В. А. Гриценко

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

вплив соціально-психологічних особливостей підліткового віку на формування Самотності старших підлітків

Гриценко В.А. вплив соціально-психологічних особливостей підліткового віку на формування САМОТНОСТІ старших ПІДЛІТКІВ

Дана стаття присвячена аналізу впливу соціально-психологічних особливостей підліткового віку на виникнення у старших підлітків почуття самотності. Ключові слова: самотність, підлітковий вік, соціальна ситуація, психологічні особливості, старші підлітки.

Гриценко В.А. ВЛИЯНИЕ социально-психологических особенностей подросткового возраста НА ФОРМИРОВАНИЕ одиночества старших подростков

Данная статья посвящена анализу влияния социально-психологических особенностей подросткового возраста на возникновение у старших подростков чувства одиночества. Ключевые слова: одиночество, подростковый возраст, социальная ситуация, психологические особенности, старшие подростки.

Gritsenko V.A. INFLUENCE OF social and psychological characteristics of adolescence IN FORMING OF ADOLESCENT LONELINESS

The article is dedicated to the analyses of influence of social and psychological characteristics of adolescence in forming of adolescent loneliness. Key words: loneliness, adolescence, social situation, psychological characteristics, older teenagers.

Постановка проблеми та її значення. На виникнення самотності старших підлітків впливають багато різних факторів. Одним з них, на нашу думку, є соціально-психологічні особливості підліткового віку. Серед соціальних факторів ми зосередили свою увагу на аналізі впливу об’єктивної зміни соціальної ситуації та кола спілкування старших підлітків на виникнення в останніх почуття самотності. А серед безпосередньо психологічних факторів впливу ми аналізуємо характерні риси психічного життя та підліткової поведінки, вікові кризи, які детермінують виникнення самотності, фази розвитку психічної пубертатності та певні потреби підлітків, депривація яких призводить до формування почуття самотності.

Отже, метою статті є визначення чинників впливу соціально-психологічних особливостей підліткового віку на виникнення у старших підлітків почуття самотності.

Хоча самотність можна переживати в будь-якому віці, отримані закордонними та вітчизняними дослідниками дані свідчать про те, що особливо високий ступінь ризику вперше відчувати її характерний саме для підліткового віку, і старшого підліткового віку, зокрема[1; 2; 3; 4]. 

Цей віковий етап – старший підлітковий вік – період реального переходу до справжньої дорослості. Нова соціальна ситуація пов’язана з тим, що в цій стадії підліток опиняється на порозі реального дорослого життя. Проте, у більшості юнаків і дівчат сьогодні відсутнє діяльне ставлення до свого майбутнього, що характеризується райдужними очікуваннями майбутнього та одночасно тривогою перед невизначеністю цього майбутнього.

Із завершенням навчання в школі, коли молоді люди вступають у самостійне життя, усе більше відчувається проблематичність самого життя, актуальними стають питання самореалізації та здійснення життєвих планів. Після закінчення школи змінюється об’єктивне соціальне становище юнаків і дівчат, структура їх соціальних і міжособистісних зв’язків. Друзі дитинства найчастіше перебувають далеко. Багато студентів та учнів коледжів, почавши навчання, живуть уперше окремо від батьків. Вони втрачають не тільки емоційну підтримку своїх родин, але й відчуття надійності, що вселяють звичні заведені в сім’ї порядки. Для деяких студентів контакт із родиною може зводитися до телефонного дзвінка або рідкої поїздки додому. Розрив комунікативних зв’язків та емоційних стосунків із звичним колом сім’ї та однолітків після закінчення школи виявляється для багатьох великою соціально-психологічною проблемою.

Крім того, ми вважаємо, що згадані на початку психологічні особливості підліткового віку також можуть бути вагомими чинниками виникнення почуття самотності.

Однією з таких характерних рис підліткового віку, на думку В.А. Авєріна, є амбівалентність та парадоксальність його психічного життя. Ця риса проявляється в несподіваній зміні потягу до спілкування – замкнутістю та самотністю, веселості – смутком, впевненості у собі – сором’язливістю та боягузтвом, егоїзму – альтруїзмом, допитливості – байдужістю, радикалізму – консерватизмом тощо [5, c. 307].

