Семенова К.О., Клімович І.М.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Пенсійне страхування в Україні: необхідність реформування системи

Політика соціально-орієнтованої держави повинна перш за все турбуватись про людей, їх добробут та майбутнє. Статтею 46 Конституція України закріпила право кожного українця на соціальний захист та забезпечення громадян. Пенсія є найпоширенішим видом соціального забезпечення. Тому прийняття нового закону про пенсійну реформу в Україні є актуальною проблемою, адже кожна людина хвилюється за своє майбутнє.

Проблемою пенсійного забезпечення та проблем пенсійного страхування займаються відомі вчені. Серед них: Н. Болотіна, В. Бурак, П. Пилипенко, С. Прилипко, С. Синчук, І. Сирота, Н. Стаховська, Б. Сташків, Б. Стичинський, В. Тарасова, Н. Хуторян та інші.

Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» вніс такі зміни до пенсійного страхування: підвищення пенсійного віку для жінок (60 років), мінімальний страховий стаж необхідний для призначення пенсії за віком не менше 15 років(раніше 5 років) та особливості нарахування пенсії. Якщо раніше при призначенні пенсії враховувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії за заробітною платою останнього року, то після прийняття цього закону пенсія нараховується за середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 3 останні роки. Саме для забезпечення диференціації пенсії і зменшення різниці між розмірами пенсій, призначених у різні роки.

Успішному реформуванню пенсійної системи заважають такі особливості економічного та демографічного стану України: безробіття, яке до речі за останній рік збільшилось, дуже високий відсоток смертності жінок і чоловіків середнього віку (до пенсії вони не доживають),низький рівень життя(майже такий як у мало розвинутих африканських країнах), заробітна плата «в конвертах», неофіційно працюючи та не достатня кількість робочих місць.

Найближчі 20 років Пенсійний фонд буде дефіцитним, адже частка людей пенсійного віку зростатиме,і для підтримки навіть наявного рівня середньої пенсії необхідно буде збільшувати збори з працюючих чи напряму, чи опосередковано (через податки). За прогнозом Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, частка осіб старше працездатного віку в загальній кількості населення упродовж 2011-2050 рр. збільшиться з 24,5% до 35,5%. Якщо на початок 2011р. на 1000 осіб працездатного віку припадало 406 осіб пенсійного віку, вже 2015 р. це співвідношення зросте до 441 осіб, у 2025 р. – до 520 осіб, а у 2050 р. – до 735 осіб, тобто кількість покоління пенсійного віку сягатиме ¾ чисельності покоління працездатного віку.

Підвищення пенсійного віку не є панацеєю у короткостроковому періоді, бо лише незначна частина жінок виходить на пенсію щороку порівняно з уже наявною кількістю жінок-пенсіонерів. За розрахунками експертів, більш - менш відчутний результат для таких змін матиме за 4-5 років, а не одразу після його запровадження.

Водночас віце-прем’єр-міністр України С.Л.Тігіпко зазначав що підвищення пенсійного віку та обмеження розмірів нових пенсій – чи не єдині методи, завдяки яким можна уникнути колапсу української пенсійної системи. Реформа не має альтернативи, якщо б нічого не змінювали - дефіцит пенсійної системи зростав, почались би затримки з виплатами, що остаточно розбалансувало б солідарну пенсійну систему.

Проблема Пенсійного страхування загалом стосується саме недостатньою кількістю доходної частини Пенсійного фонду, тому для вирішення цієї проблеми треба виконати наступне:

- детінізувати економіку - вивести зарплати з тіні, стимулювати громадян офіційно працевлаштовуватись та відраховувати внески до Пенсійного фонду;

- запровадити ІІ рівень пенсійної системи - обов’язкову накопичувальну систему пенсійного страхування, що зробить пенсійні відрахування особистими та в них будуть зацікавлені самі громадяни, а також дасть змогу урізноманітнити джерела доходів майбутніх пенсіонерів. Бо досвід розвинутих країн показав вигідність дворівневої системи;

- збалансувати бюджет пенсійного фонду та реформувати солідарну систему;

- виключити махінації при виході на пенсію, зокрема, зробить неможливим штучне збільшення доходів за роки, які беруться до уваги при нарахуванні пенсійного стажу (персоніфікований облік);

- зробити законодавство в пенсійній галузі таким чином, щоб воно стало більш зрозумілим і не було різних подвійних трактовок.

Пенсійна реформа потрібна для забезпечення гідного рівня життя громадянам, які протягом свого трудового життя сплачували пенсійні внески.

За для покращання стану пенсійної системи треба зацікавити працюючу молодь у легалізації сплати внесків, потрібно викликати довіру до держави. В Україні повинні зрозуміти необхідність особистих пенсійних відрахувань та впровадження ІІ рівня пенсійної системи. Майбутнє розвитку пенсійної системи і перетворення її на таку, яка забезпечує гідне життя на пенсії - в руках українців.

Необхідність запровадження пенсійного страхування в Україні питання важливе. Це необхідно для того щоб: поліпшити рівень життя українців; удосконалити порядок призначення, перерахунку пенсій; збільшити можливість людям накопичувати максимальний розмір пенсій, виходячи з власних доходів; стабілізувати пенсійну систему; гарантувати виплати пенсій на довгострокову перспективу, а також стабілізувати фінансовий стан державного бюджету.