Право/ 2. Адміністративне
і фінансове право
К.ю.н. Городецька І.А.
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя,
Україна
Звернення громадян як засіб
забезпечення законності й дисципліни в державному управлінні
Право на
звернення громадян закріплюється
положеннями ст. 40 Конституції України, яка проголошує, що усі мають право
направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто
звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, що
зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений
законом строк.
Звернення громадян за своєю юридичною природою
неоднорідні, що дозволило законодавцю виділити такі їх види, як пропозиції,
заяви, скарги. Законодавче регулювання порядку їх розгляду регламентується
цілою низкою нормативних актів: Законом України “Про звернення громадян” від
02.10.1996 р. [1], Указом Президента України “Про першочергові заходи щодо
забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до
органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування” від 07.02.2008 р.
[2], Інструкцією з діловодства за зверненнями громадян в органах державної
влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в
установах, організаціях незалежно від сфери власності, в засобах масової
інформації, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997
р. № 348 [3], Методикою оцінювання рівня організації роботи із зверненнями
громадян в органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів
України від 24.06.2009 р. № 630 [4] та ін.
У
своїй повсякденній діяльності уповноважені посадові особи органів виконавчої
влади та органів місцевого самоврядування постійно працюють зі зверненнями громадян, серед яких особливе
місце належить скаргам, оскільки вони мають юрисдикційні ознаки, тобто має
місце спір про право. Адже відповідно до ст. 3 Закону України “Про звернення
громадян” під скаргою розуміють звернення з вимогою про поновлення прав і
захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями
державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ,
організацій, об’єднань громадян, посадових осіб. Саме за їх допомогою
виявляються ті чи інші порушення чинного законодавства, вживаються необхідні
заходи щодо попередження правопорушень і усунення умов їх вчинення.
Взагалі, юрисдикційний характер провадження за
скаргами громадян, з’ясування його сутності й змісту тією чи іншою мірою
досліджувались у працях таких науковців, як В.Б. Авер’янов, О.М. Бандурка, І.Л. Бородін, М.М. Тищенко, В.Ю. Шильник та
ін. При характеристиці змісту адміністративного провадження за скаргами
громадян виділяють його дві основні складові: наявність правовідносин між
громадянином та органом публічної влади, що виникають у зв’язку з реалізацією
управлінських функцій органами виконавчої влади; предметом та підставою
оскарження є рішення, факти діяльності чи бездіяльності органів виконавчої
влади [5, с. 194]. У Законі України “Про звернення громадян” містяться норми,
що регулюють: розгляд скарг громадян (ст. 16), терміни подання скарг (ст. 17),
права громадянина у разі розгляду заяви чи скарги (ст. 18), обов’язки
суб’єктів, уповноважених розглядати заяви чи скарги (ст. 19), терміни розгляду
звернень громадян (ст. 20), особистий прийом громадян (ст. 22) та ін. [1].
Діловодство за зверненнями громадян відбувається на підставі Інструкції з
діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого
самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах,
організаціях незалежно від сфери власності, в засобах масової інформації [3],
та ведеться окремо від інших видів діловодства й покладається на спеціально
призначених для цього посадових осіб.
Таким чином,
ефективна організація роботи з розгляду звернень громадян – важливий показник
дотримання законності та здатності кваліфіковано реагувати на вимоги
громадянина.
Література:
1. Про звернення громадян : Верховна Рада України;
Закон від 02.10.1996 № 393/96-ВР. (Урядовий кур'єр від 17.10.1996). Редакція від 11.06.2009 [Електронний
ресурс] : Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу до джерела
:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=393%2F96-%E2%F0
2. Про
першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування
конституційного права на звернення до органів виконавчої влади та органів
місцевого самоврядування : Президент
України; Указ від 07.02.2008 № 109/2008. (Офіційний
вісник України від 18.02.2008 – 2008 р., № 10, стор. 10, стаття 239, код акту
42159/2008). [Електронний ресурс] : Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт.
– Режим доступу до джерела :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=109%2F2008
3. Про
затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах
державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на
підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в
засобах масової інформації : Кабінет
Міністрів України; Постанова, Інструкція від 14.04.1997 №
348. (Урядовий кур’єр від 25.05.1997). Редакція від 28.01.2011 [Електронний
ресурс] : Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу до джерела
:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=348-97-%EF
4. Про
затвердження Методики оцінювання рівня організації роботи із зверненнями
громадян в органах виконавчої влади : Кабінет
Міністрів України; Постанова, Методика вiд 24.06.2009 № 630.
(Урядовий кур’єр вiд 07.07.2009 – № 119). [Електронний ресурс] : Верховна Рада України. Офіційний
веб-сайт. – Режим доступу до джерела :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=630-2009-%EF
5. Виконавча влада і адміністративне право /
[Авер’янов В. Б., Андрійко О. Ф., Битяк Ю. П. та ін.] ; за заг. ред. В. Б.
Авер’янова. – К. : Видавничий Дім
“Ін-Юре”, 2002. – 668 с.