Про це також свідчить І.В. Дубровіна. Вона вказує, що “амбівалентність, суперечливість та нестійкість психологічних проявів підлітків та юнаків – індивідуалізм і спрямованість до людей, недовіра та прагнення довіряти, потреба мати стосунки з іншими та потреба в усамітненні – часто відмічається психологами та й самими підлітками й юнаками” [6, с. 155].

Взагалі, варто вказати, що потреби дитини, і підлітка зокрема, розглядаються у дослідженнях В.А. Авєріна, О.В. Волянської, Ю.І. Лановенко, Ж.В. Петрочко, [5; 1; 7; 8], але у даній статті ми згадуємо саме ті специфічні потреби підліткового віку, які пов’язані з процесом формування особистості, і незадоволення яких детермінує появу почуття самотності у підлітків: потреба у самопізнанні, потреба у достатній кількості та якості міжособистісного спілкування з однолітками, потреба в усамітненні, у визнанні, прийнятті, належності та у коханні. Очевидно, що нові потреби не можуть бути задоволені в рамках минулої провідної діяльності – навчальної. Сам зміст згаданих вище потреб вказує на зміст нового виду діяльності для їх реалізації. Це – спілкування. Воно допомагає підлітку постійно порівнювати себе з однолітками та відпрацьовувати самооцінку.

Велику роль у виникненні самотності у підлітковому віці грають і характерні для цього періоду вікові кризи: криза ідентичності, самооцінки та “сенсу життя”. Перша проявляється в тому, що підлітку важко збалансувати два протилежних, на перший погляд, фактори ідентичності – ототожнення та уособлення. У випадку, якщо ототожнення переважає над уособленням, відбувається втрата свого “Я”, що супроводжується переживанням власної нікчемності та втратою самоповаги, а якщо відбувається ототожнення з негативними героями, то і повагу оточуючих. Переважання механізму уособлення призводить до надмірного відокремлення від оточуючих. Депривація потреб підлітка детермінує також виникнення у нього психосоціальної відчуженості. Результатом цього є нездатність до прив’язаності та любові, холодність, відсутність емоційного зв’язку з іншими людьми та емпатії, самотність, знехтування себе та інших людей.

Криза самооцінки, яка проявляється в її нестійкості, підвищеній критичності підлітків по відношенню до себе, лежить в основі того, що підлітки часто приписують собі різні вади та негативні якості, через що підвищується рівень їхньої агресивності та тривожності, зростає чутливість до критики та невдач, особливо у сфері спілкування. Крім того, до загострення почуття самотності в підлітковому віці призводить і підліткова криза “сенсу життя”, або екзистенційна, що описується часто і науковцями, і в художній літературі.

Доцільним було б також розглянути найбільш характерні риси підліткової поведінки і психологічні стани, які найчастіше переживають підлітки і які можуть поглиблюватися через самотність. Перше, що є дійсним стосовно майже всіх підлітків, – це різке погіршення поведінки. Воно проявляється в негативізмі, впертості, протиставленні себе дорослим.

А.Є. Личко та Л.І. Божович вказують на те, що почуття самотності пов’язане із вираженою суперечністю прагнень і емоційних станів, що можна назвати другою рисою підліткової поведінки. Поряд з цим А.Є. Личко виділяє таку специфічну підліткову реакцію як групування з однолітками. Ця реакція, безсумнівно, відповідає вже згаданим емоційним потребам підлітків.

Також дослідниця виділяє таку поведінкову реакцію підліткового віку, як реакція захоплення або хобі-реакція [5, c. 19]. Серед різноманітних видів підліткових хобі-реакцій найпоширенішими є захоплення сучасною музикою, комп’ютерними іграми, різними формами спілкування через Інтернет (“Однокласники”, “вКонтакте”, “Facebook” тощо) відеофільмами, модою, східними видами єдиноборств, а також такі негативні захоплення, як паління, алкоголь, наркотики, погоня за якомога більшою кількістю статевих стосунків, статеві збочення тощо.

Ш. Бюлер вважає, що специфіка психічного розвитку підлітка може пояснюватися і з позиції пубертату. Відомо, що пубертат – це період різкого прискорення фізичного розвитку та статевого дозрівання, який складає частину підліткового віку. Поряд із фізичним пубертатом Ш. Бюлер виділяє психічну пубертатністъ і три фази її розвитку: фаза “прелюдії”, негативна та позитивна фаза розвитку пубертатності.

