка» Артура Конана Дойла та варіанти їх перекладу:

А. Конан Дойл [2].	Пер. М. Дмитренка [3].	Пер. І. Базилянської [4].
Surrey	графство Суррей	Суррей
Stoke Moran	Стоук-Моран	Сток-Морон
Baker Street	Бейкер-стріт	Бейкер-стрит
Leatherhead	Лезерхед	Летерхед
Waterloo	вокзал Ватерлоо	вокзал Ватерлоо
Helen Stoner	Хелін Стоунер	Елен Стоунер
Berkshire	Беркшір	Беркшир
Hampshire	Хемпшір	Хампшир

При передачі англійських топонімів та антропонімів українською мовою перекладачі керуються різними принципами перекладу: М. Дмитренко в основному використовує транскрипцію (передачу фонетичної подібності), переклад І. Базилянської побудований на принципі транслітерації (передачі графічної подібності). В окремих випадках топонім вимагає посилання на денотат (графство, вокзал), інакше український читач може не зрозуміти, про що саме йдеться.

Ще однією ознакою детективної прози є те, що в ній співіснують принаймні три стилі: літературна мова, якою ведеться оповідь (мова доктора Вотсона), розмовна мова освічених членів суспільства (мова Шерлока Холмса і міс Стоунер) та жаргони «дна» (мова Грімсбі Ройлотта). Остання відшкодовує бідність словника виразною палітрою слівець та зворотів, а тому не позбавлена стилістичного забарвлення:

Ha! You put me off, do you? ... I know you, you scoundrel! I have heard you before. You are Holmes, the meddler… Holmes, the busybody! … Holmes, the Scotland Yard Jack-in-office! [2, p. 264-265].

Переклад М. Дмитренка:

Ха! То ви хочете мене здихатися? … Я вас знаю негідника! Чув про вас раніше. Ви – той Холмс, що скрізь суне свого носа… Холмс-нишпорка! … Холмс – задавака із Скотленд-Ярда! [3, с. 118].

Переклад І. Базилянської:

Ага, ви хочете здихатися мене! … Знаю я вас, негідника. Я вже й раніше чув про вас. Ви любите пхати носа в чужі справи… Ви проноза! … Поліцейський нишпорка! [4, с. 255-256].

Переклад М. Дмитренка є ближчим до оригіналу, оскільки фразеологізм Jack-in-office в англійській мові вживається для позначення самовпевненого зарозумілого посадовця. І. Базилянській у перекладі не вдається передати таких негативних рис як пихатість чи хвалькуватість (саме їх мав на увазі лікар Ройлотт, характеризуючи Шерлока Холмса).

Типовим для детективу є також присутність лексем, що передають незвичайність, винятковість ситуацій (елятив) та складних слів як інформативних та економних засобів характеристики персонажів, певних обставин: diamond-shaped head [2, p. 272] – ромбовидна голівка [3, с. 129], гранована голівка [4, с. 266].

Детектив як жанр літератури вимагає особливої концепції художнього перекладу. Ця концепція має охоплювати цілу низку проблем, що пов'язані зі специфікою цього синтетичного жанру. Складність перекладу детективних творів зумовлена лаконічністю мови, наявність великої кількості власних назв, своєрідністю оповіді, особливістю мовленнєвих характеристик персонажів. Перекладачі, кожен з яких створив оригінальний і водночас адекватний переклад, все ж таки відступали від тексту оригіналу, пропонуючи читачеві власні творчі розв’язання.

Література:

1. Кардин Э. В. Секрет успеха (о детективном жанре) / Кардин Э. В. – М.: Сов. писатель, 1991. – 448 с.

2. Doyle A. C. The Penguin Complete Sherlock Holmes / Arthur Conan Doyle. – Aylesbury: Hazell Watson & Viney Ltd, 1982. – 1126 p.

3. Дойль А. К. Оповідання про Шерлока Холмса / Артур Конан-Дойль : [пер. з англ. М. А. Дмитренко]. – К.: Веселка, 1990. – 348 с.

4. Дойл А. К. Записки про Шерлока Холмса / Артур Конан Дойл : [пер. з англ. І. Л. Базилянська]. – Харків: ВД «Школа», 2010. – 592 с.