На її думку, основними рисами негативної фази, яка починається в 11 – 13 років у дівчат і в 14 – 16 років у хлопців, є “підвищена чутливість та роздратованість, тривожний і легко збуджуваний стан”, “фізична і душевна недуга”, невдоволеність собою, що проецирується підлітками на оточуючий світ [11, c. 51]. Тому нерідко можна бачити у підлітка одночасно ненависть до себе й оточуючого світу, що змушує його відчувати себе самотнім, чужим і незрозумілим оточуючими людьми. Підліток на цій стадії найбільш чутливий до сприймання негативного, що спонукує його або до агресивного самозахисту, або пасивної меланхолії. Результатом цього стає зниження працездатності, ізоляція та усамітнення або активне вороже ставлення до оточуючих, що негативно може впливати на його психологічний стан та самооцінку.

Дослідження американських науковців Дж. Мак-Дауелла та Б. Хостетлера також показують, що “низька самооцінка, включаючи негативне ставлення до свого власного тіла, статі, зовнішнього вигляду, поведінки або функціонування, сприяють виникненню зон уразливості молодої особистості, що розвиває почуття самотності” [2, c. 30].

Отже, контент-аналіз праць провідних вітчизняних та російських учених у галузі соціології, психології, педагогіки та соціальної педагогіки дав змогу виокремити сутнісні особистісні характеристики самотнього підлітка, серед яких найбільшу вибірку склали такі: інтра-екстраверсія, емоційна нестійкість, мотив афіліації “страх неприйняття”, низька самооцінка, сором’язливість, дезадаптація в соціумі. Завищені вимоги до себе або до інших, нереалістичні або неадекватні очікування та уявлення про любов, дружбу, спілкування, недостатній розвиток комунікативних навичок, соціальних якостей та адекватних форм самоутвердження також зумовлюють виникнення почуття самотності [2; 3; 4; 7; 10].

Можна зробити висновок, що багато старших підлітків, перш за все першокурсники, знаходяться у стані самотності, напруженості, відособленості, внутрішнього дискомфорту, відчувають невпевненість, коли вони вперше зіштовхуються з новою для них соціальною ситуацією та міжособистісним середовищем. Крім того, характерні для підліткового віку амбівалентність психічного життя, вікові кризи, деякі характерні риси підліткової поведінки, депривація певних потреб підлітків та негативна фаза розвитку психічної пубертатності можуть виступати вагомими факторами виникнення самотності підлітків.

Література

1. Волянська, О. В. Соціальні детермінанти підліткової агресії: соціологічний аналіз [Текст]. – Х., 2003. –18 с.

2. Мак-Дауэлл, Дж. Как помочь молодёжи: Всеобщее руководство по консультированию подростков для молодежных лидеров, пасторов и родителей [Текст]. – Львов: Нова Надія, 2004. – 539 с. – ISBN 966-96283-1-8.

3. Лашук, В. Г. Психологічні особливості переживання самотності в юнацькому віці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 “Педагогічна та вікова психологія” / Лашук Вікторія Григорівна. – Київ, 2010. – 20 с.

4. Гаврилова, Г. А. Преодоление одиночества молодежи как социально-педагогическая проблема : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Гаврилова Галина Андреевна. – Курган, 1998. – 201 с.

5. Аверин, В. А. Психология детей и подростков [Текст]: Учебное пособие / В. А. Аверин. – СПб.: Издательство Михайлова В. А., 1998. – 379 с.

6. Дубровина, И. В. Особенности психического развития детей в семье и в домах ребенка: Возрастные особенности психического развития детей. [Текст] / И. В. Дубровина, М. И. Лисина.  – М., 1982. – 192 с.

7. Лановенко, Ю. І. Батьки і діти: хто винен? [Текст] / Ю. І. Лановенко // Практична психологія та соціальна робота. – №3. – 2002. – С.18–20.

8. Петрочко, Ж. В. Дитина в складних життєвих обставинах: соціально-педагогічне забезпечення прав [Текст]: монографія / Ж. В. Петрочко. – Рівне : видавець О. Зень, 2010. – 368 с. – ISBN 978-966-2096-98-9.

9. Божович, Л. М. Проблемы формирования личности [Текст] // Избранные психологические труды. – М., Воронеж: НПО “МОДЕК”, 1995. – 352 с.

10. Эльконин, Д. Б. К проблеме периодизации психического развития в детском возрасте [Текст] / Д. Б. Эльконин // Вопросы психологии. – 1979. – №4. – С. 38–51.